Змикання клапанів вен не дає можливості зворотного руху крові. При недостатності виникають застійні процеси, знижується венозний повернення до серця. Це супроводжується вагою і набряком ніг, зниженням об’єму циркулюючої крові.
Для діагностики стану клапанного апарату використовують інструментальні методи і функціональні проби. Лікування проводиться флеботониками, радикальне звільнення від венозної недостатності (на локальному ділянці) можливо при операції.
Причини клапанної недостатності
Венозний відтік крові з нижніх кінцівок можливий завдяки роботі дрібних заслінок – клапанів вен. Вони не дають опускатися крові вниз. Саме ж рух крові по венах відбувається при дії ряду факторів:
скорочення м’язів ноги;
достатній тонус венозної стінки;
різниця тисків між стегнової і нижньою порожнистою веною (присмоктуються ефект);
звуження просвіту вени при переході у вертикальне положення.
Саме злагоджена робота всіх цих механізмів і дозволяє переміщатися крові в протилежну сторону від земного тяжіння. При будь-якому збої запускається ланцюгова реакція, що призводить до венозного застою. Розширені і переповнені кров’ю вени не дають змикатися клапанів.
Неспроможність клапанного апарату призводить до ще більшого надходженню крові та підвищення тиску в судинах. Рідина з кровоносного русла переходить у тканини з розвитком набряків.
Клапанна недостатність з часом призводить до накопичення продуктів обміну, згущення крові, розвитку запального процесу.
Високий тиск у відні перешкоджає циркуляції лімфи і нормального харчування нижніх кінцівок артеріальною кров’ю. Виникають трофічні порушення – виразки, екзема і дерматит.
Порушення кровообігу виникає при тривалому варикозі, тромбофлебіті, вродженому недорозвиненні вен, наявності нориць між ними і артеріями, травматичних та операційних пошкоджень судин і навіть на тлі повної відсутності попередніх захворювань – при флебопатиях.
Відомі провокуючі фактори недостатності клапанів вен:
обтяжена спадковість;
слабкість сполучної тканини;
підвищений рівень жіночих статевих гормонів при вагітності або вживання гормональних засобів, контрацептивів з естрогенами;
літній вік;
слабка рухова активність, особливо вимушена нерухомість;
надмірна вага тіла;
часті запори;
робота з підніманням тягарів, тривалим перебуванням в положенні стоячи або сидячи
Крім загальних факторів є і місцеві причини для розвитку клапанної недостатності.
Рекомендуємо прочитати статтю про ускладнення варикозного розширення вен. З неї ви дізнаєтесь про захворювання і його наслідки, таких як тромбофлебіт, кровотечі з варикозних вузлів, тромбозі глибоких вен та інших.
А тут детальніше про венозному застої в ногах.
Підшкірних
Ці вени найменш захищені від розширення і першими уражаються при варикозної хвороби. За ним найбільше стікає кров при слабкість венозної стінки, виникає так званий вертикальний рефлюкс (зворотний рух, занедбаність). Він може проходити по відні стегна у велику підшкірну і її притоки, а також їх тазових вен в стегнові.
Глибоких вен
Вони уражуються рідше, ніж підшкірні, виявити клапанну недостатність часто досить важко, так як зовнішніх проявів варикозу може не бути. Рефлюкс по глибоких венах має різну протяжність:
верхня третина стегна,
до колінного суглоба,
нижче коліна,
до стопи.
При цьому встановлено, що неспроможність клапанів стегнової і колінної вени при варикозі є причиною хвороби, а не навпаки. Найчастіше це відбувається при анатомічних особливостях будови цих судин, в таких випадках підшкірні вени виявляються нормальними.
Перфорантних вен
Ці судини служать для з’єднання поверхневої і глибокої мережі. При клапанної недостатності в них виникає горизонтальний рефлюкс, ліквідація якого обов’язкова при хірургічному лікуванні варикозної хвороби. Надходження крові з глибоких вен у підшкірні призводить до швидкого прогресування порушень кровообігу і розвитку ускладнень варикозу.
Дивіться на відео про клапанної недостатності вен:
Симптоми проблеми
Початковими проявами недостатності відтоку крові по венах бувають тяжкість в ногах, яка стає все сильніше після тривалого перебування у вертикальному положенні, вечірні набряки, які зникають до ранку. На цій стадії пацієнтів турбують:
свербіж і сухість шкіри нижньої третини гомілки;
зміна забарвлення шкірних покривів, найчастіше потемніння близько гомілковостопного суглоба;
судомні посмикування м’язів ночами.
Ускладнення клапанної недостатності
По мірі прогресування захворювання виникає порушення живлення тканин – трофічні виразкові дефекти шкіри. Великий об’єм крові, яке утворюється в ногах, знижує інтенсивність кровообігу в артеріях, так як суттєво зменшується повернення крові до серця. У хворих відзначається низька переносимість фізичних навантажень, запаморочення, непритомні стани, біль у серці.
Функціональні проби для діагностики
Для визначення клапанної недостатності в різних відділах венозної мережі використовується флебографія та УЗД у режимі дуплексного сканування. Але попередній висновок про стан клапанного апарату флеболог може отримати при виконанні функціональних проб.
Для дослідження поверхневих вен застосовують тести:
Троянова – Тренделенбурга – хворий лежить на ліжку, його просять підняти ногу і проводять погладжування від стопи до стегна для відтоку крові з підшкірних вен. В паховій області венозний посудину здавлюють джгутом. Після переходу у вертикальне положення джгут знімається, а лікар досліджує швидкість заповнення вен.
Кашлевая проба – рука хірурга знаходиться на відні, хворий кашляє. Якщо є недостатність клапанів, то в цей час відчувається поштовх.
Простукування – лікар має пальці кисті по ходу розширеного судини, а іншою рукою стукає в області великої підшкірної вени. При несмыкании клапанів відчутні удари.
Для перфорантних вен можна застосувати:
Пробу з джгутом і двома бинтами – в положенні лежачи на ногу накладають знизу-вгору еластичний бинт. У верхній третині стегна фіксують джгут для здавлення поверхневих вен. Хворий встає, а лікар поступово знімає витки бинта, на вільні ділянки намотують другий бинт. Порушення клапанів на певній ділянці можна виявити між двома бинтами.
Тест з трьома джгутами – пацієнт піднімає ногу з положення лежачи. Встановлюють 3 джгута – верх стегна, вище і нижче коліна. Після вставання з ліжка в проміжках між джгутами з’являються переповнені вени.
Для визначення прохідності глибоких вен використовується маршова проба. Пацієнту, який лежить на кушетці, бинтують ногу, а в паховій області накладають джгут. Після цього він повинен походити 20 хвилин, при появі болю глибокі вени непрохідні.
Лікування клапанної недостатності вен нижніх кінцівок
Загальними принципами терапії є застосування консервативних методів тільки на ранніх стадіях клапанної недостатності, коли є набряки і важкість у ногах, проходять після нічного відпочинку. Тобто зміни венозного тонусу є поки оборотними. Таким пацієнтам рекомендується:
зміна способу життя, позбавлення від факторів ризику.
При вираженій клапанної недостатності проводиться комплексне лікування:
підшкірних вен – склеротерапія, мініфлебектомія, а потім консервативна терапія;
перфорантних і глибоких вен – видалення підшкірних артерій (традиційна флебектомія або мініфлебектомія) і перев’язка неспроможних перфорантних судин, потім флеботонікі і компресійна корекція.
Рекомендуємо прочитати статтю про варикозної хвороби ніг. З неї ви дізнаєтесь про захворювання, причини розвитку та фактори ризику, симптоми та діагностиці, лікуванні патології.
А тут детальніше про зміцнення судин нижніх кінцівок.
Клапанна недостатність виникає при анатомічних дефектах будови вен, а також вона може з’явитися при варикозній хворобі, тромбофлебіті, травмі. Факторами ризику є: жіноча стать, літній вік, надлишок ваги, вагітність, гормональний збій. Прояви патології – тяжкість і набряклість ніг, потім приєднуються трофічні порушення.
Для діагностики на першому етапі використовують функціональні проби, надалі показано інструментальне обстеження венозних судин. Тактика лікування залежить від ступеня недостатності і локалізації уражених вен.