Онкологія

Препарат від гастриту підвищує ризик розвитку раку

Причиною виникнення раку часом може стати фактор, про який людина навіть і подумати не міг. Наприклад, високий зріст у чоловіків пов’язаний з ризиком розвитку раку передміхурової залози. А два з трьох випадків раку обумовлені випадковими мутаціями. Це свого роду «біологічне невезіння».

Провокаторами онкологічних захворювань є також деякі лікарські препарати. Не так давно з’ясувалося, що ліки на основі рослин можуть викликати рак печінки. А тепер міжнародна команда вчених встановила,

що причиною виникнення раку шлунка можуть стати дуже поширені і широко використовуються препарати.

Мова йде про клас, відомому в медицині як інгібітори протонного насоса (або інгібітори протонної помпи, ІПП). Ліки, що входять в цю групу, призначають для лікування кислотозалежних захворювань шлунково-кишкового тракту. Їх основна функція – зниження кислотності шлункового соку (цей показник вимірюється в одиницях рН).

Пояснимо. У слизовій оболонці шлунка містяться парієтальні клітини, які виділяють соляну кислоту. Препарати ІПП проникають в ці клітини, блокують протонний насос – білок мембрани, що здійснює переміщення протонів через мембрану клітини або, наприклад, мітохондрії.

Інгібітори протонного насоса призначаються пацієнтам при диспепсії, виразці шлунка або кишечнику, гастриті, панкреатиті та інших захворюваннях ШКТ. Але, як виявилося, довгострокове вживання таких препаратів збільшує ризик виникнення раку шлунка більш ніж у два рази.

Вся справа в тому, що прийом препаратів ІПП змінює мікробіоту шлунка і кишечника, зокрема, впливає на життєдіяльність бактерій виду Helicobacter pylori. Більшість цих мікроорганізмів (які можуть бути нешкідливими, а можуть викликати якесь захворювання) ліки вбивають. Однак у довгостроковій перспективі це не так вже і добре позначається на здоров’ї людей.

«Інгібітори протонної помпи є важливим інструментом лікування наслідків інфікування бактеріями виду H. pylori і мають хороші показники безпеки для короткострокового використання. Однак слід уникати їх тривалого прийому», — розповідає співавтор роботи Ян Вон (Ian Wong) з Університетського коледжу Лондона.

Разом з колегами він проаналізував історії хвороби 63397 дорослих пацієнтів, що містяться в базі даних медичних центрів Гонконгу. Всі вони між 2003 та 2012 роками проходили досить агресивне лікування: брали або препарати класу ІПП, або блокатори H2-гістамінових рецепторів, які також призначені для лікування кислотозалежних захворювань ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Крім того, терапія включала прийом ще двох видів антибіотиків протягом семи днів. Це лікування було спрямоване на усунення бактерій H. pylori.

По закінченні лікування за всіма пацієнтами велося спостереження. В середньому воно тривало 7,5 років. При цьому 3271 чоловік продовжували приймати ІПП (середній термін прийому становив близько трьох років), а 21729 інших пацієнтів приймали блокатори H2-гістамінових рецепторів.

З усіх учасників за час спостережень у 153 чоловік був діагностований рак шлунка. Причому у всіх цих пацієнтів аналізи показували відсутність бактерій H. pylori і наявність атрофічного гастриту.

Що найцікавіше: у пацієнтів, що приймали ІПП, ризик виникнення цього захворювання зріс у середньому в 2,44 рази. Серед тих, хто приймав препарати щодня, ризик був у 4,55 разів вище в порівнянні з тими, хто приймав їх щотижня.

Важливу роль зіграла тривалість лікування: якщо пацієнт приймав ІПП більше року, ризик розвитку раку шлунка у нього підвищувався в п’ять разів, після двох років прийому – в шість разів, а після трьох років – у вісім разів і більше.

В середньому після «потрійної» терапії проходило менше п’яти років, коли пацієнтам ставили невтішний діагноз.

Тим часом у людей, які приймали блокатори H2-гістамінових рецепторів, ризик розвитку раку шлунка взагалі не підвищувався.

За словами науковців, поки що це лише статистичне спостереження, яке вимагає експериментальних обґрунтувань та подальших досліджень. Найголовніше – виявити причинно-наслідкові зв’язки такого явища, щоб скорегувати існуючі види терапії.

На думку деяких фахівців, особливо варто звернути увагу на той факт, що довготривалий прийом інгібіторів протонного насоса стимулює виробництво гормону під назвою гастрин. Він пов’язаний з виникненням пухлин підшлункової залози.

Стаття з докладним описом роботи опублікована в медичному науковому журналі Gut.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, що спровокувати розвиток раку шлунка можуть консервовані огірки і помідори, а також чіпси, сухі сніданки і смажена картопля.

Найсвіжіші новини медицини на нашій сторінці Вконтакте

Похожие статьи

Додати коментар

Кнопка «Наверх»
Закрыть