Під нашим спостереженням перебувало 192 хворих похилого та старечого віку з 195 переломами довгих трубчастих кісток.

Середній вік хворих був 71,5 року. Тяжкість стану у 16 хворих посилювалася супутніми ушкодженнями, серед яких були струс головного мозку (9), перелом ребер (4) і кісток стопи (3). Супутні захворювання відмічено у 85 % постраждалих.

Питання про термін, обсязі черезкісткового остеосинтезу та вид знеболювання в кожному випадку вирішувалося індивідуально після клініко-рентгенологічного та лабораторного обстеження. Черезкістковий остеосинтез в день надходження виконаний у 86% хворих. При цьому у більшості з них досягнута одномоментна репозиція і жорстка фіксація кісткових відламків на операційному столі.

У решти 14% надійшли черезкістковий остеосинтез виконаний на 3 — 8-му добу після госпіталізації. Це було пов’язано з необхідністю більш ретельного терапевтичної підготовки хворих і ліквідації ускладнень, що виникли у пізно надійшли.

Середні терміни фіксації апаратом при діафізарних переломах стегна склали 65 днів, гомілки — 74, плеча — 45, передпліччя — 53 дні. Фіксація при переломі метафіза тривала 40 днів.

Померло 7 хворих (3,5 %). Причиною смерті у 6 хворих була гостра серцево-легенева недостатність, у 1 — тромбоемболія легеневої артерії, яка виникла на 25-ту добу після перелому. Із загальних ускладнень слід зазначити пневмонію (9), загострення хронічного холецистопанкреатиту (1), тромбофлебіт нижніх кінцівок (3).

Найближчі та віддалені результати лікування вивчені у 136 (70,8 %) хворих. Зрощення кісткових відламків настав у 134 (99,1 %) хворих, у 126 (93 %) відновилася також функція кінцівки.

«Черезкістковий остеосинтез в травматології»,
В. І. Стецула, А. А. Дев’ятов