Профпатолог – медичний спеціаліст, про існування якого у сфері діяльності відомо не всім. В спеціалізацію даного лікаря входить діагностика, лікування і профілактика різних захворювань і патологій, виникнення яких пов’язане з професійною діяльністю людини.
Чим займається лікар і особливості лікарської спеціалізації
Профпатолог – лікар, який має такі обов’язки:
створення профілактичних програм по зниженню ризиків виникнення професійних захворювань;
організація заходів, що попереджають і запобігають отримання інвалідності працівниками важкої і небезпечної праці;
видача направлень на проходження медичних комісій;
оформлення диспансеризації;
проведення медичних експертиз для визначення профпридатності людей;
діагностика та лікування професійних захворювань.
В спеціалізацію профпатолога входить консультація людей, сфера професійної діяльності яких пов’язана з шкідливими речовинами і високими ризиками травмування.
Які захворювання відносяться до спеціалізації профпатолога?
Дана медична спеціальність займається хворобами і патологічними процесами в організмі, поява яких пов’язана з впливом шкідливих і небезпечних факторів професійної діяльності людини:
поразка кровоносної системи під впливом шкідливих речовин;
ураження органів дихальної системи, що виникають у людей, які постійно контактують з небезпечними летючими хімікатами, пилом;
захворювання, викликані механічним впливом на організм. Виникають у людей, що працюють за промисловим обладнанням;
патології, спровоковані психічним та емоційним перенапруженням;
дегенеративно-дистрофічні стану хребта та порушення у функціонуванні опорно-рухового апарату, спровоковані фізичним навантаженням;
Профпатолог повинен діагностувати захворювання, визначити причину його появи, призначити пацієнту відповідне лікування і забезпечити програму профілактичних та відновлювальних заходів.
Коли виникає необхідність звернутися до профпатолога?
Ознаки, що виникають у людей з причини розвитку професійних захворювань, мають різний характер, в залежності від того, які органи і системи життєдіяльності вражені.
При появі таких клінічних ознак і станів потрібно звернутися до медичного фахівця:
якщо умови праці передбачають постійний контакт з пилом, летючими речовинами, у людини виникає частий кашель, сухий, задушливий, болить грудна клітка;
ураження шкіри і слизових оболонок;
ознаки хронічної або гострої інтоксикації – нудота та блювання;
загальне нездужання;
постійне відчуття сонливості;
зниження гостроти слуху, зору;
поява тремору в руках;
при стоячій роботі – відчуття важкості і біль в ногах, посилюються до вечора, сильні набряки на нижніх кінцівках;
розвиток неврозів, підвищення агресії, істеричні стани;
прояв ознак геморою;
часті перепади тиску.
Кожна людина, зайнятий на шкідливому виробництві, або у якого сфера професійної діяльності пов’язана з певними ризиками, добре обізнаний про ті ускладнення в роботі організму, які характерні для його спеціальності.
Як проходить прийом у профпатолога?
На жаль, більшість людей, зайнятих на шкідливих і небезпечних роботах, виявивши у себе перші ознаки нездужання, не поспішають звернутися до лікаря з тієї причини, що бояться отримати висновок про професійну непридатність.
Важливо розуміти, що профпатолог – це фахівець, який працює на пацієнта. У його завдання входить не тільки діагностика професійних захворювань і їх лікування, але і складання індивідуальних профілактичних заходів, спрямованих на зменшення ризиків подальшого розвитку патологій.
На першій консультації лікар-профпатолог вислуховує пацієнта щодо основних симптомів. Проводиться огляд пацієнта. В залежності від специфіки захворювання, медик може направити людину на консультацію до інших вузьким фахівцям.
Призначається медичне обстеження. Виходячи їх тяжкості клінічного випадку та інтенсивності симптоматичної картини, пацієнту оформляється лікарняний лист.
Діагностичні заходи
Поставити точний діагноз тільки з огляду та опитування пацієнта практично неможливо. Щоб отримати повну картину стану здоров’я людини, проводиться детальний медичний огляд, який включає здачу лабораторних аналізів і проходження інструментальних методів діагностики. До них відносяться:
загальноклінічний та розгорнутий аналіз крові;
загальний аналіз сечі;
бактеріологічний аналіз урини;
спірографія – вимірювання об’єму легенів;
магнітно-резонансна томографія;
ультразвукове дослідження внутрішніх органів;
ангіографія (з контрастом);
рентген;
флюорографія;
електрокардіограма;
проби на виявлення алергічних факторів.
При розшифровці результатів діагностики лікар-профпатолог тісно співпрацює з безліччю профільних медичних фахівців – гастроентерологом, пульмонологом, ревматологом, дерматологом, терапевтом.
Особливості лікування
Терапією захворювань професійного характеру займаються вузькопрофільні медичні фахівці в тісній взаємодії з профпатологом. Лікування не є основним завданням даного медичного спеціаліста.
У завдання профпатолога входить діагностика хвороби і, що особливо важливо, виявлення шкідливих чинників, які спровокували розвиток патології. Лікування проводиться стаціонарно або амбулаторно, в залежності від ступеня тяжкості клінічного випадку.
Після проведеної терапії підключається профпатолог, завдання якого – складання індивідуальної профілактичної програми. Даний медичний фахівець займається питаннями напрямки та оформлення необхідних медичних документів для організації санітарно-курортного лікування пацієнта.
Після діагностики професійного захворювання та проведеної терапії ходити на прийом до лікаря-профпатолога пацієнту необхідно не менше 1-2 разів на рік. Лікар буде проводити огляд, призначати діагностику, спрямовану на своєчасне виявлення рецидиву хвороби або виникнення ускладнень.
Якщо стан пацієнта критичне, що перешкоджає подальшому виконанню його професійних захворювань, профпатолог оформляє документи на медичну комісію, де виступає спостерігачем і консультантом щодо питання про визнання непрацездатності у хворого.
Всім людям, які зайняті на шкідливих та важких виробництвах, необхідно регулярно відвідувати фахівця. Тільки при своєчасному виявленні патологічного процесу, його можна вилікувати на ранніх стадіях розвитку, попередивши важкі, часом незворотні, ускладнення.