Дитячий мануальний терапевт — спеціаліст, який займається лікуванням патології хребетного стовпа, м’язових і суглобових захворювань маленьких пацієнтів. Лікар має вищу освіту за спеціальністю неврології, педіатрії, знання в області мануальної терапії.

Використовуючи ручні техніки, дитячий мануальний терапевт сприяє поліпшенню компенсаторних здібностей дитини, усунення хворобливих відчуттів та іншої неприємної симптоматики. Більшість захворювань хребта, опорно-рухового апарату найкраще піддаються корекції саме в ранньому віці, тому важливо вчасно відвести дитину на прийом до лікаря.

Які хвороби лікує доктор?

Дитячий мануальний терапевт спеціалізується на боротьбі з патологіями, порушеннями у функціонуванні опорно-рухового апарату у малюків з перших днів народження і до повнолітнього віку. У своїй практиці фахівець використовує м’які, щадні методики, що мають як лікувальний ефект, так і профілактичні властивості.

В спеціалізацію доктора входять наступні види захворювань:

• кривошея, розвивається переважно в період внутрішньоутробного розвитку;
• порушення постави — сколіози, кіфози, лордоз;
• остеохондроз;
• патології, що вражають внутрішні органи;
• суглобові захворювання як вродженого, так і набутого характеру;
• генетичні патології кісткової і м’язової тканини;
• переломи травматичні пошкодження хребетного стовпа;
• патології хребта, які не потребують хірургічного втручання, період відновлення після перенесеної операції;
• наслідки пологових травматичних пошкоджень;
• м’язова дистонія;
• вегето-судинна дистонія.

Своєчасне звернення до дитячого фахівця значно підвищує шанси на успішне лікування перерахованих вище захворювань, покращує якість життя дитини. Певні ручні техніки можуть використовуватися і як основний способу лікування, і у вигляді складового елементу комплексного терапевтичного курсу.

При яких клінічних проявах потрібно звертатися до лікаря?

Допомога дитячого мануального терапевта може знадобитися дитині вже протягом перших місяців його життя. Приводом для позачергової консультації з фахівцем для батьків повинні послужити ознаки відставання у фізичному розвитку немовляти, постійний плач, обмеження суглобової рухомості.

Маленьких пацієнтів дошкільного та шкільного віку рекомендується відвести до дитячого мануального терапевта при проявах наступній симптоматики:

• головні болі;
• зниження успішності;
• проблеми з навчанням, концентрацією уваги, запам’ятовуванням нової інформації;
• сутулість;
• порушення ходи;
• хворобливі відчуття, які проявляються в області шиї, хребетного стовпа, поперекового відділу;
• підвищена стомлюваність;
• порушення сну;
• м’язові і суглобові болі.

Дані клінічні ознаки можуть свідчити про захворювання нервової системи, опорно-рухового апарату, хребта. Тому батькам слід якомога швидше звернутися за консультацією до дитячого невропатолога, який володіє мануальними методиками.

Як знайти хорошого спеціаліста?

Хороший, професійний дитячий мануальний терапевт — це фахівець, який має освіту в галузі педіатрії, неврології або ортопедії, пройшов додатковий курс мануальної терапії.

Знайти лікаря можна в приватних медичних центрах і клініках. Також видати направлення до дитячого фахівця може невропатолог, хірург, педіатр, виявивши у дитини певні клінічні симптоми.

Хороший мануальний терапевт, який працює з маленькими пацієнтами, повинен мати глибокі пізнання в області дитячої анатомії і фізіології, вміти знаходити до кожної дитини індивідуальний підхід.

Як проходить прийом?

На прийомі дитячий мануальний терапевт оглядає малюка, вивчає наявну симптоматику, вислуховує скарги батьків і маленького пацієнта, аналізує результати зібраного огляду. Лікар оцінює фігуру, поставу, пропорційність тіла дитини, визначає м’язовий тонус.

Крім візуального огляду і застосування методу пальпації, для того щоб поставити правильний діагноз, визначитися з методом лікування, можуть знадобитися наступні види додаткових інструментальних досліджень:

• рентгенографічне дослідження;
• комп’ютерна томографія хребетного стовпа;
• магнітно-резонансна томографія;
• ультразвукове дослідження суглобів.

Виходячи з отриманих результатів, встановленого діагнозу, дитячий мануальний терапевт розробляє для дитини лікувальну програму з застосуванням ряду технік, визначається з тривалістю терапії, необхідною кількістю сеансів.

Методи лікування

У своїй практиці дитячий мануальний терапевт використовує результативні, але при цьому максимально щадні техніки та прийоми, з урахуванням захворювання і віковій категорії пацієнта. У більшості випадків застосовуються такі методики:

• масажі — ручне вплив на область суглобів, шийно-грудного і попереково-крижового відділів хребетного стовпа;
• голковколювання — вплив на біологічно активні точки;
• вправляння — при зрушеннях хребетних елементів, вивихах;
• постізометрична релаксація спини, шиї, грудного відділу.

Існує велика кількість технік і прийомів, призначених для роботи з дітьми, які підбираються фахівцем в індивідуальному порядку після огляду та попередньої діагностики пацієнта.

Які існують протипоказання?

Мануальний вплив протипоказано дитині при наявності:

• інфекційних процесів, що вражають суглоби і хребетний стовп;
• психічних розладів;
• порушень у функціонуванні шлунково-кишкового тракту в період загострення;
• пухлинних новоутворень злоякісного характеру;
• розладів процесів спінального або ж мозкового кровообігу, що протікають у важкій формі;
• артеріальної гіпертензії.

Деякі з перерахованих вище протипоказань є абсолютними, інші — носять відносний характер, що передбачає більш обережне вплив доктора.

З метою виключення можливих ризиків для дитини дитячий спеціаліст перед початком курсу обов’язково призначає маленькому пацієнтові комплексне медичне обстеження, а також може рекомендувати консультації інших вузькопрофільних фахівців.