Home / Хвороби серця / Можливі ускладнення ЕКС у дорослих і дітей

Можливі ускладнення ЕКС у дорослих і дітей

Зміст

Установка електрокардіостимулятора є єдиним шансом на підтримання серцевої діяльності у хворих з рідкісним ритмом скорочень або при блокаді провідних шляхів. При його імплантації можливий розвиток як специфічного порушення ритму, названого синдромом кардіостимулятора, так і ускладнень, характерних для будь-яких операцій на серці. Для запобігання наслідків необхідно повне обстеження і передопераційна підготовка пацієнтів.

Причини виникнення ускладнень ЕКС у дорослих

Розвиток пейсмекерного симптомокомплексу пов’язане з виникненням таких змін у роботі серця:

  • втрачається взаємозв’язок між порушеннями і скороченнями відділів серця;
  • шлуночки працюють не синхронно;
  • немає координації між периферичним опором артерій і викидом крові в аорту;
  • зворотне проведення імпульсу (від шлуночка до передсердя);
  • відображені комплекси;
  • різні форми аритмії.

В результаті цих порушень серце викидає недостатня кількість крові за хвилину (низький хвилинний об’єм), артеріальний тиск падає, а в легеневої тканини відзначається застій крові.

Рекомендуємо прочитати статтю про операції з встановлення кардіостимулятора. З неї ви дізнаєтесь про типи кардіостимуляторів, методики імплантації, а також про ускладнення та відновлювальному періоді.

А тут детальніше про правила життя після встановлення кардіостимулятора.
Аритмія при кардіостимуляції

Зміни серцевого ритму можуть бути пов’язані з неправильним режимом або несправністю електрокардіостимулятора. Також є особливості роботи при одночасній двокамерної стимуляції скорочень.

Зміни ритму при гарній роботі приладу

Стимулятор серцевих скорочень може створювати імпульси, частота яких залежить від заданого режиму, вона має діапазон від 30 до 120 за хвилину. При налаштуванні стимуляції «на вимогу» можуть реєструватися деформовані комплекси, утворені власними скороченнями і роботою приладу – зливні.

Такі прояви, як і уповільнення або прискорення ритму, вважаються передбачуваними. Хворим в цій ситуації потрібна індивідуальна налаштування приладу.

Електрод в зоні зруйнованого міокарда

Важко протікають напади тахікардії та фібриляції шлуночків після інфаркту міокарда, коли потрібно встановити кардіостимулятор за життєвими показаннями у гострий період хвороби. Ці форми порушення ритму утворюються в тих випадках, якщо електрод потрапляє на зону зруйнованого міокарда. Прилад таким пацієнтам теж не змінюється, а встановлюється відповідний режим роботи.

Несправний кардіостимулятор

При порушенні функціонування приладу може відбутися такий феномен, як загублений захоплення серцевого м’яза. Це явище виникає, якщо імпульс не може викликати скорочення міокарда. Причинами бувають проблеми з електродом:

  • минулий термін придатності;
  • руйнування поверхні;
  • різке зростання величини опору;
  • зсув;
  • закручування ланцюга;
  • реактивний запальний процес у зоні контакту.

Минулий термін придатності ЕКС

Погіршують ситуацію і фактори, які підвищують поріг збудливості м’язових волокон серця – інфікування, заміщення сполучною тканиною, підвищення концентрації калію в крові, прийом препаратів з групи кортикостероїдів (Преднізолон, Дексаметазон) або антиаритмічних засобів (Ритмонорм, Етацизин).

При появі ознак поломки апарату потрібна його заміна. Також одним з небезпечних для життя ускладнень є неконтрольоване збільшення частоти ритму стимуляції, що перевищує 150 імпульсів за хвилину.

Такий «розгін ритму» може закінчитися смертю пацієнта, тому потрібно терміново відокремити електроди від приладу і встановити тимчасову стимуляцію зовнішнім способом до заміни імплантованого кардіостимулятора.

Аритмія при двокамерній стимуляції

Найбільш часте ускладнення – тахікардія, вона може бути шлуночкового і наджелудочкового походження, а також переходити у фібриляцію. Однією з форм є аритмія, викликана нескінченної циркуляцією порушення: стимули приходять в шлуночки, відбиваються від них і повертаються в передсердя, а потім по проводять шляхах знову переходять на шлуночки.

Крім цього, двокамерна стимуляція (електроди є у передсерді та шлуночку) може викликати фібриляцію передсердь або миготливу аритмію на тлі повної блокади провідності міокарда. Штучний водій ритму у цьому випадку виявляє властивості додаткового шляху, так як реагує на великі передсердні хвилі і виробляє максимально часті імпульси для шлуночків.

Проблеми після імплантації у дітей

Клінічні прояви пейсмекерного синдрому виникають у будь-якому віці, але найбільш складно він протікає в дитячому віці. Це пов’язано з більш частим порушенням правил безпеки перебування дитини поблизу високовольтних ліній, спортивні ігри, при яких можливий удар в груди. Ознаками, які можуть свідчити про розвиток ускладнень, є:

  • запаморочення;
  • непритомний стан;
  • набухання шийних вен;
  • поява набряків;
  • пульсація судин шиї чи живота;
  • різкі перепади тиску крові;
  • головний та серцевий біль;
  • зниження гостроти зору і слуху;
  • дратівливість, плаксивість;
  • сильна слабкість;
  • часті пробудження ночами;
  • серцебиття;
  • утруднене дихання;
  • кашель;
  • біль в області печінки.

Найпершим проявом, яке повинно насторожити, вважається швидка стомлюваність дитини при незначною фізичної навантаженні, що супроводжується в’ялістю і байдужістю до колишніх захоплень. У таких випадках потрібно негайно звернутися до лікаря для перевірки роботи електрокардіостимулятора.

Ускладнення при встановленні приладу

Крім аритмії, можуть виникати і загальнохірургічних ускладнення, можливі при будь-якій операції:

  • кровотечі і гематоми (пов’язані з антикоагулянтної терапії, яка часто потрібна пацієнтам з хворобами серця);
  • зміщення електродів;
  • попадання крові або повітря в грудну порожнину;
  • пошкодження підключичної артерії і нервового сплетення;
  • закупорка судини бульбашкою повітря або тромбом;
  • інфікування.

Для запобігання кровотечі рекомендується перервати прийом препаратів для розрідження крові через 3 — 5 днів до початку операції. Якщо виявлено надмірне зниження згортання активності, то рекомендують невеликі дози вітаміну К або Етамзілата. Для зниження ризику розвитку гематоми після операції накладають щільну пов’язку, що давить на місце встановлення кардіостимулятора.

Дивіться на відео про те, як виглядає рана після імплантації кардіостимулятора, а також про рекомендації лікаря після його установки:

Інфікування можна уникнути призначенням внутрішньовенних ін’єкцій Цефазоліну. Якщо ж запалення зачіпає не тільки поверхневі, але і більш глибокі шари, то потрібно видалення приладу разом з електродами. У тому разі, якщо минуло менше року після трансплантації, то це нескладно. Надалі або використовують лазерний ніж, або відкритий доступ через грудну клітку.

Дотримання техніки імплантації, а також попереднє повне обстеження пацієнта допомагають уникнути пошкодження судин і нервових волокон. Для профілактики тромбозу рекомендується рання антикоагулянтна терапія.

Рекомендуємо прочитати статтю про електрокардіостимуляції серця. З неї ви дізнаєтесь про показання до проведення електрокардіостимуляції серця, видах стимуляції та їх особливості, а також про встановлення кардіовертера і важливих питаннях пацієнтів.

А тут детальніше про радіочастотної абляції серця.

Ускладнення після імплантації електрокардіостимулятора виникають як при несправності приладу, так і при неотлаженном режимі роботи. Розвиток аритмії пов’язане з накладенням власних імпульсів міокарда на сигнали приладу. Також може зустрітися циркуляція хвиль збудження, патологічне почастішання ритму або відсутність реакції серцевого м’яза на стимуляцію.

Пейсмекерный синдром важче протікає в дитячому віці. Для його діагностики потрібно ЕКГ-дослідження та огляд кардіолога. Нерідко після установки виникають наслідки, характерні для будь-яких оперативних втручань – кровотеча, інфікування, тромбоз.

Корисне відео

Дивіться на відео про те, як дитині встановили трикамерний кардіостимулятор:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *