Краса і здоров'я

Гепатолог

Гепатолог – медичний спеціаліст, який займається діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань і патологій печінки. Залежно від вузької спеціалізації, гепатологія має кілька відгалужень – дитяча та інфекційна.

Функціонування печінки, яким займається спеціаліст

Печінка і жовчний міхур – два органи травної системи, які тісно пов’язані один з одним, беруть участь в одних процесах, регулюючи і підтримуючи в нормальному стані роботу шлунково-кишкового тракту. Функції печінки:

  • розщеплення жирів;
  • регулювання процесу метаболізму;
  • утворення кров’яних білків – альбуміну, глобуліну;
  • регулювання роботи наднирників і щитовидної залози у продукуванні гормонів;
  • відповідає за засвоюваність мікро — і макроелементів – цинку, кобальту, фосфору.

При порушенні одне з цих процесів лікуванням пацієнта займається лікар-гепатолог, діагностуючи печінку разом з жовчним міхуром.

Захворювання, на яких спеціалізується гепатолог

Дане лікарське напрям охоплює хвороби та патології печінки та захворювання жовчних протоків, жовчного міхура, дисфункція яких викликає відхилення в роботі печінки. Перелік захворювань, якими займається гепатолог:

  • усіма формами гепатитів;
  • цирозом;
  • легкими та тяжкими формами алкогольної інтоксикації;
  • токсоплазмозом;
  • захворюванням легіонерів;
  • каменями в жовчному міхурі;
  • хворобою Боткіна;
  • гемохроматоз;
  • холангітом;
  • мононуклеозом інфекційного типу.

Якщо виявляється онкологічне новоутворення, лікуванням буде займатися лікар-онколог.

У яких випадках звернення до гепатологу є необхідним заходом?

Багато печінкові захворювання не мають яскраво вираженої симптоматичної картини на ранніх стадіях розвитку, і пацієнт не може знати, що хворий.

Консультація у лікаря повинна проходити не рідше 1 рази в рік при відсутності яких-небудь ускладнень з боку травного тракту, і 2 рази на рік, якщо є генетична схильність, яких людина раніше переніс яке-небудь захворювання печінки. Ознаки, при виявленні яких, необхідно негайно відвідати лікаря:

  • зміна кольору шкірних покривів і слизових оболонок на жовтий відтінок;
  • больовий синдром у правому боці;
  • поява гіркуватого присмаку у роті;
  • напади нудоти після прийому їжі;
  • часті відрижки з неприємним присмаком;
  • знебарвлення калових мас;
  • потемніння урини;
  • часто кровоточиві ясна;
  • ослаблення й млявість, аж до повного занепаду сил;
  • апатичний стан;
  • постійний свербіж на шкірі.

Дані симптоми вказують на наявність патологій в травній системі. Деякі з них неспецифічні і можуть бути пов’язані з порушенням роботи кишечника або шлунка. Інші симптоми, наприклад, пожовтіння шкіри та слизових оболонок, знебарвлення калу, притаманні патологій печінки.

Як проходить консультація гепатолога і що необхідно розповісти лікареві?

На прийомі лікар оглядає пацієнта, проводить пальпацію черевної порожнини. Лікар розпитає про те, які симптоми виявив у себе пацієнт, коли вони виникли, були випадки захворювань печінки і інших органів травної системи в минулому.

Збирається анамнез пацієнта, лікар з’ясовує його гастрономічні пристрасті, наявність шкідливих звичок. Для отримання точної картини стану органу призначається медичне обстеження.

Перелік лабораторних аналізів та інструментальних методів діагностики

Стандартні аналізи, необхідні для отримання інформації про стан пацієнта, наступні:

  • загальноклінічний аналіз крові;
  • дослідження крові на біохімічні показники;
  • аналіз урини (загальний);
  • обстеження ультразвуком внутрішніх органів травної системи.

Додатково використовуються діагностичні методики, орієнтовані на визначення стану печінки:

  • кал на визначення стеркоблина;
  • кров на визначення кількості еритроцитарних і ретикулоцитарных клітин;
  • МРТ;
  • УЗД печінки і жовчного міхура;
  • КТ;
  • кров на наявність патогенних вірусів – цитомегаловірусу, вірусу Епштейн-Барра, герпесвируса.

Якщо виникла підозра на важкі патології, наприклад, онкологічні новоутворення, проводиться біопсія м’яких тканин органу. Така процедура здійснюється під місцевою анестезією. Після взяття біологічного матеріалу пацієнт на 3-4 години залишається в лікарні під наглядом лікарів.

У разі наявності симптомів, характерних для гепатиту Е, пацієнту необхідно здати кров на визначення концентрації гемоглобіну. Якщо патологія викликана поразкою її тканин інфекційним збудником, лікуванням пацієнта буде займатися вузьконаправлений спеціаліст гепатолог – інфекціоніст.

Специфіка роботи дитячого гепатолога – які хвороби лікує?

Ознаки дисфункції печінки у дітей аналогічні клінічній картині у дорослих:

  • сонливість;
  • кровоточивість з ясен;
  • жовтизна шкірних покривів і слизових оболонок;
  • раптова, безпричинна втрата ваги;
  • больові відчуття з правого боку в підреберній області.

Зазвичай в дитячому віці зустрічаються такі патології, як астеновегетативний синдром, інфекційні зараження, гепатит. Якщо у дитини виявлено інфекційне захворювання печінки, лікуванням займається дитячий гепатолог і гепатолог-інфекціоніст.

Які діагностує хвороби інфекційний гепатолог і методики лікування

Спеціалізація інфекційного гепатолога – захворювання печінки, викликані ураженням м’яких тканин органу інфекційної патогенною мікрофлорою:

  • гепатит А;
  • опісторхоз;
  • мононуклеоз інфекційного типу.

Методи лікування – медикаментозна терапія, при важких ураженнях органу – хірургічне втручання. При необхідності проведення операції використовується метод лапароскопії. Медикаментозна терапія передбачає прийом противірусних лікарських засобів та знеболювальних препаратів.

Похожие статьи

Додати коментар

Кнопка «Наверх»
Закрыть