Жіночі хвороби

Сальпингоофорит: симптоми і лікування

Сальпингоофорит: симптомы и лечение

Сальпингоофорит — це одне з найбільш часто зустрічаються патологій внутрішніх статевих органів.

сальпінгоофорити називають одно- або двостороннє запалення маткових труб і яєчників. Дане захворювання може протікати як у гострій, так і в хронічній формі.

Його розвиток виникає внаслідок проникнення збудника (деяких анаеробів, гонокока, а також умовно-патогенних бактерій). Інфекційними агентами можуть також служити уреаплазми, мікоплазми і хламідії. Найбільш часто діагностуються мікробні асоціації.



Класифікація сальпингоофорита

Дана патологія може протікати по-різному.

Відповідно до прийнятої в даний час класифікації розрізняють такі види течії:

  • гострий сальпінгоофорит;
  • підгострий сальпінгоофорит;
  • хронічний сальпінгоофорит.

Діагностика

Інфекція може проникати низхідним шляхом — з очеревини, висхідним — з матки і піхви, з лімфою — з сигмовидної кишки і апендикса. Також можливий занос інфекції гематогенним шляхом.

Найбільш часто мікроби потрапляють при абортах і складних пологах.

Запалення труб і яєчників рідко відбувається ізольовано; у них схожі клінічні прояви і ідентичний патогенез.

Salpingitis

Для гострого перебігу характерні раптові болі в області попереку і в ділянці живота (переважно — нижній частини). У пацієнтки спостерігаються диспепсичні явища і розлади сечовипускання. Характерний також підйом загальної температури. Виражена симптоматика пояснюється активністю інфекції та загальною реакцією організму. Інтенсивність болю знаходиться в прямій залежності від того, в якій мірі запальний процес поширився по очеревині. Збільшення яєчників в розмірах обумовлено запальної ексудацією, а також інфільтрацією тканин лейкоцитами.

Клінічні ознаки можуть бути кілька стерті, якщо відбувається процес накопичення гною в маткових трубах. Клінічні аналізи (кров) показують підвищену ШОЕ і виражений лейкоцитоз.

Найчастіше зустрічається хронічний сальпінгоофорит. Дана форма в більшості випадків є результатом нелеченного або недолікованого гострого запалення. Для хронічного сальпінгоофориту властиво зменшення рухливості придатків. Крім того, в ході пальпаторного дослідження лікар-гінеколог виявляє больовий синдром середньої інтенсивності і ущільнення органів. Причиною, головним чином, є спайкові процеси. Болі мають властивість посилюватися перед місячними або після переохолодження. Багато пацієнток пред'являють характерні скарги на відсутність статевого потягу, оргазму при акті, а також нерегулярність або хворобливість місячних. Патології часто супроводжують порушення функціональної активності серцево-судинної, сечовидільної, травної або ендокринної систем. Для хронічного сальпінгоофориту характерний тривалий перебіг з періодичними загостреннями. Для пацієнток з цим діагнозом дуже характерно трубне безпліддя, позаматкові вагітності та викидні.

Сальпингоофорит необхідно диференціювати від патологій зі схожими симптомами. Крім обов'язково опитування хворої і збору докладного анамнезу, необхідно направити пацієнтку на аналізи крові і сечі, а також вдатися до УЗД.

Важливо: діагностика може проводитися на базі даних отриманого анамнезу (використання внутрішньоматкової спіралі, аборти в історії хвороби, проведене раніше діагностичне вишкрібання).

УЗД є незамінним методом, коли пальпація неможлива через сильний біль внизу живота пацієнтки.

В лабораторію відправляються на дослідження також мазки виділень піхви, а також сечовипускального і цервікального каналу (місця з'єднання піхви і матки). Це необхідно для виявлення інфекційного агента і ступеня його чутливості до антибіотичних препаратів.

В аналізі крові обов'язково визначається лейкоцитарна формула (при наявності патології — число лейкоцитів підвищено).

У процесі т.зв. бімануального дослідження при наявності сальпингоофорита визначається одностороннє або двостороннє збільшення придатків.

Гистеросальпингография Щоб виявити ступінь прохідності маткових труб, використовується таке інструментальне дослідження, як гістеросальпінгографія

Зверніть увагу: гістеросальпінгографія — це просто рентгенологічне обстеження матки та її придатків, яке проводиться після попереднього введення особливого рентгеноконтрастного речовини.

Якщо має місце порушення циклу, то проводиться ряд додаткових досліджень — визначення «синдрому зіниці», вимірювання ректальної температури і ступеня поверхневого натягу слизу, отриманої з цервікального каналу.

У деяких випадках необхідна діагностична лапароскопія (інвазивна процедура, що вимагає певної підготовки хворий). До лапароскопії вдаються в крайніх випадках, коли діагноз «під питанням».

Профілактика

До групи ризику по даному захворюванню входять пацієнтки, які страждають на захворювання, які перенесли операції на органах репродуктивної системи, що використовують внутрішньоматкові спіралі, а також перенесли аборти і викидні.

Для профілактики запального процесу в яєчниках і маткових трубах слід виключити фактори, які провокують захворювання.

до них відносяться:

  • статеві інфекції;
  • переохолодження;
  • стреси ;
  • споживання гострих продуктів.

Важливо: всім представницям прекрасної статі слід пам'ятати про раціональної контрацепції, а кожні півроку рік відправлятися на профілактичний огляд до гінеколога.

лікування сальпингоофорита

Лечение сальпингоофорита Тактика лікування даного захворювання залежить від характеру перебігу, вираженості клінічних проявів, можливих ускладнень та інфекційного агента. Також лікар неодмінно враховує наявність і тяжкість супутніх захворювань. Самолікування неприпустимо, оскільки може принести тільки тимчасове полегшення, а потім наступити неминуче погіршення стану.

Гострий процес є безумовним показанням для приміщення пацієнтки в профільний стаціонар або відділення стаціонару. Пацієнткам, які страждають гострим сальпінгоофоритом, показаний суворий постільний режим. За свідченнями їм вводяться анальгетики, а також проводиться антибіотична і десенсибілізуюча терапія.

З антибіотиків найбільш ефективні фторхінолони і препарати широкого спектру дії.

У міру часткового припинення або загасання гострого процесу показані біостимулятори.

Крім цього показані ФТ-процедури, які передбачають вибромассаж, ультразвукова дія на низ живота, а також електрофорез.

найчастіше лікарям доводиться стикатися з хронічною (нелеченной або недолікованої) формою гострого сальпінгооофоріта.

Для лікування таких пацієнток найбільш доцільні бальнеолікування і фізіопроцедури. Призначаються також протизапальні десенсибілізуючі, і, при необхідності, анальгезирующие препарати.

У багатьох випадках експериментально доведений ефект психотерапевтичних процедур.

ПЛІС Володимир, медичний оглядач

Похожие статьи

Додати коментар

Кнопка «Наверх»
Закрыть