Сідничний нерв — найбільший у всьому людському організмі, який бере свій початок в попереково-крижовому відділі хребта і простягається по всій довжині кінцівки. Саме тому защемлення сідничного нерва завжди супроводжується болем і дискомфортом, що робить необхідним швидке надання допомоги хворому.
симптоми защемлення сідничного нерва
Перший і найголовніший ознака защемлення сідничного нерва — больовий синдром. Він може мати різні характеристики — нападоподібний біль, що підсилюється при фізичному навантаженні, що виникає тільки під час ходьби. Як правило, пацієнти описують свої відчуття під час появи болю як пекучі, різкі, колючі.
Примітно, що біль при затисканні сідничного нерва має і свій «шлях» поширення: починається вона в області попереку, потім поширюється в м'язи сідниці, опускається вниз по стегну і йде в гомілку і стопу. Інтенсивний больовий синдром не є єдиною ознакою защемлення сідничного нерва — пацієнти відзначають і інші характерні ознаки:
- На стороні защемлення відбувається порушення чутливості — у деяких хворих чутливість загострюється і навіть звичайне легке дотик до шкіри викликає сильний дискомфорт, а іноді трапляється і навпаки — чутливість притупляється.
- На шкірних покривах з боку ущемлення сідничного нерва спостерігається або печіння, або оніміння.
- Хода хворого має характерну особливість — людина намагається перенести всю вагу тіла на здорову ногу, а хвору злегка підтягує, підтискає.
- На стороні поразки може виникнути слабкість м'язів.
Зверніть увагу: перераховані симптоми защемлення сідничного нерва можуть бути присутніми всі одночасно, або в якихось поодиноких проявах. Але в будь-якому випадку неприємні відчуття будуть посилюватися при здійсненні будь-яких рухів хворим.
Причини защемлення сідничного нерва
Розглядається захворювання в медицині класифікується як ішіас — офіційна назва патології. Основний, і єдиною, причиною появи вищеописаних симптомів є здавлювання корінця нерва і стовбура. А ось до такого стану можуть призвести такі фактори:
- присутність доброякісних або злоякісних новоутворень в попереково-крижовому відділі хребта;
- діагностоване защемлення грушоподібної м'язи;
- різного ступеня розвитку;
- .
Зверніть увагу: защемлення сідничного нерва (ішіас) вважається досить поширеним захворюванням і зустрічається майже у кожного хворого з діагнозом радикуліт попереково-крижового відділу хребта.
Діагностика ішіасу
Зазвичай постановка діагнозу защемлення сідничного нерва не представляє труднощів — лікар робить це на первинному огляді пацієнта. Але недостатньо тільки поставити діагноз — потрібно буде з'ясувати причину розвитку даної проблеми. І в такому випадку проводяться такі діагностичні заходи:
- комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія;
- ультразвукове дослідження попереково-крижового відділу хребта;
- лабораторні аналізи крові, сечі і калу — на розсуд лікаря.
Лікування защемлення сідничного нерва — дії лікаря
Терапевтичні заходи щодо розглянутого захворювання проводить лікар невропатолог. Він може зробити наступні призначення :
- лікарські препарати, які нормалізують і покращують обмінні процеси в організмі, в тому числі і вітамінно-мінеральні комплекси;
- кошти з знеболюючу дію — з їх допомогою проводять блокаду запаленої зони нервових волокон;
- проведення електрофорезу на спеціальному апараті Іносон — на думку медиків і пацієнтів цей метод лікування защемлення сідничного нерва є найбільш ефективним;
- фізіотерапевтичні процедури — парафінові ванни, фонофорез з використанням лікарськихпрепаратів, УВЧ;
- масаж і водні процедури.
Такий комплексний підхід до усунення інтенсивних симптомів ішіасу допомагає зняти запалення, набряклість, значно поліпшити кровопостачання нервів і навколишніх тканин. Але найголовніше — описані методи допомагають швидко позбавити пацієнта від сильного болю, що відразу ж полегшує його стан.
Зверніть увагу: пацієнт після діагностування защемлення сідничного нерва і проведення необхідних лікувальних заходів обов'язково повинен отримати рекомендації щодо лікування основної проблеми, яка стала провокуючим фактором. Наприклад, якщо в ході проведення діагностичних заходів була виявлена грижа міжхребцевих дисків, то хворому можуть порекомендувати провести оперативне лікування.
Лікування защемлення сідничного нерва в домашніх умовах
Візит до лікаря при появі симптомів розглянутого захворювання має відбутися обов'язково, хоча хворий і сам «побіжить» до фахівців за допомогою — аж надто нестерпним буває біль, та й вести звичайний спосіб життя в такому стані не вийде. І як раз під час візиту до фахівця потрібно отримати консультацію з приводу амбулаторного лікування. Якщо лікар ніяких протипоказань позначить, то цілком сміливо можна використовувати такі методи:
- Приготувати настойку із соснових голок і шишок, квіточок кульбаб або ялинових бруньок за наступним рецептом: в банку об'ємом півлітра насипаємо сировину (до половини судини) і заливаємо доверху горілкою (або спиртом), наполягаємо протягом тижня. Використовувати настоянку можна як розтирання — періодично протягом доби розтирати хворе місце.
- Проводити баночний масаж попереково-крижової області хребта, внутрішньої сторони стегна і гомілки з використанням будь-яких, рекомендованих фахівцем, зігріваючих мазей.
- Використовувати віск для проведення аплікації — змастити хворе місце будь-яким жиром ( можна і рослинним маслом), розігріти віск і трохи остудити, а потім пензликом наносити його на оброблене жиром місце в кілька шарів. Аплікацію потрібно укутати і перебувати з нею до тих пір, поки не відчуєте, що прогрілися і глибокі тканини хворого місця.
Ефективними будуть і гімнастичні вправи — їх потрібно робити гранично повільно, плавно, а якщо під час «зарядки» з'явилися больові відчуття, то негайно входимо в стан спокою.
Профілактика защемлення сідничного нерва
Розглядається захворювання можна попередити — досить дотримуватися рекомендацій лікарів, що стосуються профілактичних заходів. Ишиас можна запобігти в такий спосіб:
- якщо є зайва вага, то потрібно від нього позбавлятися — ожиріння в 97% випадків призводить до затискання сідничного нерва;
- постійно контролювати власну поставу;
- важкий вантаж намагатися не піднімати, але якщо така необхідність є, то робити це грамотно — тільки при прямій спині і правильному розподілі вантажу на руки;
- щоранку робити зарядку — навіть такі мінімальні фізичні навантаження будуть служити профілактикою защемлення сідничного нерва;
Защемлення сідничного нерва не є якимось небезпечним захворюванням, що загрожують життю людини. Але ця патологія привносить в звичний ритм життя стільки проблем і незручностей, що питання про те, лікувати чи ішіас або перетерпіти, навіть не ставиться.
Циганкова Яна Олександрівна, медичний оглядач, терапевт вищої кваліфікаційної категорії