Home / Різне / Гуморальний механізм

Гуморальний механізм

У регуляції функції екзо-генного апарату підшлункової залози велика роль належить і гуморальним шляхами. Ще в 1894 р. В. Л. Долинський зазначав, що введення в дванадцятипалу кишку розчину соляної кислоти викликає збільшення секреції панкреатичного соку. Пізніше подібний результат констатував Л. Б. Попельський (1902). Автор вважав, що в основі виявленого їм явища лежать рефлекторні механізми.

Однак Baylis a. Starling (1902), вводячи соляну кислоту в ізольовану петлю тонкої кишки, позбавлену нервових зв’язків, отримали збільшення панкреатичної секреції, довівши таким чином, гуморальний механізм регуляції підшлункової залози. Припущення Bayliss а. Starling (1902) зводилося до того, що під впливом соляної кислоти в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки утворюється особлива речовина (секретин), яке, всмоктуючись у кров, потрапляє в підшлункову залозу і стимулює секрецію. Справедливість цієї гіпотези вони доводили тим, що екстракт дванадцятипалої кишки, введений тваринам внутрішньовенно, викликав рясну секрецію панкреатичного соку.

Роль секретину в регуляції панкреатичної секреції потім підтвердили дослідження багатьох авторів. Секретин був виявлений у слизовій оболонці тонкого кишечнику людини, інших ссавців та деяких нижчих хребетних — рептилій, амфібій і риб (Grossman, 1953). Цей гормон виявлений також у антральной області шлунку ссавців (Harper, 1967; Уголєв та ін, 1969).

За сучасними уявленнями, секретин — це поліпептид гормонального типу з молекулярною вагою близько 5000. Внутрішньовенне введення його викликає у людини і тварин рясну секрецію панкреатичного соку з високою концентрацією бікарбонатів і низькою ферментативною активністю. Рясна секреція панкреатичного соку з низькою концентрацією ферментів спостерігалася і при введенні в дванадцятипалу кишку розчину соляної кислоти (Курцин, 1954; Бабкін, 1960).

Результати зазначених спостережень узгоджуються з деякими гістологічними даними, які свідчать про те, що при введенні секретину ацинарные клітини підшлункової залози не обедняются зимогенными гранулами, тоді як при подразненні блукаючого нерва зимогенные гранули в клітинах значно зменшуються (Курцин, 1962). Властивість секретину стимулювати секрецію лише неорганічних складових частин панкреатичного соку продемонстрували також Hokin a. Hokin (1956), вивчали клітинні механізми утворення панкреатичних ферментів. Застосовуючи добре очищений вільний від панкреозіміна, препарат секретину, автори показали, що вихід амілази в порожнину панкреатичних проток при введенні цієї речовини не стимулюється.

«Ендокринна регуляція кишкового травлення»,
У. З. Кадиров, К. Рахімов

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *