Остеогенна саркома щелеп — рідко зустрічається патологія (поданням РОНЦ ім. М. М. Блохіна РАМН, за 35-річний період спостерігалося 36 випадків остеогенних саркоми щелеп), яка має відмінні риси в порівнянні з остеогенними саркомами інших кісток скелета: виявляється у хворих на 10-20 років пізніше має невеликий відсоток метастазування, кращі показники виживаності хворих. У 23 випадках остеогенна саркома локализовалась у верхній щелепі, в основному в області альвеолярного in паростка і мала місцево-поширений характер з проростанням м'яких тканин обличчя, в 13 випадків — у нижній щелепі (в основному в області тіла нижньої щелепи) — місцево-поширений характер був у 4 хворих.
Основні клінічні симптоми: наявність пухлини, больовий синдром, порушення чутливості м'яких тканин обличчя. Тривалість симптомів до звернення до лікаря становить від 1 до 72 міс. Діагностика утруднена, лише в 56% випадків вдалося поставити правильний доопераційний діагноз (обов'язкові гістологічне дослідження біоптату пухлини і аналіз рентгенологічної картини). Провідним методом лікування залишається хірургічний. Спроби проведення неоад'ювантної поліхіміотерапії за типом лікування ос геогенних сарком кінцівок не увінчалися успіхом.
Основні клінічні симптоми: наявність пухлини, больовий синдром, порушення чутливості м'яких тканин обличчя. Тривалість симптомів до звернення до лікаря становить від 1 до 72 міс. Діагностика утруднена, лише в 56% випадків вдалося поставити правильний доопераційний діагноз (обов'язкові гістологічне дослідження біоптату пухлини і аналіз рентгенологічної картини). Провідним методом лікування залишається хірургічний. Спроби проведення неоад'ювантної поліхіміотерапії за типом лікування ос геогенних сарком кінцівок не увінчалися успіхом.