Кісти тканини надниркових залоз, як правило, є вродженими – вони закладаються ще в ембріональному періоді, але збільшуються в розмірах у міру зростання пацієнта. Як правило, в цій області зустрічаються поодинокі кістозні утворення. Часто вони існують безсимптомно і виявляються «випадково» під час комплексного дослідження органів черевної порожнини та заочеревинного простору.
Який метод діагностики найбільш ефективний?
Первинне виявлення кісти може бути виявлено і при ультразвуковому дослідженні. Але для отримання більш повного уявлення про характер освіти, його локалізації і положення щодо основних кровоносних судин, виконується магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія. Вони дозволяють скласти більш точну картину хвороби.
Оскільки наднирники відносяться до числа органів, що продукують гормони, при виявленні будь-якого патологічного утворення в їх тканини необхідна консультація ендокринолога і дослідження гормонального фону пацієнта. Незважаючи на те, що самі по собі кісти надниркових залоз, в більшості випадків залишаються гормонально-неактивними, вони можуть погіршувати роботу органу – наприклад, здавлюючи кровоносні судини і порушуючи харчування залізистих клітин.
Якщо буде прийнято рішення про необхідність виконання хірургічного втручання, знадобиться і клінічний біохімічний аналіз крові, ЕКГ та деякі інші «передопераційні дослідження.
Коли може бути потрібна операція?
Рішення про необхідність виконання хірургічного втручання лікар приймає, враховуючи:
- розміри освіти;
- його вплив на гормональний фон;
- наявність ускладнень (наприклад, ознак здавлення ниркової артерії з подальшим розвитком стійкої артеріальної гіпертензії);
- клінічну картину – наприклад, наявність постійних тягнуть або распирающих болю в області спини.
Враховується також загальний стан пацієнта, наявність протипоказань до загальної анестезії (наркозу), думка лікаря-ендокринолога. Якщо доктора зійдуться на тому, що операція необхідна, зволікання може загрожувати розвитком ускладнень і погіршенням загального самопочуття хворого.
Яким способом вона проводиться?
Традиційно,
Однак більш прийнятним і перспективним вважається видалення новоутворення в процесі лапароскопії. При цьому знижується інвазивність операції, вираженість больового синдрому в післяопераційному періоді, кількість можливих ускладнень. З’являється можливість обережного вилучення капсули з її вмістом, що значно підвищує точність подальшого цитологічного аналізу (на наявність ракових клітин). Скорочується тривалість відновного періоду, поліпшується косметичний ефект. Пацієнту забезпечується більш висока якість життя у процесі проходження лікування.
Однак якість і ефективність лапароскопічної операції багато в чому визначається як рівнем підготовки хірурга, так і надійністю обладнання і матеріалів, які є в його розпорядженні. У нашій країні цей метод успішно застосовується провідним хірургом Костянтином Пучковим. Застосовуючи унікальні запатентовані, методики, він виводить лапароскопію на принципово новий рівень розвитку.