Всі пацієнти після гострого порушення коронарного кровообігу повинні пройти період реабілітації. Він ділиться на три етапи – стаціонар, санаторій і поліклініка. Надалі рекомендується підтримувати досягнутий рівень фізичної активності самостійно протягом усього життя.
Успішне проходження всіх етапів відновлення дають можливість збільшити працездатність, підвищити стійкість міокарда до навантажень, а також поліпшити психологічне самопочуття, повернутися до колишніх соціальних і сімейних контактів.
Цілі ЛФК після інфаркту
Лікувальна фізкультура проводиться для тренування серцевого м’яза і судинного тонусу. Її дія поширюється на активізацію роботи дихальної системи, відновлення нервової і гормональної регуляції, поліпшення роботи органів виділення.
До завдань, які може вирішити ЛФК, відносяться:
розширення вінцевих артерій, їх профілактика спазму;
поліпшення мікроциркуляції та обміну речовин в міокарді;
активізація периферичного кровообігу в кінцівках;
зниження потреби м’язи серця в кисні (адаптація до гіпоксії);
зменшення реакції на гормони надниркових залоз;
профілактика ускладнень постінфарктного періоду (тромбозу, аритмії, дихальної та серцевої недостатності, атонії кишечника);
можливість повернення до колишніх побутовим і професійним навантаженням;
Кінцевими цілями реабілітації пацієнтів після інфаркту і аортокоронарного шунтування є підвищення якості життя, запобігання рецидиву ішемії міокарда.
Рекомендуємо прочитати статтю про вправах для відновлення після інфаркту міокарда. З неї ви дізнаєтесь про особливості фізичних навантажень і ЛФК в кардіологічному стаціонарі, санаторному лікуванні наслідків інфаркту міокарда, що можна пацієнтам, що перенесли інфаркт, в домашніх умовах, а також про режим та дієту під час реабілітації.
А тут детальніше про лікування в стаціонарі інфаркту міокарда.
Протипоказання для ЛФК
Лікувальна гімнастика має унікальне значення для організму. Але є групи пацієнтів, у яких вона не може використовуватися до корекції таких станів:
важка ступінь недостатності кровообігу – пульс перевищує 105 ударів за хвилину в спокої, утруднене дихання;
Вправи для розробки пальців, які не мають протипоказань
Ступеня навантаження в стаціонарі
При відсутності протипоказань пацієнтам призначається гімнастика на другий день після початку інфаркту. Лікарняний етап реабілітації являє собою програму, яка складається з чотирьох послідовних етапів. Кожна наступна сходинка має більш високу навантаження, тому є чіткі показання для переведення на неї.
Перша ступінь
В цей час пацієнтам рекомендований постільний режим. Тому всі вправи проводять в горизонтальному положенні. Перший комплекс вправ включає такі рухи:
згинання пальців рук і ніг;
обертання кистями, стопами;
напруга і розслаблення м’язів кінцівок;
розтягування вдихів і видихів, короткі дихальні паузи;
присадка на ліжку зі спущеними ногами на 5 хвилин з сторонньою допомогою.
Всі заняття проходить у повільному темпі, навантаження і відпочинок у співвідношенні 1:1 або 1:0,7 за тривалістю. Після кожного циклу рухів виконується розслаблення груп м’язів, яка була задіяна. Тренування триває 10 хвилин.
Після цього рекомендуються гемодинамічні виміри. Якщо інтенсивність підібрана правильно, то будуть наступні результати:
Максимальний пульс підвищився менш ніж на 20 ударів або сповільнилося на 10. В ході заняття допустимо до 15. Після цього потрібно зробити паузу.
Частота дихання більше вихідної на 10 циклів.
Зростання тиску менше 30 для систолічного і 10 мм рт. ст. для діастолічного показника або зниження на 10 одиниць.
Через три дні при гарній переносимості можна проводити заняття два рази в день.
Пасивні заняття після інфаркту в перші дні
Друга щабель
Пацієнти, до часу переходу на більш високі навантаження, можуть ходити в межах палати. Показаннями до призначення розширеного комплексу є формування на кардіограмі коронарного зубця Т і адекватна реакція на вправи минулого етапу. Якщо є напади серцевої болю, або у відповідь на навантаження падає тиск, з’явилися ускладнення або негативна динаміка ЕКГ, то хворий залишається на першій сходинці.
Комплекс, як і раніше проводиться на спині із збільшенням кількості вправ. До нього поступово додають:
руху в ліктьових, плечових, колінних і кульшових суглобах;
ходьбу поруч із ліжком;
присадка за стіл;
кілька кроків по палаті.
При цьому схема тренування будується так, щоб на початку і в кінці хворий лежав, а ходьба була в середині комплексу. Після будь-якого вправи потрібен відпочинок. Заняття може тривати до 15 хвилин. Переносимість навантажень оцінюється аналогічно першій щаблі.
Третя щабель
Її призначають при наближенні інтервалу ST до ізолінії на ЕКГ і сформованому зубця Т. Протипоказані навантаження при:
аритмії з уповільненою провідністю і непритомними станами.
Хворому дозволяється вийти в коридор, пройти до туалету, маніпуляційний кабінет. Загальний маршрут за день не повинен перевищити 200 м. Темп ходьби повільний, з зупинками. Після того, як подібна навантаження не викликає болі в серці або різких перепадів тиску крові, пацієнт може освоювати ходьбу по східцях сходів. Спочатку це один проліт, а потім поверх.
Тренування ЛФК проводиться в положенні сидячи і стоячи. У ній послідовно опрацьовуються м’язи рук, шиї, нижніх кінцівок, з обережністю використовують нахили і повороти тулуба.
Первинний комплекс вправ пацієнти використовують для ранкової зарядки.
Число повторень кожні 2 дні підвищують на 2 — 3 рази. Всі заняття триває близько 20 хвилин.
Четверта щабель
Як правило, її призначають після 25 — 30 дня від початку хвороби при ознаках рубцювання зони інфаркту. Це може збігатися з переведенням пацієнта в санаторій. На цьому етапі реабілітації починаються прогулянки на вулиці:
темп ходьби від 70 до 80 кроків за одну хвилину;
спочатку дистанція 500 м і доводиться до 900 м;
не потрібно ходити в дощ, сильний вітер або сніг.
Вправи доповнюють нахилами тулуба в середньому темпі, з паузами для відпочинку. За 30 хвилин заняття потрібно на відпочинок відвести мінімум сім. Крім цього, орієнтуючись на самопочуття та вік пацієнтів, ЛФК може включати:
ходьбу на носках, п’ятах, з високим підніманням колін;
кругові рухи в колінах, стегнах;
махи прямою ногою;
енергійні кола руками і обертання плечовими суглобами.
При цьому не повинно виникати перенапруги, задишки і неприємних відчуттів в грудній клітці. Між циклами рухів рекомендується дихальна гімнастика. Пульс може досягати 120 ударів при максимальному навантаженні. В подальшому може бути збільшений темп кроків до 90 за хвилину, прогулянки дозволяють 2 рази в день, а пройдений шлях зростає до 1,5 км. При цьому комплекс гімнастичних вправ продовжує залишатися для розминки або ранкової зарядки.
Дивіться відео про те, як правильно реабілітуватися після інфаркту:
Комплекс вправ після інфаркту міокарда і стентування
На другій стадії реабілітації оптимальним варіантом є продовження ЛФК в умовах спеціалізованого санаторію. Але якщо немає такої можливості, то цей період пацієнти проводять у відділенні лікувальної фізкультури при поліклініці. Завдання етапу полягає у поверненні працездатності, перехід до самостійного контролю роботи серця та закріплення досягнутих раніше результатів.
За точку відліку беруть четверту сходинку і розширюють її до сьомої, остаточною. У комплексі вправ використовують такі види рухів:
тренувальна ходьба;
навантаження на великі м’язові групи – кола тулубом, стегнами, вправи для преса і спини, махи кінцівками, присідання, випади вперед і в бік, нахили до ніг;
плавання в басейні;
заняття на велотренажері;
дозований легкий біг;
спортивні ігри.
Можуть бути задіяні предмети – м’ячі, гантелі, гімнастична лава, обруч, а також тренажери. До початку тренування проводиться в обов’язковому порядку розминка 5 — 7 хвилин, а по закінченні – вправи на розслаблення в положенні лежачи на спині.
Темп ходьби підвищується від 90 до 100 кроків. При цьому пульс не повинен перевищити 100 ударів, таких максимальних значень допускається сягати від 2 до 4 разів на день. Швидка ходьба може займати до 10 — 15 хвилин через день, а прогулянки в повільному або середньому темпі рекомендують довести до 2 годин.
Крім фізичних навантажень, в санаторії пацієнти отримують фізіотерапевтичне лікування, масаж, лікувальне харчування та психотерапевтичні сеанси. У поєднанні з дією режиму дня, відпочинку і кліматотерапії це приносить максимальну користь.
Заняття вдома
Метою поліклінічної реабілітації в постінфарктному періоді є подальше підвищення стійкості серця до навантажень, поступове зниження застосовуваних медикаментів і для працездатної частини населення, повернення до професійної діяльності.
З цією метою кожного хворого розробляється індивідуальний план тренувань, який складається з початкового етапу (2 місяці) і основного (один рік). Перша частина проводиться під наглядом методиста лікувальної фізкультури, а друга – самостійно.
Дивіться на відео про універсальні вправи з ЛФК:
Заняття, як правило, групові три рази в тиждень в залі ЛФК. Їх тривалість від 45 хвилин до 1 години. При цьому потрібно постійний контроль пульсу. У складі комплексу можуть бути такі вправи:
ходьба з ускладненням (з підніманням колін, захлестом гомілок, в полуприсядь);
швидка ходьба і легкий біг;
зашагивание на степ-платформу;
заняття на велоергометрі або інших тренажерах;
елементи спортивних ігор (волейбол, баскетбол).
Для цього періоду потрібно попереднє обстеження пацієнта за допомогою ЕКГ з фізичними навантажувальними пробами. За його результатами обчислюють оптимальну частоту пульсу при тренуваннях, інтенсивність занять.
Рекомендуємо прочитати статтю про те, які препарати допоможуть відновитися після інфаркту. З неї ви дізнаєтесь, як себе вести після інфаркту, які засоби допоможуть швидкому відновленню, а також про підтримуючої терапії.
А тут детальніше про відновлення в санаторії після інфаркту.
ЛФК після інфаркту міокарда проводиться в кілька етапів. Для стаціонарного періоду реабілітації передбачено проходження чотирьох ступенів. Для кожної є показання та протипоказання до використання. Потім пацієнтам рекомендується продовжити відновлення в умовах санаторію для комплексного впливу лікувальної гімнастики та інших фізичних факторів.
Поліклінічний етап починається з групових занять, а потім продовжується у вигляді самостійних тренувань при обов’язковому контролі показників ЕКГ.