Home / Краса і здоров'я / еритематозна гастропатия

еритематозна гастропатия

У медицині прийнято розрізняти поняття гастрит і гастропатия. Перший діагноз встановлюють при підтвердженні морфологічних змін в слизовій шлунка, характерних для запалення. Тому крім оцінки симптомів і даних об'єктивного дослідження для підтвердження хронічного гастриту необхідно проводити гістологічне дослідження біоптату, отриманого в ході фиброгастродуоденоскопии. Другий варіант ураження слизової шлунка – гастропатия, виникає внаслідок впливу різних факторів, проявляється порушеннями з боку епітеліального покриву і судинними змінами. Для гастропатий характерна відсутність запального процесу або його незначна вираженість.

Эритематозная гастропатия Під еритематозній гастропатией мається на увазі гіперемія слизової шлунка. Це не захворювання, а назва ендоскопічного синдрому, при якому спостерігається почервоніння шлункового епітеліального покриву. Зміни можуть виявлятися також незначним набряком і підвищеної ранимою слизової. Процес не зачіпає глибокі шари слизової, тому даний вид патології ще називають поверхневої гастропатией.

У багатьох випадках цей синдром свідчить про поверхневе гастриті, розвиненому під дією тих чи інших факторів. У цьому випадку зміни зберігаються тривалий час і вимагають проведення лікувальних заходів. Але можливі й інші причини, що викликають зміни минущого характеру, наприклад, вживання напередодні алкогольних напоїв, велика кількість спецій в їжі, сильногазована вода, дефекти режиму харчування. Тому важливо дотримуватися правильного режиму прийняття їжі, не зловживати продуктами з подразнюють. Дефекти дієти напередодні проведення фіброгастроскопії можуть викликати гіперемію і незначну набряклість слизової. Такий стан не вимагає спеціального лікування. 

Причини ураження слизової шлунка

Еритематозна гастропатия відсутня серед нозологій в прийнятій міжнародною класифікацією хвороб. Зате таке формулювання нерідко можна зустріти в ув'язненні про результати фиброгастродуоденоскопии. У той же час, в класифікації присутні такі діагнози як гостра геморагічна або ерозивно гастропатия, хімічна гастропатия, НПЗЗ-гастропатія та інші. В основі класифікації гастритів і гастропатий лежить кілька параметрів:

  • їх етіологічне походження,
  • гістологічні особливості нозологій,
  • динаміка процесу (гострий, хронічний).

Тому лікар, враховуючи ендоскопічне висновок про наявність еритематозній гастропатии, виставляє діагноз, грунтуючись також на анамнестичних і клінічних даних, результатах гістологічного обстеження, якщо воно проводилося. 

Прийнято вважати, що гастрит розвивається у відповідь на вплив інфекційних та аутоімунних факторів, рідше причиною захворювання стають алергічні реакції, побічна дія ліків, екстремальні стресові фактори. Гастропатія ж зазвичай вторинна до дії таких подразників ендогенного і екзогенного походження як:

  • прийом нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, антикоагулянтів,
  • рефлюкс жовчі,
  • вживання міцного алкоголю,
  • тютюнопаління,
  • ішемічні явища в стінці шлунка,
  • хронічні застійні процеси.

Види поверхневої гастропатии


Гастропатія може мати розлитої або локальний, обмежений характер. При введенні зонда після огляду стравоходу вивчається слизова кардіального відділу, потім тіла шлунка і, нарешті, антрального відділу і воротаря. Якщо виявляється гіперемія у всіх шлункових відділах, то в висновку зазначається дифузний характер патології, так найчастіше буває при еритематозному варіанті гастропатии. Якщо ж процес має вогнищевий характер, то діагностується локалізована форма гастропатии. 

При триваючому впливі інфекційних, що ушкоджують або провокуючих чинників на слизову шлунка, а також при неадекватній терапії, гострий процес може переходити в хронічну форму гастропатии або гастриту.

Показання до дослідження

Сам по собі ендоскопічний синдром, що позначається як гастропатия еритематозна, не є хворобою і показанням для призначення медикаментозної терапії. Але зазвичай фіброгастродуоденоскопію проводять при наявності симптомів захворювань шлунково-кишкового тракту, і присутність тих чи інших змін на слизовій допомагає встановити правильний діагноз.

ФГДС призначають при наявності наступних скарг:

  • Періодично або постійно турбують болі в епігастрії;
  • Відчуття тяжкості після їжі;
  • Нудота , блювота;
  • Відрижка повітрям;
  • Здуття живота;
  • обкладений язик;
  • Порушення стільця у вигляді періодично виникають запорів або діареї.

Що може означати наявність еритематозній гастропатии

Гіперемія, підвищена вразливість, невелика набряклість слизової шлунка, характерні для еритематозній гастропатии, можуть спостерігатися при поверхневому гастриті або гастропатии. Лікар в ході діагностичного пошуку може виставити один з наступних діагнозів:

  • хелікобактерну гастрит. Для остаточної постановки діагнозу необхідні крім клінічних даних, підтвердження інфікування Helicobacter pylori, яке проводять за допомогою спеціального неінвазивного тестування.
  • Аутоімунний гастрит, тип A. Незважаючи на спадковий характер патологічного аутоімунного процесу, запускається він, як правило, після ініціювання впливу факторів, що ведуть до пошкодження шлункової слизової. Таке провокуючий вплив може надати часте переїдання, тяга до гострих або кислим страв, груба їжа, вживання надмірно гарячих або холодних продуктів і інше.
  • НПЗЗ-гастропатія виникає у відповідь на прийом аспірину та інших протизапальних засобів. Підвищується ризик розвитку патології при одночасному з НПЗЗ прийомі антикоагулянтів, стероїдів, у літніх пацієнтів, в разі куріння або вживання алкоголю.
  • Перераховані вище нозології – найпоширеніші варіанти ураження шлункової слизової. На них припадає 92-97% всіх випадків гастритів.

Набагато рідше зустрічаються інші типи патології слизової шлунка, але вони мають важливе клінічне значення, оскільки вибір оптимального способу лікування безпосередньо залежить від правильно встановленої причини захворювання . До таких рідкісних форм гастритів і гастропатий, на початкових етапах яких ендоскопічно може виявлятися картина еритематозній гастропатии, відносяться:

  • Рефлюкс-гастрит – один з варіантів хімічного гастриту. Захворювання є наслідком занедбаності жовчі з дванадцятипалої кишки в дистальний ділянку шлунка. При цьому вражається в основному антральний відділ. Гіперемія на обмеженій ділянці може спостерігатися на початку захворювання, при тривалому перебігу можуть з'явитися виразки і неопластична метаплазия епітелію шлунка.
  • Хімічні гастрити можуть бути викликані також впливом різних лікарських засобів, кислот, лугів, подразнюючих речовин на слизову шлунка. У постановці діагнозу допомагають ретельно зібрані дані анамнезу.
  • Радіаційний гастрит виникає після променевої терапії. У легких випадках може проявлятися гіперемією і набряком слизової, лущенням епітелію, при тяжкому перебігу розвивається ерозивно-виразкові ураження аж до некрозу і кровотечі.
  • Хоча гелікобактерний гастрит є найпоширенішим варіантом шлункової патології, гастрити, викликані іншими інфекційними агентами (грибками, вірусами, паразитами), виникають рідко. Але не слід забувати про можливість такої форми хвороби у пацієнтів, які страждають імунодефіцитними синдромами або отримують імуносупресивну терапію.
  • Еозинофільний гастрит – вкрай рідкісна форма, яку асоціюють з алергічними реакціями і виявляється інфільтрацією слизової еозинофілами. Це діагноз виключення, для постановки якого слід переконатися у відсутності таких патологій, як злоякісні пухлини, паразитарна інвазія, системні сполучнотканинні захворювання.
  • Лімфоцитарний гастрит розвивається за участю аутоімунних механізмів. Для нього характерне ураження слизової всіх відділів шлунка (пангастрит) і поява ерозій.

Наявність еритематозній гастропатии при проведенні ендоскопічного дослідження в більшості випадків свідчить про незначні проблеми зі шлунком, але може служити сигналом про те, що пора подбати про здоров'я, зокрема, про правильне харчування. Не слід забувати, що таке формулювання у висновку про результати фиброгастроскопии, може також попереджати про початковому етапі серйозного захворювання. При необхідності лікар порекомендує додаткові методи обстеження і призначить адекватну терапію згідно виявленої проблеми. Не зайвим буде виконання наступних рекомендацій:

  • Помірність в харчуванні, правильний режим, відмова від продуктів з подразнюють. Їжа і напої не повинні бути занадто холодними або гарячими.
  • Прийом препаратів і рослинних відварів, що сприяють відновленню слизової шлунка. До таких ліків відносяться цімед, вентер, регесол. Перед прийомом будь-яких препаратів рекомендується проконсультуватися з гастроентерологом.
  • Відмова від вживання алкоголю і куріння.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *