Етіологія і патогенез хламідіозу

Хламідійна інфекція обумовлена ​​мікроорганізмами, які відносяться до роду хламідій — облігатних паразитів здатних до внутрішньоклітинного розвитку. В даний час рід хламідій включає 3 види: Chlamidia trachomatis, psittaci, pneumoniae. Останній є збудником антропозоонозної інфекції, яка передається від людини до людини без посередника. Хламідії містять ДНК і РНК, що синтезують свій власний ДНК-протеїн. Але забезпечення метаболізму мікроорганізму здійснюється в основному за рахунок життєдіяльності господаря.

хламідії інфіковані від 500 млн до 1 млд людей. Частота інфікування гінекологічних хворих складає 4-30%, при наявності аднексита вона дорівнює 20-30%, кольпіту і ендоцервіциту — до 10%.

Патогенез хламідіозу

Хламідійна інфекція обумовлює ряд захворювань очей, сечостатевих шляхів, у новонароджених — нижніх відділів дихальних шляхів. Хламідіями можуть бути викликані гострий сальпінгіт, перигепатит. В акушерсько-гінекологічній практиці виділяють хламідійні цервіцити, сальпінгоофорит, ендометрит, пельвіоперитоніт, безпліддя.

Хламідійна інфекція статевих органів ускладнює перебіг і результат вагітності. Інфіковані жінки в 50% випадків передають інфекцію новонародженим з подальшим розвитком в них хламідіозу.

Клініка хламідіозу

Наявність хламідій не завжди супроводжується клінічними проявами. Основними скаргами хворих є біль у правому підребер'ї і внизу живота, ниючого характеру, іррадіюючи в поперек і пахові ділянки. Періодичні переймоподібні болі з іррадіацією в стегна, дизуричні ознаки, порушення менструальної функції у таких хворих не спостерігається.

Діагностика хламідіозу

1. Забарвлення мазків за Романовським — Гімзою.

2. Імуноферментний аналіз з використанням моноклональних антитіл, мічені флюоресцина-ізотіоціонатом.

3. Імунофлюоресцентний метод. 

Лікування хламідіозу

Основні успіхи в лікуванні неускладненого урогенітального хламідіозу досягнуті після застосування азитроміцину (Азимед) (1г одноразово перорально), доксицикліну (0,1 г 2 рази на день протягом 7-10 днів) і еритроміцину (0,5 г 4 рази на день протягом 7 днів). Роваміцин є 16-членний макролід, який має виражену антихламідійний дію (мінімальна інгібуюча концентрація від 0,025 до 1 мл), ровамицин дає менш виражені побічні реакції у вигляді порушень серцевого ритму, нейросенсорних розладів.

Контрольні аналізи для визначення ефективності лікування проводять через місяць після прийому антибіотиків.