Гнійний гайморит дуже небезпечний через ускладнення. Саме тому так необхідно знати основні симптоми цього захворювання, щоб вчасно звернутися до лікаря і почати лікування.

Особливості захворювання

Гнійний гайморит — гостре запалення гайморових пазух (так називаються верхньощелепні придаткові пазухи), при якому в порожнині пазух утворюється гній. Взагалі, пазухи з'єднуються з носовою порожниною за допомогою спеціальних отворів — проток. І в разі, якщо ці протоки відкриті, то гнійний вміст через ніс буде виходити назовні. Але якщо отвори з якихось причин закриті, то гній не матиме виходу назовні. В результаті інфекція може поширитися на сусідні тканини, що викличе вкрай важкі наслідки, наприклад, менінгіт.

Причини

Причини такого захворювання можуть бути різними:

• інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів, носоглотки (тонзиліт, фарингіт, риніт);
• ГРВІ чи грип;
• вроджені аномалії будови пазух, викривлення перегородки;
• грибкові або бактеріальні інфекції.

Від причин буде залежати лікування захворювання, так що з'ясовувати їх потрібно.

Прояви

Прояви такого захворювання як гнійний гайморит виражені дуже яскраво.

Основні симптоми:

1. Складне Становище носового дихання і закладеність носа, переважання ротового дихання.
2. Слиз, що виділяється з носа, при гнійної формі матиме жовтуватий або зеленуватий відтінок і густу консистенцію. Іноді від виділень виходить неприємний запах. Але слиз може й не бути, що буде говорити про її застої в пазухах. У такому випадку потрібно негайне хірургічне лікування.
3. Гній, що накопичується в пазухах, викликатиме дискомфорт і такі симптоми як здавлювання або, скоріше, розпирання під очима, на лобі, біля кореня носа.
4. Дискомфорт часто переходить в болю, які посилюються до вечора, особливо при активній міміці, натисканні на запалену область чи при моргання. Больові відчуття можуть поширюватися на віскі, лоб, щелепу, очниці, особа.
5. Може спостерігатися набряк в області носа або очей.
6. У багатьох змінюється звучання голосу, він стає злегка хрипким, гугнявим .
7. Може порушуватися нюх.
8. При гнійної формі часто виникають такі симптоми як підвищення температури (іноді до 38-39 градусів), нездужання, слабкість, лихоманка.

При підозрі на гнійний гайморит слід негайно звернутися до лікаря

Діагностика

Досвідчений отоларинголог оцінить симптоми і висуне припущення. Але поставити точний діагноз і почати лікування можна тільки після обстеження. Найбільш інформативний і точний діагностичний метод — рентгенографія. Але для виявлення збудників потрібно аналіз слизу, що виділяється з носа.

Як лікувати?

Як лікувати гнійний гайморит? Лікування буде залежати від причин захворювання, адже воно повинне бути спрямоване на їх усунення.

Можливі наступні напрямки терапії:

• Видалити гній допоможе така процедура як промивання. Проводити його в ідеалі повинен лікар в амбулаторних умовах, тільки в такому випадку процедура буде безпечною і ефективною. Найчастіше пазухи промиваються методом «кукушка». В одну ніздрю вводиться трубка, через яку буде надходити рідина з антисептичним вмістом. А через іншу ніздрю ця рідина разом з вимитим з порожнини гноєм відкачуватиметься за допомогою іншої трубки. Є і більш сучасний і більш приємний спосіб — використання ЯМИК-кататера, що створює в пазусі підвищений тиск, під впливом якого гній виходитиме в порожнину трубки або шприца з іншої пазухи.
• 

  Часто при лікуванні потрібні антибіотики, наприклад, Цефуроксим

  
  Найчастіше гнійний гайморит має бактеріальну природу, так що буде потрібно лікування за допомогою антибіотиків. Їх підбір після обстеження повинен здійснювати лікар, так як він буде залежати від конкретних збудників захворювання. При розглянутому захворюванні найчастіше призначаються препарати з груп цефалоспоринів, пеніцилінів та макролідів. До першої відноситься засіб «Цефуроксим», до другої — «Аугментин», а до третьої — «Сумамед». Приймати антибіотики слід, дотримуючись рекомендацій лікаря і інструкцію.

• Часто лікарі призначають застосування місцевих антибактеріальних засобів, таких як комбінований препарат «Полідекса», «ізофра», а також «Биопарокс», що володіє не тільки антибактеріальної, а й протигрибкову активність.
• Усунути утруднення дихання і закладеність допоможуть судинозвужувальні місцеві засоби. Найбільш ефективні з них — це «Назол», «Отривін», «Ринофлуимуцил», «Називин» і деякі інші. Закапувати краплі потрібно в лежачому положенні і в ту ніздрю, в якій спостерігається закладеність (при двосторонньому запаленні — в обидві). Тривале застосування (довше п'яти-семи днів) не рекомендується.
• Іноді призначаються фізіотерапевтичні процедури: електрофорез, лазерна терапія, соляна терапія, УВЧ-терапія і так далі. Прогрівання при наявності гною неприпустимі.
• Якщо гнійний гайморит не проходить, і симптоми зберігаються, то буде призначена пункція гайморової пазухи. Спочатку в носовій прохід введуть тампон з судинозвужувальних складом, потім тампон з анестетиком. Потім довгою тонкою голкою з отвором зроблять прокол. Після цього до голки під'єднають трубку, через яку буде проводитися аспірація гнійного вмісту. Потім порожнину пазухи оброблять антисептиком (при необхідності ще й антибіотиком).

Пам'ятайте про наслідки і вчасно звертайтеся до лікаря, щоб уникнути їх.