Секрет простати — один з компонентів складу сперми, являє собою специфічний сік, який виробляє передміхурова залоза. Це в'язка, молочно-каламутна рідина зі своєрідним запахом, який обумовлює наявність спермина (хлористоводневої з'єднання). В її біологічному складі містяться гормони, білки, жири, електроліти та вуглеводи. При хворобах чоловічої залози відбувається зміна складу і властивостей секрету, важливим інструментів в діагностиці цих проблем є загальноклінічний аналіз секрету простати і «трьох — склянка» проба сечі.

Для чого потрібні дослідження соку простати?

Мікроскопічне дослідження виділень передміхурової залози — основний метод діагностування наявності в ній запального процесу (простатиту) і проведення контролю ефективного лікування цього захворювання .

Спочатку секрет простати стерильний, але під час проходження по сечовивідних каналу в нього потрапляють епітелій, червоні (еритроцити) і білі (лейкоцити) тільця. Кількість лейкоцитів в соку простати зазвичай досягає до 10 одиниць, підвищення їх змісту (лейкоцитоз) може свідчити про початок запалення.

Основні функції секрету чоловічий залози це:

• розрідження сперми;
• забезпечення активності сперматозоїдів;
• виконання імунної функції;
• підтримку нормальної ерекції;
• відповідальність за концентрацію тестостерону (важливого чоловічого гормону);
• нормальне сечовипускання.

Дослідження секрету допомагає у виявленні порушень функціональних здібностей простати і інформує про можливий розвиток онкологічних патологій в її тканинах.

Проведення аналізу

Досвідчений фахівець — уролог перед взяттям аналізу проводить пацієнту інтенсивний ректальний масаж (через пряму кишку). Напередодні процедури пацієнту рекомендують дотримуватися кількох нескладних правил:

1. Три доби утриматися від сім'явиверження.
2. Скасувати відвідування лазні або сауни.
3. Відхилити спиртні напої і лікарські препарати.
4. Відмовитися від гострих страв.
5. За 2-3 години до дослідження утриматися від сечовипускання.

При недостатньому виділенні з уретри соку чоловічої залози в чистому вигляді (він може осідати на стінках сечовивідного каналу або потрапляти в просвіт сечового міхура), проводять забір сечі з 3-х порцій і з неї шляхом центрифугування виділяють секрет, який поміщають на предметне скло, фарбують і мікро скопіюють. Ця методика складається з:

1. Забора ранкової порції — характеристика стану уретри (підвищення лейкоцитів свідчить про запалення сечовивідного каналу).
2. Забора середньої порції — об'єктивність стану сечового міхура і нирок (лейкоцитоз говорить про циститі і пієлонефриті у пацієнта).
3. Забора останньої порції (після проведення стимулювання залози) — характеристика стану простати.

Показники норми і інтерпретація результатів

Дане дослідження визначає якісний (наявність еритроцитів, лейкоцитів , епітелію, атипових клітин, мікробів) і кількісний склад секрету.

Нормальні показники:

• білуватий колір, рідка консистенція, прозорість — каламутна;
• рН (кислотність) — лужна 6,4-6,9;
• еритроцити від 0 до 1 у всьому препараті;
• епітелій — одиничний;
• слиз, сперматозоїди, атипові клітини, трихомонади, гонококи та інші збудники — не виявлені;
• лецитинових зерен міститься у великій кількості (зменшення їх числа може свідчити про зниження функції чоловічої залози);
• лейкоцити в секреті простати від 5 до 10 в полі зору.

Підвищення вмісту еритроцитів, амлоідних тілець, лейкоцитів в соку простати — це тривожний сигнал, який свідчить про наявність застійних явищ, хронічного запального процесу або онкологічного захворювання органу.

Що може вплинути на результат дослідження

Під час тривалого хронічного запального процесу секрет простати, має в'язку і густу консистенцію, закупорює вивідні протоки передміхурової залози. В результаті цього сік виводиться з здорових і неушкоджених проток і картина загальноклінічного аналізу практично нормальна. Для виключення некоректного результату дослідження пацієнтам рекомендують провести кілька повторних тестів з інтервалом в два дня, але в одному і тому ж лікувальному закладі.