Неспецифічний виразковий коліт

Захворювання зустрічається у людей у ​​віці від 15 до 35 років.

Етіологія і патогенез неспецифічного виразкового коліту

Етіологія неспецифічного виразкового коліту, як і хвороби Крона, не з'ясована. У патогенезі захворювання основне значення надають імунним порушень. Певну роль відіграють інфекція, а також психологічні чинники, стреси. На відміну від хвороби Крона патологічний процес при неспецифічний виразковий коліт починається із запалення слизової оболонки товстої кишки. Спочатку спостерігаються нейтрофильная і лімфоцитарна інфільтрація і набряк слизової оболонки, в подальшому вона покривається виразками, утворюються мікроабсцеси, можлива і перфорація стінки. При хронічному перебігу захворювання розвиваються фіброз, гіперплазія слизової і підслизової оболонки, іноді стриктури і псевдополіпи.

Клініка неспецифічного виразкового коліту

У важких випадках у хворого з'являється частий (до 20-40 разів на добу) рідкий стілець з домішкою крові і слизу, іноді гною. Спостерігаються тенезми, виражені болі в лівій клубової області, які можуть поширитися і по всьому животу. Нерідко зустрічаються різні неспецифічні прояви: лихоманка, вузлувата еритема, артрит з ураженням переважно великих суглобів, рідше склерозуючий холангіт, ірит, епісклерит, рецидивуючий тромбофлебіт, некрози шкіри. У крові виявляють нейтрофилез і збільшення ШОЕ. При прогресуванні хвороби зазвичай порушується і функція тонкого кишечника і виникає так звана тотальна кишкова недостатність.

Важкий перебіг захворювання спостерігається лише в 10% випадків, частіше зустрічаються більш легкі його варіанти. В результаті лікування самопочуття хворих періодично поліпшується, проте в подальшому під впливом різних факторів розвивається загострення. При легкому перебігу ураження кишечника більш обмежена по протяжності і часто захоплює лише сигмовидну і пряму кишку. Стілець зазвичай нечастий (4 6 разів на добу) і містить невелику кількість слизу. Кров в калі з'являється лише періодично. Неспецифічний виразковий коліт нерідко поєднується з іншими захворюваннями імунної походження (зоб Хашимото, аутоімунна гемолітична анемія і т. Д.).

При легкому перебігу хвороби іноді хворі вперше звертаються до лікаря лише при розвитку ускладнень.

Токсична дилатація товстої кишки

Виникає розширення і здуття будь-якого відділу товстої кишки, частіше поперечної ободової. Виразність діареї зменшується, оскільки порушується рух калових мас по ураженому відрізку кишечника. Стілець може складатися лише з виділяються дистальним відділом кишечника слизу, гною і крові. Токсична дилатація товстого кишечника виникає спонтанно внаслідок прийому деяких лікарських засобів, рентгенологічного дослідження кишки, на тлі гіпокаліємії. Важкість стану хворих зумовлена ​​вираженою інтоксикацією. Спостерігаються лихоманка, артеріальна гіпотензія, тахікардія, лейкоцитоз, нерідко — гіпокаліємія та гіпоальбумінемія. При іррігоcкопіі виявляють збільшення діаметра товстої кишки до 6-10 см.

Лікування починають з відміни холінолітиків або препаратів опію, якщо вони застосовувалися, голодної дієти. Парентерально вводять достатню кількість рідини, багатої солями калію (для ліквідації гіпокаліємії), і білкові препарати. Іноді призначають антибіотики. Застосування клізм слід вважати протипоказаним, можна спробувати обережно ввести через пряму кишку зонд для виведення газу з роздутого відділу кишечника. Якщо проводяться заходи виявляються неефективними, то виникає питання про необхідність колектоміі, яку в важких випадках при наростанні інтоксикації слід проводити протягом 4-6 ч.

Перфорація товстої кишки

Розпізнавання цього ускладнення утруднене, оскільки зазвичай воно розвивається у хворих з важким перебігом виразкового коліту, у яких і до цього були виражені болі в животі, загальна інтоксикація. При погіршенні стану неспецифічним виразковим колітом, що супроводжується зниженням артеріального тиску і збільшенням тахікардії, необхідно проводити оглядове рентгенологічне дослідження черевної порожнини, при якому в таких випадках виявляють вільний газ і деякі інші ознаки перфорації. При наявності цього ускладнення зазвичай проводять колектомію, спроби ушивання виразок, як правило, безуспішні.

Рак товстої кишки

Рак товстої кишки на тлі неспецифічного виразкового коліту виникає досить часто, особливо при тривалому його перебігу. Якщо хвороба триває 15 років, то рак зустрічається в 12% випадків, а якщо більше 20 років, то частота його досягає 25%. Зважаючи на небезпеку розвитку раку товстої кишки при хронічному перебігу неспецифічного виразкового коліту рекомендується після 8-10 років від початку хвороби щорічно проводити колоноскопію з біопсією слизової оболонки. Якщо при цьому дослідженні виявляють виражену дисплазію слизової оболонки, то колоноскопію необхідно проводити не рідше 1 разу на півроку. 

Діагноз і диференційний діагноз неспецифічного виразкового коліту

Неспецифічний виразковий коліт в початковій стадії перш за все необхідно диференціювати з гострою дизентерією. Подібні клінічні прояви в ряді випадків спостерігаються і при раку товстої кишки, ішемічному коліті, дивертикуліті товстої кишки, хвороби Крона з ураженням товстої кишки.

При ирригоскопии у хворих неспецифічним виразковим колітом виявляють зникнення гаустраціі, ригідність кишки, її вкорочення і звуження просвіту. У важких випадках контури слизової оболонки майже не визначаються, кишка набуває форму «водопровідної труби». Виявляють також ділянки порушеною прохідності, виразки, псевдополіпи. При легкому перебігу рентгенологічні зміни можуть бути відсутні. Рентгенологічне дослідження дозволяє виявити деякі ускладнення цього захворювання (токсична дилатація кишки, перфорація її стінки).

Велике значення для підтвердження діагнозу мають результати ендоскопічного дослідження. У більшості випадків можна обмежитися проведенням ректороманоскопії. При легкому перебігу захворювання слизова оболонка набрякла, гіперемована, легко кровоточить, ерозії поодинокі або відсутні. У більш важких випадках при ендоскопії виявляють ерозії і виразки, прикриті слизисто-гнійним нальотом. При хронічному перебігу утворюються стриктури і псевдополіпи. Якщо дані рентгенологічного дослідження не переконливі, то для уточнення протяжності захворювання проводять колоноскопію. Для виключення хвороби Крона з ураженням товстого кишечника проводять біопсію слизової оболонки товстої кишки.


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *