При невдалому купировании тонзиліту за допомогою інших методів у хворого підвищується температура і наростає інтоксикація організму, що підвищує ризик ускладнень. В цьому випадку необхідно перейти до серйозних засобів для лікування — антибіотиків.
Ні в якому разі не рекомендується займатися самолікуванням антибіотиками при тонзиліті. Препарати повинні бути підібрані і виписані лікарем після ретельної консультації і огляду. При підборі препарату враховується чутливість мікроорганізмів і стан хворого. Якщо збудником тонзиліту послужила вірусна інфекція, то антибіотики не призначаються через слабку ефективність і підбирається інший засіб.
Зміст
Як розпізнати захворювання
Захворювання проявляється почервонінням або часткової ерозією на мигдалинах, можливопоява виразок. У хворого підвищується температура, з'являється загальна слабкість і біль при ковтанні, можлива нудота або діарея.
Для визначення тонзиліту рекомендований не тільки провести візуальний огляд, а й зробити загальний аналіз крові, здати мазок на діагностику мікрофлори. Це дозволить підібрати комплексне лікарське лікування в залежності від форми захворювання.
При гострому протіканні хвороби
для хворих на гострий тонзиліт часто призначається цефадроксил — антибіотик цефалоспоринового типу, що випускається у формі таблеток. Препарат досить швидко поширюється по організму і через півтори години досягає максимальної концентрації в крові. Повільне виведення з організму дозволяє приймати препарат лише 1 раз на день.
Стандартна дозування — від 1-2 грам в день. Період лікування становить 10-12 днів. З побічних ефектів можна виділити: запаморочення, безсоння, висипання, в окремих випадках — вагінальний кандидоз.
При хронічній хворобі
При хронічній формі захворювання необхідно відштовхуватися від стану мікрофлори хворого. Антибіотики ж призначаються тільки під час загострення захворювання.
З таких препаратів можна виділити цефалексин.
Інструкція по застосуванню для дорослих: кожні шість годин необхідно приймати 1-4 грами препарату протягом тижня. З побічних дій препарату необхідно відзначити: діспесіі, тремор, судоми, алергічні реакції і навіть алергічний шок. Цефалексин потрапляє в грудне молоко, тому при вживанні препарату необхідно припинити грудне вигодовування.
У дітей: список антибіотиків
При запаленні мигдалин в лакунах — маленьких порах, починають накопичуватися бактерії і починається запальний процес. Від цього дитина стає млявим, плаксивим і дратівливим, втрачає сон. Хвороба протікає гостро: ще вранці малюк може бути повністю здоровий, тоді як до вечора піднімається висока температура і запалюються лімфатичні вузли.
Хронічний тонзиліт у дітей може давати ускладнення на гайморові пазухи, через що з'являються тривалі і виснажливі синусити, риніти і отити.
Для лікування тонзиліту у дітей застосовують три групи антибіотиків: Пеніцилінові, макролідні і цефалоспоринові.
На відео- антибіотики при тонзиліті:
З поширених антибіотиків виділяються:
- Оксациллин — пеніциліновий препарат, який викликає лізис бактерій. Через півгодини після ін'єкції досягає максимальної концентрації в крові хворого, виводиться наполовину також через півгодини. Приймати ліки необхідно за годину до їди. Частота застосування: раз в 4-6 годин. Добове дозування залежить від тяжкості хвороби, але за раз не повинна перевищувати 0.25 — 0.5 грам. У добу же обмеження наступні: середня тяжкість тонзиліту — 3 грама, важка — 6 грам. Приймати препарат можна не довше 7-10 днів.
- «Тантум Верде» — нестероїдний цефалоспориновий препарат, який надає виражений знеболюючий ефект. Спосіб застосування: розсмоктувати таблетку у роті три рази на добу. Є препарат у вигляді спрея, його потрібно вводити кожні дві години по чотири натискання.
- Еритроміцин — ефективний макролідних антибіотиків. Добре допомагає при стафілококової і стрептококової ангіні, однак перед застосуванням необхідно виявити тип збудника. Погано діє на грибки і віруси. Препарат часто прописують дітям з алергією на пеніцилін. Іноді ліки комбінують з сульфаніламідами для посилення лікувального ефекту. Для розрахунку дози для дітей віком до 7 років використовують формулу 20 мг на кілограм ваги. Разова доза для дітей становить 0,25 грам. Приймати необхідно за годину до їди або через чотири години після прийому їжі. Побічні ефекти: пронос, жовтяниця, нудота.
Важливо: якщо лікар прописує «шкідливі» антибіотики для лікування гострого тонзиліту, то це виправдано тяжкістю захворювання. Для профілактики хвороби у дітей рекомендуються вітаміни і загартовування.
Який можна вважати найкращим
З найбільш ефективних і поширених антибіотиків для лікування тонзиліту можна виділити:
- Амоксицилін . Бактерецідний антибіотик пеніцилінового типу. Швидко всмоктується кишечником і поширюється по організму. Конкретна доза препарату залежить від тяжкості захворювання і стану хворого. Перед призначенням ліки хворому необхідно здати мазок для визначення збудника. Стандартне дозування для дорослих і дітей старше 10 років — 0,5 грама препарату три рази на добу. Особливої обережності вимагає при вагітності.
- Феноксиметилпеніцилін . Використовується для гострої і хронічної форми захворювання. При середньої тяжкості доза становить 3 млн ОД, яку необхідно розбити на три рази. Для дітей віком до 10 років дозування менше — 0.5-1.5 млн ОД в три прийоми. З побічних дій препарату виявлено: фарингіт і стоматит.
- Бензилпенициллин . Ефективний засіб, який чинить бактерицидну дію на бактерії. Вводиться внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Добова доза становить 4-6 млн ОД, яку слід розділити на чотири прийоми. З побічних ефектів виділені: аритмія, блювота, судоми, висип на слизових, ангіоневротичний набряк, гіперкаліміі.
Перед призначенням антибіотиків для лікування тонзиліту необхідно виявити тип збудника, що здатний зробити тільки лікар. Незалежно від форми захворювання — гострої або хронічної необхідно консультуватися і погоджувати лікування з фахівцем. Це дозволить уникнути ускладнень і наслідків неправильного лікування.