Тугоухість являє собою захворювання, що характеризується стійким зниженням гостроти слуху. Результат — важке сприйняття мови, уповільнення психо-мовного розвитку у дітей. Профілактика приглухуватості є найважливішим заходам, завдяки якому можна уникнути інвалідності і не втратити повністю слух.
Екологічні та професійні фактори впливу
Профілактика приглухуватості включає в себе екологічні та професійні фактори впливу. В даному випадку необхідно:
- Виключити, усунути і знизити шумові, токсичні та вібраційні шкідливості, використовувати загальні та персональні засоби захисту.
- Чи не застосовувати в лікувальній практиці ототоксичну лікарські засоби.
- Вчасно розпізнавати і лікувати захворювання інфекційного характеру.
- Усувати фактори ризику. До таких відносяться: куріння, спиртні напої, зайва вага, підвищені показники артеріального тиску, зниження вмісту холестерину.
- Здійснювати генетичні консультації.
Профілактика приглухуватості у дітей
При виявленні приглухуватості у маленьких пацієнтів їх огляд повинен проводитися такими фахівцями, як оториноларинголог, логопед і психоневролог. Це робиться для визначення необхідності слухопротезування, відправлення дитини в спеціальний навчальний заклад.
Важливим моментом в роботі сурдологопедичний диспансеру полягає в диспансерному обліку. На нього беруться всі дітки, у яких виявлено зниження слуху. Виняток становлять лише ті випадки, де туговухість не викликає порушення мови. Регулярно огляд дітей повинен проводитися для визначення стабільного стану слухової функції і для контролювання результативності заходів щодо реабілітації.
Комплекс реабілітаційних заходів
Реабілітаційні заходи включають в себе наступний план дій:
- Прийом медикаментозних засобів;
- застосування спеціальних логопедичних і сурдологічних методик розвитку мовлення та слуху;
- Рекомендації психоневролога.
психоневролог зобов'язаний встановити ступінь інтелектуального розвитку дитини, відхилення його в особистісної та емоційної сфері з подальшою педагогічної і медичної коригуванням.
Спеціальні установи для дітей
Величезна роль в профілактиці приглухуватості відведена роботі спеціальних установ для глухих і слабочуючих дітей. Прийом дітей туди здійснюється з 2-3 річного віку.
Дітям, у яких є ослаблений слух, призначають спеціальні навчальні комплекси. Вони включають в себе заняття музикою. Результатом таких занять стає розвитків у дітей відчуття ритму, модульованої мови і акустичної диференціації. Після вони проходять мовні заняття за допомогою слухових апаратів і підсилювачів із задіянням в процес картинок, іграшок.
Вся представлена робота служить в якості фундаменту для подальших занять в спеціальній школі, де навчаються слабочуючі діти. У цих установах проходять заняття діти, у яких порушення слуху сталося ще в дошкільному або шкільному віці, але при цьому збереглася мова.
Знаходження таких дітей в спеціальному попередженні необхідно через виникнення в їхній мові монотонності, неточного і неправильна вимова, неритмічність в результаті відсутності контролю слуху.
Для таких пацієнтом з відкатки слуху вкрай важливо проводити спеціальні заняття дл навчання їх зрозуміло і виразно говорити, читати по губах. Такі заходи позбавлять їх від німоти. Але досягти високих результатів в даному випадку буде складно, якщо в цій процес не будуть залучені батьки.
Хоча помітні досягнення в питанні боротьби з приглухуватістю вже помітні, але вони далекі від свого вирішення. Великої уваги потребують питання щодо створення мініатюрних слухових апаратів з метою їх залучення в слухопротезування, а особливо у малюків в перші роки життя.