Хірург-ортопед – лікар, який займається лікуванням захворювань і патологічних станів опорно-рухового апарату, кісток і суглобів.

Назва професії не має на увазі, що при зверненні до даного фахівця буде призначена тільки операція.

Лікар володіє і методик консервативного лікування. Хірургічне втручання призначається в половині випадків звернення до хірурга-ортопеда.

Особливості спеціалізації

Хірург-ортопед – спеціаліст з вищою медичною хірургічним освітою, який пройшов курси ортопедії. Ця спеціальність вимагає наявності глибоких знань по багатьом дисциплінам.

В спеціалізацію лікаря входить – діагностика, лікування, пошук причин виникнення того чи іншого захворювання опорно-рухового апарату і проведення профілактичних заходів. Медик вміє надавати допомогу первинного характеру при різних травмах і пошкодженнях кісток і суглобів, але основна діяльність спрямована на проведення хірургічних операцій.

Якими патологічними станами займається доктор?

Звертаються до хірурга-ортопеда з наступними хворобами і патологіями:

• викривлення постави;
• дегенеративно-дистрофічні патології;
• порушення функціонування суглобів;
• переломи кісток;
• вроджені і набуті хвороби сполучної тканини, які призводять до порушення функціонування суглобів;
• кісткові деформації вродженого або набутого характеру;
• біль у хребті нез’ясованої етіології;
• бурсит;
• опіки;
• анкілоз;
• остеохондроз;
• клишоногість;
• плоскостопість.

У більшості випадків з такими діагнозами пацієнти потрапляють спочатку до ортопеда, який при наявності певних показань перенаправляє до фахівця більш вузької спрямованості – хірурга-ортопеда.

З якими симптомами необхідно звернутися до лікаря?

Крім невідкладних випадків – відкритих переломів, травм зі зміщенням та інших патологій, які потребують невідкладної допомоги, найчастіше хірургічної, до даного фахівця звертаються за наявності таких симптомів:

• часте виникнення болю в попереку, уздовж хребта;
• хрускіт при русі суглобами;
• ломота в суглобах, що виникає при зміні атмосферного тиску;
• явні ознаки викривленої постави – плечі знаходяться на різному рівні, формування горба, надмірне випинання грудної клітки;
• відсутність на стопі вигину;
• біль у хребті, що розвивається після тривалого ходіння або тривалого сидіння.

Такі ознаки вказують на те, що в організмі відбуваються патологічні процеси, що вражають опорно-руховий апарат.

Як проходить прийом у лікаря?

На першій консультації лікар проводить огляд пацієнта, розпитує його про скарги, як давно виникли симптоми, з якою періодичністю вони виникають, яка їх інтенсивність. Проводиться огляд пацієнта, лікар вивчає м’язовий тонус, промацує суглоби.

Якщо людина раніше звертався з неприємною симптоматикою до інших фахівців і проходив медичне обстеження, результати діагностики необхідно взяти з собою. Тести, використовувані на огляді – перевірка симетричності тіла, оцінка функціонування суглобів на пасивні і активні рухи.

Збирається анамнез пацієнта. Після огляду і опитування лікар призначає здачу лабораторних аналізів і проходження інструментальних методів діагностики.

Методи обстеження

Для отримання детальної картини стану здоров’я та в разі необхідності проведення хірургічної операції проводяться наступні аналізи:

• загальний і розгорнутий аналіз крові;
• аналіз на ВІЛ, сифіліс, гепатит;
• бактеріологічний посів сечі.

З інструментальних методик обстеження призначаються:

• електрокардіограма;
• рентген грудної клітки;
• ультразвукове дослідження суглобів;
• комп’ютерна томографія;
• магнітно-резонансна томографія;
• вимірювання кісткової порожнини;
• подометрия;
• видеостереография хребетного стовпа.

Дані методи діагностики застосовуються для постановки діагнозу і після проведеного лікування, щоб перевірити наявність позитивної динаміки від призначеної терапії.

Особливості обстеження і терапії

Настільки обширний перелік діагностичних методик пояснюється тим, що багато патологічні стану кісток, суглобів і сполучної тканини можуть протікати безсимптомно, і їх не відразу вдається виявити. Терапія повинна проводитись тільки хірургом-ортопедом, самолікування категорично виключається.

Травми і захворювання опорно-рухового апарату без своєчасного лікування можуть призвести до дуже тяжких наслідків. Терапія підбирається індивідуально, залежно від тяжкості клінічного випадку. Можливе проведення консервативного лікування з застосуванням певних лікарських препаратів.

При важкому ступені ураження кісткової або суглобової тканини призначається операція. Консервативне лікування і хірургія доповнюються фізіотерапевтичними процедурами – лікувальною фізкультурою, масажем. Пацієнту призначається носіння спеціальних корсетів, ортопедичного взуття, устілок.

Види хірургічного втручання

Основні види операцій, які в своїй практиці використовує хірург-ортопед, наступні:

• ендопротезування;
• артроскопія на суглобах колін і плечей;
• остеотомія.

Ендопротезування – заміна частини або цілого суглоба штучними протезами. При тотальному ушкодженні суглоба даний метод операційного втручання є найбільш ефективним.

Дитячий хірург-ортопед

Патології опорно-рухового апарату у дітей зустрічаються досить часто, вони можуть бути як набутими, так і уродженими. На ранніх стадіях розвитку патологічного процесу яскраво виражена симптоматика відсутня.

Щоб своєчасно виявити захворювання, необхідно показувати дитину дитячому фахівця у віці 3, 6, 9 і 12 місяців. До моменту походу в школу ходити на профілактичний огляд до дитячого хірурга-ортопеда необхідно щороку.

До захворювань, які лікар лікує у маленьких пацієнтів, належать:

• родові травми суглобів, вроджені вивихи;
• плоскостопість;
• слабкий м’язовий тонус;
• викривлення хребта;
• переломи;
• парези.

У шкільному віці найбільш поширені у дітей різні викривлення хребта.

Коли необхідно звернутися до дитячого фахівця?

Помітити розвиток патології опорно-рухового апарату у дитини можна за наступними симптомами:

• візуальне викривлення ніг;
• голова малюка постійно повернена на один бік;
• асиметрія складок на стегнах;
• дитина скаржиться на біль в ногах, поясниці, яка посилюється при тривалому ходінні;
• різна довжина ніг.

При своєчасному зверненні до дитячого фахівця патологія буде вилікувана, ризики розвитку ускладнень мінімальні. Надалі хірург-ортопед призначить профілактичні заходи.