Головною діючою речовиною Ірумеда є дигідрат лізиноприлу, що відноситься до групи інгібіторів АПФ. Препарат має антигіпертензивну дію , сприяє збільшенню тривалості життя хворих з хронічною серцевою недостатністю, уповільнює розвиток дисфункції лівого шлуночка у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда. Випускається у вигляді таблеток.
Інструкція Ірумеда вказує на наступні показання до застосування:
- артеріальна гіпертензія,
- хронічна серцева недостатність,
- гострий інфаркт міокарда (початковий період),
- діабетична нефропатія.
Даний препарат слід приймати один раз на добу, краще в один і той же час. Дозування визначає лікар індивідуально. Початкова добова доза, як правило, становить 10 мг, максимальна 40 мг. Протипоказаннями є індивідуальна непереносимість лізиноприлу, інших інгібіторів АПФ, період вагітності та грудного вигодовування, наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, вік менше 18 років.
Як найбільш часто зустрічаються побічних дій інструкція Ірумеда вказує головні болі і запаморочення, підвищену стомлюваність, сухий кашель, діарею, нудоту. Можливі також:
- різке зниження артеріального тиску,
- болю в грудях,
- серцебиття,
- брадикардія,
- тахікардія,
- лабільність настрою,
- сонливість,
- парестезія,
- лейкопенія,
- анемія ,
- жовтяниця,
- панкреатит,
- гепатит,
- бронхоспазм,
- гіперкаліємія,
- порушення функції нирок,
- алергічні реакції,
- зниження потенції.
При одночасному прийомі здіуретиками відбувається сильне зниження артеріального тиску. Прийом Ірумеда одночасно з калійзберігаючимидіуретиками підвищує ймовірність розвитку гіперкаліємії. При прийомі з естрогенами, адреностимуляторами, НПЗЗ знижується антигіпертензивний ефект лізиноприлу. Одночасний прийом з препаратами літію уповільнює виведення літію з організму.