простий герпес

Часто зустрічається рецидивуючий вірусне захворювання шкіри та слизової оболонки з утворенням везикул.

Етіологія простого герпесу

Герпесвіруси — двухспіралевие ДНК-віруси. У людини виділено 8 патогенних типів, які відповідно до міжнародної класифікації називаються: HSV-1, HSV-2, VZV, EBV, CMV, HHV6, HHV7, HHV8 (KSV). Для всіх герпесвирусов характерно перманентне персистування в організмі людини. HSV-1 (herpes simplex virus, вірус простого герпесу 1 типу) викликає головним чином лабіальний (herpes labialis) і лицьової герпес (герпес шкіри обличчя), HSV-2 (2 тип) — в основному генітальний герпес (herpes progenitalis). Зараження вірусом відбувається від людини до людини, найчастіше в результаті прямого контакту, статевим шляхом. HSV-1 і HSV-2 мають тропізм до епідермальним і нервовим клітинам. Інфікований кератиноцит гине в результаті цитолізу, в свою чергу в клітинах нервових гангліїв відзначається персистенція вірусу. 

Клініка простого герпесу

Герпетический стоматит — варіант первинної маніфестації герпесінфекціі, який проявляється як stomatitis aphthosa serofibrinosa — ерозіями, афтамі на слизовій оболонці рота, посиленням салівації, збільшеними лімфовузлами. Herpes gladiatorum, або герпес гладіаторів — ще один вид первинної герпетичної інфекції. Інфікування відбувається шляхом прямого контакту, після чого протягом двох тижнів розвиваються герпетичні висипання на шкірі, найчастіше на шиї, вухах, обличчі. Eczema herpeticatum, або герпетична екзема, може бути результатом як первинної, так і вторинної маніфестації інфекції. Herpes digitalis s. periungualis, або герпес пальців кистей, є формою первинного, локального герпетичного ураження шкіри, яка часто спостерігається у медичних працівників. Найчастішою з усіх форм є простою і рецидивний герпес (herpes simplex et recidivans), особливо така його різновид, як лабіальний герпес. Після простого і рецидивуючого, другим по частоті є генітальний герпес (herpesprogenitalis), частіше викликається HSV-2. В області статевих органів утворюються виразкові ушкодження, і часто виникає хвороблива при пальпації лимфоаденопатия найближчих лімфовузлів. Герпесінфекцію новонароджених, або herpes neonatarum, найчастіше викликає HSV-2. Перебіг — важке, найчастіше із залученням ЦНС системи, для лікування використовується ацикловір парентерально.

Діагностика простого герпесу

1. імунофлюоресцентному мікроскопія.

2. ПЛР — полімеразна ланцюгова реакція.

3. Виявлення вірусу в культурі клітин.

4. Тест Тцанка (Tzanck).

5. Серологічні дослідження.

6. Гістологічні дослідження.

7. Електромікроскопія.

Диференціальна діагностика простого герпесу

— Herpes zoster Dermatoses bullosa

— Syphilis primaria

— Morbus Behchet

— Impetigo contagiosa. 

Лікування простого герпесу

Одним з найбільш значущих сучасних досягнень в лікуванні герпесу є застосування нуклеозидних (рібонуклеозідних) аналогів. Їх перший представник, ацикловір, який являє собою аналог гуанозіна, був синтезований в 1974 р Валацикловір — ізомер ацикловіру, біодоступність якого у багато разів вище. Фамцикловір також є аналогом гуанозіна, який в організмі трансформується в пенцикловир. Аналоги нуклеозидів мають схожий механиз дії: за допомогою HSV ДНК-полімерази вони вбудовуються в геном вірусу і блокують елонгацію ланцюгів ДНК. У лікуванні неускладненого herpes simplex або herpes recidivans перевага віддається пероральної терапії з використанням місцевої антивірусної терапії або без неї.

Загальна терапія

1. Ацикловір 200-800 мг п'ять раз / день п / о, 5-10 днів.

2. Фамцикловір 250 мг три рази / день п / о, 5-Ю днів.

3. Валацикловір 500-1000 мг три рази / день п / о, 5-Ю днів.

Місцева терапія

1. Противірусні креми, мазі (ацикловір, пенцикловир, доконазол).

2. Дезінфікуючі розчини.

Профілактика простого герпесу

орогенітальних гігієна, лікування герпетичної інфекції, застосування презервативів.


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *