Home / Хвороби серця / Метод плетизмографії для діагностики судин нижніх кінцівок: підготовка, проведення та результат

Метод плетизмографії для діагностики судин нижніх кінцівок: підготовка, проведення та результат

Зміст

Методика для вивчення наповнення кров’ю органу (функції легеневого дихання) за допомогою вимірювання його обсягу в різні фази циклу названа плетизмографией. Цей спосіб може реєструвати як динаміку об’ємних параметрів в період надходження і відтоку крові (вдиху і видиху), так і змін електричного опору або проникності для світла.

Отримана запис відображає швидкі коливання в момент пульсової, дихальної хвилі, і повільні – при заповненні судин.

Цілі проведення обстеження

При дослідженні судинної патології показаннями до проведення плетизмографії можуть бути:

  • варикозна хвороба,
  • тромбоз судин,
  • тромбофлебіт,
  • хвороба Рейно,
  • васкуліт,
  • підозра на закупорку легеневої артерії тромбом або емболом,
  • атеросклеротичне ураження артерій,
  • діабетична ангіо— та нейропатія,
  • порушення кровотоку в головному мозку,
  • низька здатність до ерекції у чоловіків.

Варикозна хвороба — одне з показань до проведення плетизмографії

Для діагностики захворювань легкий використовуються дані про їх ємності. Обстеження показане при бронхіальній астмі, обструктивному бронхіті, емфіземі, професійних уражень легеневої тканини (наприклад, пневмосиликозе).

Як метод оцінки умовно-рефлекторної діяльності плетизмография призначається для визначення причин еректильної дисфункції. Обстежуваній показують картинки і аналізують ознаки появи збудження. Застосовують для діагностики відхилень статевої поведінки (схильність до насилля, гомосексуалізм, педофілія).

Рекомендуємо прочитати статтю про облітеруючому атеросклерозі судин нижніх кінцівок. З неї ви дізнаєтесь про патології та причини її розвитку, хто знаходиться в групі ризику, симптоми та стадіях захворювання, методи діагностики і лікування.

А тут детальніше про те, як перевірити судини на ногах.
Плетизмографы

Апарати, які використовують для вимірювань, складаються з таких частин:

  • калібратор обсягу сприймає з системою,
  • транслює частина,
  • реєстратор коливань (включає механізм для руху стрічки і фіксатор тривалості подразників).

Першими приладами для плетизмографії були механічні. У них камера має жорсткі стінки, між якими розташовують зону дослідження. Повітряна камера герметизується, а водяна наповнюється водою. При збільшенні органу повітря або вода витісняються, і рухлива частина приладу зсувається. Ці рухи і записуються на стрічці або фотографуються.

В даний час використовують модифікації механічних плетизмографов – фізіо — і механокардиографы з фоторегистраторами.

По мірі удосконалення апаратів для плетизмографії на зміну механічним прийшли електричні моделі. Вони дозволяють оцінити кровоток великих зон, наприклад грудної та черевної порожнини, голови.

Однієї з різновидів плетизмографов є прилади з комбінованою світлової та електричної системами. Фотоэлектроплетизмографы можуть використовуватися на плоских поверхнях – складки шкіри, кисть, вухо. Недоліком такої методики є складність аналізу і його вираження в одиницях об’єму, тобто можна отримати загальне уявлення про кровопостачанні, його порушенні чи нормі.

Види плетизмографії та їх особливості

Для оцінки стану судинної мережі, роботи серця і легень можуть бути використані різні варіанти методу плетизмографії. Вибір лікуючого лікаря залежить від мети дослідження та необхідності проведення навантажувальних проб.

Реографія або импедантная плетизмография

Заснована на зміні опору (імпедансу) електричного струму. При приливі крові електропровідність вище, так як з усіх рідин і тканин організму саме у крові найвища здатність проведення електроімпульсної хвилі. Запис реограммы проводиться за допомогою електродів, накладених на тіло. Для цієї мети може бути використаний і електрокардіограф зі спеціальною приставкою.

Реографія

Отриманий графік має вигляд синусоїдальної функції, її підйом відповідає надходженню крові з артерій, а спад відображає венозний відтік. Для достовірного дослідження потрібно порівняти достатня кількість подібних коливань, оцінити їх схожість між собою, динаміку наростання та наявність додаткових хвиль при зниженні.

Центральна імпедансна реографія проводиться спільно з ЕКГ і дозволяє досліджувати наповнення камер серця. Виділені такі типи реограмм:

  • Норма – плавний підйом і спуск, на круглій верхівці є маленька западина.
  • Гіперволемія – обсяг кровотоку вище норми, крива має гостру верхівку, велику амплітуду і різкий спуск.
  • Гіповолемія – низький кровотік, невеликі хвилі на висхідній лінії є «сходинки», спадна частину полога.
  • Гіпертонія у легеневих судинах – різкий підйом, закруглена вершина і повільний спуск.

Імпедансна венозна

Найчастіше таким чином досліджують венозний кровообіг в нижніх кінцівках. Цей метод використовують при постановці діагнозу:

  • тромбозу глибоких вен,
  • тромбофлебіту,
  • варикозного розширення венозної мережі,
  • ризику тромбоемболії легеневих судин.

При визначенні ступеня недостатності відтоку крові досліджують низхідну частину графіка, присутність додаткових коливань і відстань від верхівки до самої нижньої частини кривої.

Якщо є порушення трофіки (живлення) тканин, то знижується показник реографічного індексу. Це достовірний ознака слабкості як надходження крові, так і її просування по венозним судинам.
Окклюзионая

Для того, щоб оцінити ступінь розширення і закупорки вен, роботу клапанів судин, а також реакцію на навантаження, використовується проведення плетизмографії з створенням штучного перешкоди для відтоку крові. З цією метою, далі від досліджуваного ділянки, на кінцівку накладається манжета.

Після накачування повітря повторно вимірюється опір електричному струму. При зіставленні вихідних даних та одержаних після здавлення вен робиться висновок про наявність венозної недостатності або можливості її розвитку.

Оклюзійна плетизмография
Інтегральна

Якщо метою дослідження є вивчення легеневого дихання, то проводиться плетизмография всього тіла (інтегральна). При цьому пацієнт знаходиться всередині герметичної камери, його дихальні шляхи з’єднуються з реєстратором руху повітря – пневмотахометром. В стравохід поміщають катетер з балончиком, який має тиск, близьке до плевральному. За допомогою цього способу діагностики можна отримати наступні показники стану легень:

  • обсяг вдиху і видиху, їх резерви,
  • розтяжність легеневої тканини,
  • ступінь опору бронхів потоку повітря.

Підготовка до проведення обстеження

Частіше проводиться дослідження стану венозного кровотоку за допомогою плетизмографії. Цей метод відрізняє достатня інформативність при цілковитій безпеці. На відміну від ангіографії не потрібно вводити контраст або катетер в судинну мережу, а також використовувати рентгенівські промені для діагностики.

Тому спеціальної підготовки або обмежень харчування, способу життя, відмови від медикаментів при плетизмографії не потрібно.

Головною умовою для отримання якісної реограммы є розслаблений і спокійний поведінку хворого.

При вираженому больовому синдромі або стані напруги вводять відповідні препарати.

Методика проведення плетизмографії кінцівок

Під час обстеження нижніх кінцівок хворий лягає на спину, а ноги піднімають на височину. Електроди фіксують на гомілки, між ними проміжок повинен бути не менше 7 див. Вище колін накладають манжету для нагнітання повітря, якщо планується реограми з оклюзією вен. Електроди приєднують до апарата для плетизмографії.

В манжету подають повітря таким чином, щоб не припинити приплив крові по артеріях. Для цього контролюють пульс на щиколотках. Якщо у пацієнта є ознаки атеросклерозу або ендартеріїту, то тривалість стиснення не повинна перевищувати 1,5 — 2 хвилин.

Отримана запис включає не менше 5 — 7 гемодинамічних циклів, вимірювання проводяться на обох ногах. Якщо дані дослідження малоінформативні, то рекомендується повторити плетизмографию з іншим розташуванням електродів і манжети.

Норма і відхилення

При хорошому стані венозної мережі пережиму вен манжетою викликає швидке підвищення наповнення вен, а після припинення здавлювання відбувається різкий відтік крові. Ознаками тромбозу є такі зміни:

  • немає підвищення тиску після роздування манжети,
  • відтік крові уповільнений,
  • початкове і кінцеве венозний тиск перевищує норму,
  • при закупорці глибоких вен одночасно знижується і приплив крові по артеріях.

Що може вплинути на результат

Недостовірні підсумки обстеження можуть бути отримані при наявності у пацієнта таких станів:

  • низький приплив крові по артеріях (шок, колапс, спазм чи закупорка артерій, низький викид крові при слабкості лівого шлуночка);
  • пухлина, гематома або туга пов’язка, перетискає вени;
  • м’язовий і судинний спазм із-за болю або холоду;
  • стан напруги, рухова активність при вимірюванні показників.

У подібних ситуаціях діагностика призначається повторно після ліквідації спотворює фактора, або спосіб обстеження змінюють.

Рекомендуємо прочитати статтю про внутрішньому варикозі. З неї ви дізнаєтесь про причини розвитку захворювання і проявах патології, методи діагностики і лікування, заходи профілактики.

А тут детальніше про проведення КТ ангіографії.

Плетизмография – це метод реєстрації зміни об’єму органа або частини тіла фази припливу і відтоку крові або дихального циклу. Допомагає встановити наявність зниженого або підвищеного кровообігу, перешкод для нормального живлення тканин.

Прилади для діагностики враховують механічні коливання при витіснення води (повітря) з камери плетизмографа або динаміку електричного опору тканин. Безпека та інформативність цього способу обстеження частіше використовують для виявлення судинних захворювань нижніх кінцівок.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *