Гіпофункція щитовидної залози позначається не тільки на кількості виділеного панкреатичного соку, але і на інтенсивності виділення різних ферментів у складі цього секрету. Характерно, що питома активність ліполітичних, протеолітичних і амилолитичних ферментів при тиреоїдектомії значно знижується. Що стосується виділення ферментів за одиницю часу (продукція ферментів), то воно в більшості випадків майже не змінюється із-за збільшення обсягу соку.
Секреція панкреатичного соку в різні години (а) і за досвід (б) у собаки Шустрик до (1) і після (2) тиреоїдектомії (тут, а також на наступних малюнках середні величини ± стандартна помилка).
Таким чином, при тиреоїдектомії обсяг виділяється на харчовий подразник панкреатичного соку у собак різко збільшується при одночасному зниженні питомої активності ліпази, протеаз, амілази та постійної спільної продукції цих ферментів.
Відомо, що для пригнічення функції щитовидної залози в експериментальних умовах часто застосовують різні інгібітори, зокрема 6-митилтиоурацил. В. А. Алімова (1970) показала, що характер зміни панкреатичної секреції при дачі тваринам 6-МТУ залежить від дози введеного препарату. Щоденна дача 6-МТУ по 55-60 мг/кг ваги собак призводить до поступової зміни панкреатичної секреції. Так, об’єм панкреатичного соку у собаки Пушок за 5 год. після згодовування м’яса в нормі становив у середньому 101,0±4,0 мл
При отриманні 6-МТУ в перші 15 днів величина секреції за такий же відрізок часу склала 85±3,2 мл, через 1 міс.-78±2,9 мл При дозі МТУ 120-140 мг/кг панкреатична секреція стала наростати, і до кінця місяця обсяг виділяється за 5 год. соку на м’ясо становив 130 мл У собаки Рекс кількість виділяється секрету до застосування препарату дорівнювало в середньому 110±2 мл за 5 год., через 15 днів після застосування малих доз 6-МТУ -83 ±3 мл (р< <0,05). Після подвоєння дози препарату кількість соку поступово наростало і становило до 30-го дня 160 ±2,5 мл за 5 год.
Таким чином, при дачі малих доз 6-МТУ об’єм панкреатичного соку не збільшувався, як при тиреоїдектомії, а навпаки дещо зменшувався. У той же час при великих дозах 6-МТУ були отримані ті ж дані, що і при тотальної тиреоїдектомії.
Слід підкреслити, що мінімальні дози 6-МТУ, необхідні для пригнічення гормоноутворення в щитовидній залозі або інгібування виділення гормонів, неоднакові для різних представників ссавців. Дійсно, при введенні свиням 6-МТУ в дозі 50 мг/кг вже через 2-3 дні панкреатична секреція змінювалася так само, як і при гіпофункції щитовидної залози: різко підвищувалася базальна і викликана годуванням панкреатична секреції (Киеня, 1969). Динаміка виділення соку після годувань в цих дослідженнях не зазнавала істотних змін.
«Ендокринна регуляція кишкового травлення»,
У. З. Кадиров, К. Рахімов