Home / Хвороби серця / Коли, кому і навіщо варто пройти стентування судин мозку

Коли, кому і навіщо варто пройти стентування судин мозку

Зміст

При наявності щільних холестеринових бляшок і звуження сонних артерій показана операція стентування. Вона передбачає введення балончика для розширення просвіту судини і подальшу установку металевого каркаса. У більшості пацієнтів вдається досягти позитивної динаміки неврологічних симптомів і запобігти розвитку інсульту.

Показання до стентування судин мозку

Проведення розширення (балонної дилатації) та стентування показані при наявності:

  • звуження просвіту артерії більш ніж наполовину;
  • протипоказань до відкритого або эверсионному видалення бляшки (ендартеректомії), загального наркозу;
  • повторного звуження після операції;
  • частих транзиторних ішемічних атак;
  • вираженою дисциркуляторної енцефалопатії;
  • ознак інсульту;
  • проведеної променевої терапії або операцій в області шиї.

Цей метод більш ефективний в середньому віці, а після 65 років хірурги частіше вибирають операцію ендартеректомії при відсутності обмежень до її проведення.

Рекомендуємо прочитати статтю про реконструкції судин. З неї ви дізнаєтесь про операції на аорті і великих артеріях, видах хірургічного втручання.

А тут детальніше про атеросклерозі судин шиї.
Протипоказання

Не призначається установка стента пацієнтам, у яких діагностовано такі порушення:

  • тяжка аритмія;
  • істотне зниження функції нирок або печінки;
  • крововилив у тканини головного мозку менш ніж за два місяці до операції;
  • алергія на контраст;
  • повна закупорка судини;
  • нестабільна атеросклеротична бляшка;
  • є протипоказання до препаратів, що знижують згортання крові.

Види стентів

Сучасні каркаси для судин володіють такими характеристиками:

  • самостійно розправляються;
  • виготовлені з матеріалу, який не вступає в хімічну реакцію з тканинами;
  • еластичні, можуть пристосуватися до вигину посудини;
  • мають пам’ять форми;
  • практично не деформуються з часом;
  • покриті шаром, що збільшує тривалість його служби і гальмує утворення тромбів.

В даний час відомо близько 400 моделей стентів. По мірі технологічних удосконалень вони пройшли шлях від простого лікарського покриття першого покоління до біосумісним моделям другої генерації, які практично не викликають контактного запалення стінки.

У стентів третього покоління в зоні зіткнення з артерією завдано цитостатик, який розчиняється з поступовим вивільненням медикаменту. Останні розробки (четверте покоління) – це саморассасывающиеся матеріали, вони повністю розпадаються (скафолды), а діаметр артерії стає нормальним або трохи збільшеним.

Дивіться на відео про показання до проведення стентування судин:

Підготовка до проведення

Перед операцією пацієнту проводиться УЗД з дуплексним скануванням або ангіографія з рентгенологічним, магнітно-резонансною або КТ-контролем. Це допомагає точно визначити розташування бляшки, місце установки стента, стан регіонарного кровотоку. При наявності супутніх захворювань призначають більш розширене обстеження.

Також рекомендується пройти аналізи крові на цукор, вміст холестерину і коагулограму, загальноклінічні дослідження, ЕКГ, флюорографію.

За тиждень до операції лікар рекомендує прийом антиагрегантів. Напередодні ввечері потрібно відмовитися від вечері і прийому рідини. Вранці хворому вводять препарати для розрідження крові, седативні засоби.
Як виконують стентування судин головного мозку

Операція найчастіше проводиться під місцевим знеболенням для збереження контакту з хворим. Контроль над ходом стентування здійснюється за допомогою допплерографії, вимірювання тиску крові.

Через пункцію стегнової артерії в судинне русло вводиться катетер, на кінці якого закріплений балончик. У нього нагнітають контраст і досліджують судини на моніторі. Після досягнення потрібної зони балончик розширюють, а вище його ставлять спеціальну пастку, яка захистить судини мозку від емболів при стентуванні.

Основна стадія – це встановлення каркасу, який самостійно розправляється і притискає бляшку. У цей час відбувається відновлення кровотоку. Стент утримує артерію в розширеному стані, що покращує постачання мозку артеріальною кров’ю, запобігає розвиток ішемії. Середня тривалість операції – дві години.

Відновлення після

Пацієнт у перший час після завершення операції повинен бути під постійним лікарським наглядом. Контролюють показники артеріального тиску, стан центральної нервової системи, місце катетеризації артерії. Кілька годин потрібен суворий постільний режим. Обмеження рухової активності зазвичай триває близько доби, потім хворого переводять у загальну палату і після стабілізації стану виписують.

В домашніх умовах необхідно:

  • приймати препарати для зниження згортання крові – Аспірин, Деплатт;
  • дозовані фізичні навантаження в перші два місяці;
  • уникати підйому тягарів, стресових ситуацій;
  • відмовитися від куріння і зловживання алкоголем;
  • обмежити в харчуванні кухонну сіль, жирне м’ясо, вершкове масло, сир вище 5% жирності, кондитерські вироби, кава і міцний чай;
  • випивати за день близько 1,5 літра води при відсутності набряків;
  • підтримувати нормальну вагу тіла;
  • не приймати гарячий душ і ванну, не відвідувати лазню або сауну.

Необхідно регулярно проходити обстеження на вміст глюкози і холестерину в крові, визначати показники згортання, щодня вимірювати артеріальний тиск і пульс.

Якщо виникли ознаки порушення мозкового кровообігу, то потрібна екстрена медична допомога.

До таких тривожних симптомів відносяться:

  • раптове оніміння рук і/або ніг;
  • порушення зору;
  • напад головного болю з нудотою і блюванням;
  • нестійкість ходи;
  • запаморочення;
  • сильна слабкість;
  • непритомний стан;
  • невиразна мова;
  • зміна міміки.

Можливі ускладнення

Внутрішньосудинні операції, як правило, добре переносяться пацієнтами і рідко викликають негативні наслідки. Ризик ускладнень вище при наявності у пацієнта неконтрольованої артеріальної гіпертензії, алергії на матеріал стента або контраст. Важче проходить відновлювальний період при наявності поширеного атеросклерозу, відкладеннях кальцію в стінках судин, схильності до тромбоутворення, анатомічні порушення будови артеріальної мережі.

Після операції можуть виникнути:

  • кровотеча, гематома в місці пункції;
  • інфікування або пошкодження сонної артерії;
  • пересування стенту;
  • повторне звуження просвіту оперованого посудини;
  • тромбоз або емболія артерій мозку з розвитком інсульту;
  • закупорка стента кров’яним згустком;
  • нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда.

Інфаркт міокарда — одна з наслідків стентування судин головного мозку
Прогноз після реконструкції артерій

При своєчасній діагностиці та проведенні стентування для запобігання інсульту прогноз найчастіше сприятливий. Хороших результатів можна домогтися у пацієнтів, у яких вдалося ліквідувати причини прогресування атеросклерозу (куріння, ожиріння, гіподинамію, надлишок холестерину в крові), або суттєво знизити фактори ризику – підвищений тиск або високий рівень глюкози при цукровому діабеті.

Менш оптимістичні наслідки оперативного лікування при повторних операціях, неодноразових інсультах, але й у таких хворих при дотриманні лікарських рекомендацій нерідко вдається підвищити якість життя.

Рекомендуємо прочитати статтю про стентування після інфаркту. З неї ви дізнаєтесь про показання до проведення операції, можливі ускладнення після неї, реабілітації і відновлення.

А тут детальніше про шунтування судин серця.

Операція балонного розширення і установки стента в артерії, що живлять мозок, проводиться для запобігання інсульту. Вона допомагає поліпшити самопочуття пацієнтів з транзиторними ішемічними атаками та дисциркуляторною енцефалопатією. Цей спосіб вважається малотравматичним і досить результативним, особливо при своєчасному проведенні і корекції способу життя, регулярному обстеженні.

Пацієнтам рекомендується тривалий профілактичний прийом антиагрегантів для запобігання закупорки стента.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *