Хвороби сечостатевої сфери останнім часом досить часто виявляються у чоловіків різних вікових категорій. Чоловічу половину людства часто турбують пахово-мошоночние грижі, уретрит, цистит, а також інші поширені урологічні захворювання. Всі перераховані патології досить часто доповнює неприємний симптом — набряк мошонки. Здоров`ї цього органу вкрай важливо, в якійсь мірі він відповідає за репродуктивну систему. Саме в цьому своєрідному шкірясті мішку розташовуються статеві залози чоловіків — сім'явивідні протоки, яєчка і придатки.
Запальний процес в цьому органі досить швидко прогресує через те, що саме в мошонці розташовано безліч сальних і потових залоз. При наявності інфекційно-запальних процесів мошонка може не тільки набрякати, а й збільшуватися в розмірах. Набряклість досить часто супроводжується іншими неприємними симптомами, такими як свербіж і болючість мочеиспусканий. Патологія може утворитися не тільки по причині хвороб сечостатевої системи, але і в результаті отриманих травм статевих органів, як прояв алергічної реакції. У деяких випадках подібний прояв може свідчити про наявність онкологічних утворень в організмі чоловіка.
Причини опухання мошонки
Набряк або запалення мошонки може проявитися у чоловіків різного віку. У дитячому або підлітковому віці основною причиною такого утворення є травми. Мошонка може опухати з однієї або з обох сторін, в деяких випадках запальний процес поширюється на інші органи статевої системи чоловіка.
Больовий синдром при цьому може бути досить вираженим. Припухлість мошонки — серйозне прояв, яке може свідчити про проблеми зі здоров'ям. Набряки в даній області можуть свідчити про початок онкологічних процесів, тому звернеться до лікаря і здати необхідні аналізи потрібно в будь-якому випадку.
Перекручення яєчок — найбільш часта причина провокує набряклість. Перекрут необхідно усунути дуже швидко, тому що даний стан небезпечно. Відбувається скручування сім'яного канатика, і через це порушується кровообіг в яєчку. Відмирання тканин відбувається протягом 3-4 годин, тому надзвичайно важливо звернеться до лікаря при перших проявах даної проблеми.
Серед причин провокують набрякання мошонки можна виділити:
- пошкодження статевих органів;
- бактеріально-запальний процес придатка яєчка;
- запалення придатка насінники;
- паротит;
- розширення вен гроздьевідних сплетення;
- післяопераційний набряк (хірургічні втручання);
- алергічний набряк;
- орхіт;
- рак яєчка.
Набряк в області мошонки досить часто виникає після проведення операцій. У подібному випадку це відбувається через зовнішніх пошкоджень органу. Набряклість може супроводжуватися сильним болем виникає внизу живота, яка в разі відсутності необхідного лікування буде щодня посилюватися.
На тлі запального процесу у пацієнта не рідко підвищується температура тіла, виникає нудота, не виключені випадки блювоти. Шкірні покриви мошонки можуть червоніти і лущитися. Можливо наявність гнійних виділень з пеніса. Вони можуть набувати досить неприємний запах.
Для усунення запалення мошонки необхідно лікувати не симптоми, які проявляються при захворюванні, а діяти на причину провокує набряк. Якщо мошонка набрякла після операції, потрібно негайно звернутися до уролога і хірурга. Самостійно впоратися з даними проявом неможливо. Кваліфікований лікар порекомендує здати аналізи і на їх підставі підбере необхідну терапію.
Прояви, що виникають у разі післяопераційного набряку
Набряклість в більшості випадків супроводжується болем, характер якої — блукаючий . Пацієнту досить складно визначити, що саме у нього болить, різкі болі часто віддають в пахову область.
У чоловіків крім больових відчуттів можуть спостерігатися такі прояви:
- посилюється біль в паховій області;
- підвищення температури тіла;
- слабкість, запаморочення;
- поява нехарактерних виділень із статевого органу;
- підняття яєчка;
- почервоніння шкіри в області геніталій.
Набряклість мошонки нерідко спостерігається після операції з видалення грижі. Природно, що даний прояв вельми небезпечно для чоловічого здоров'я. Воно може спровокувати безпліддя і атрофію яєчка.
Особливості лікування
Терапевтичне лікування післяопераційного набряку мошонки включає застосування антибіотиків. Препарат призначається після здачі аналізу і визначення збудника даного процесу. Якщо запальний процес проявляється у вигляді шкірного висипу або сухості шкірних покривів мошонки — доцільно призначення протизапальних і антигістамінних мазей і гелів. При наявності гнійних утворень вдаються до хірургічного методу лікування. Після операції пацієнтові призначається курс фізіотерапевтичних процедур, що б уникнути повторного запалення.
Алергічний набряк мошонки
У разі алергічного набряку мошонка червоніє і значно збільшується в розмірах. Спровокувати його прояв може підвищений викид серотоніну, гістаміну і інших алергенів в кров. Алергічний набряк може виникати через вживання в їжу перерахованих нижче продуктів:
- цитрусові;
- кави;
- шоколад;
- горіхи;
- риба;
- яйця.
Спровокувати прояв даної алергічної реакції можуть харчові алергени. Алергічний набряк мошонки нерідко виникає на тлі інших хвороб, наприклад, алергічного риніту, бронхіальної астми або інших хвороб. Варто відзначити, що алергічний набряк мошонки може виникнути у будь-якого представника чоловічої статі, схильного до алергічних реакцій.
Симптоми
Через деякий час після потрапляння алергену в організм людини пацієнт починає скаржитися на такі прояви:
- мошонка значно збільшується в розмірах;
- пацієнта турбує свербіж і печіння в області зовнішніх статевих органів;
- орган збільшується симетрично (з двох сторін).
Симптоми можуть раптово виявлятися, і раптово зникати, через мінімізацію контакту з алергеном. Алергічний набряк може приймати затяжний рецидивної перебіг. Тому вкрай важливо вчасно здати аналізи на підтвердження алергену, а потім звернутися до лікаря-уролога.
Особливості діагностики
У більшості випадків хворого з набряком мошонки все ж госпіталізують. Він повинен здати необхідні аналізи, за результатами яких доктор визначить доцільність проведення операції. Якщо в крові пацієнта спостерігається значне перевищення норми лейкоцитів показано екстрене хірургічне втручання, тому що в даному випадку набряклість має не алергічний характер. Підвищення еозинофілів в крові пацієнта підтверджує алергічну природу запалення.
Алергологічне дослідження організму доцільно проводити в сезони, коли відсутня цвітіння рослин. Сучасні методики дозволяють визначити тип алергії, і ті речовини, на які розвивається реакція. Важливо знати, що алергія може бути контактною. Її прояв можна спровокувати носінням неякісного нижньої білизни. Людям, які мають схильність до алергії, слід бути більш обережними і віддавати перевагу білизні, зшитому з натуральних тканин.
Лікування і період реабілітації
Алергічний набряк мошонки лікують виключно консервативним шляхом. Пацієнту вводять внутрішньовенно антигістамінний препарат. Дозування призначається виходячи з тяжкості прояви. У деяких випадках при незначній набряклості вдається обійтися без крапельниць і госпіталізації. Пацієнту призначається пероральний прийом антигістамінних препаратів. Варто відзначити, що в даному випадку показано відвідування алерголога.
В особливо важких випадках внутрішньовенне введення препаратів проти алергії може не принести бажаного результату. У цьому випадку показано внутрішньовенне введення гормональних засобів. Варто враховувати, що курс лікування гормоносодержащіх препаратами не повинен перевищувати 5-7 днів. Якщо пацієнт скаржиться на гострий біль показано призначення ненаркотичних знеболюючих засобів.
Після повного одужання хворого потрібно мінімізувати контакт з певним алергеном. Слід переглянути раціон харчування, і дотримуватися гіпоалергенної дієти. Також рекомендовано вживання імуностимуляторів, але слід враховувати, що багато з них приготовлені на рослинній основі, тому ризик виникнення алергії залишається високим. Призначати подібний препарат повинен лікар.