Баклажан належить до великої групи багаторічних рослин роду Паслен. Це овочева культура, але правильно називати баклажан ягодою, хоча багато вчених відносять його до овочевої культури — однозначного рішення прийнято не було, тому найчастіше баклажан і в документальних матеріалах, і в кулінарних рецептах, і в розмовній мові називається овочем.
Відомий баклажан людству вже понад два тисячоліття — раніше він зростав у дикому вигляді в Центральній Азії, але 1500 років тому був культивований в Китаї. А своє поширення цей смачний і корисний овоч отримав завдяки арабам, які завезли його в Середземномор'ї. В результаті довгих «поневірянь» баклажан виявився на території Євразії лише на початку 18 століття і став широко використовуватися в південноруських губерніях.
Часто баклажан називають «синенькі», але це не зовсім вірно — існує кілька десятків видів цього овоча, які мають варіативну забарвлення (від темно-фіолетового до білої). І навіть якщо взяти за основу класичний вид описуваної овочевої культури, то можна стверджувати, що він має синій колір — баклажан на самому початку свого дозрівання має світло-фіолетове забарвлення, потім вона темніє, а переспілі овочі і зовсім відрізняються буро-жовтим забарвленням.
Баклажан: калорійність, хімічний склад
Харчова цінність 100 г:
- Калорійність: 24 кКал
- Білки: 1,2 гр
- Жири: 0,1 гр
- Вуглеводи: 4,5 гр
- Харчові волокна: 2,5 гр
- Органічні кислоти: 0,2 гр
- Вода: 91 гр
- Моно- і дисахариди: 3,6 гр
- Крохмаль: 0,9 гр
- Зола: 0,5 гр
Макроелементи:
- Кальцій:15 мг
- Магній: 9 мг
- Натрій: 6 мг
- Калій: 238 мг
- Фосфор: 34 мг
- Хлор: 47 мг
- Сірка: 15 мг
Вітаміни:
- Вітамін PP: 0,6 мг
- Бета-каротин: 0,02 мг
- Вітамін A (РЕ): 3 мкг
- Вітамін B1 (тіамін): 0,04 мг
- Вітамін B2 (рибофлавін): 0,05 мг
- Вітамін B6 (піридоксин): 0,2 мг
- Вітамін B9 (фолієва): 18, 5 мкг
- Вітамін C: 5 мг
- Вітамін E (ТЕ): 0,1 мг
- Вітамін PP (Ніаціновий еквівалент): 0,8 мг
Мікроелементи:
- Залізо: 0,4 мг
- Цинк: 0,29 мг
- Йод: 2 мкг
- Мідь: 135 мкг
- Марганець: 0,21 мг
- Фтор: 14 мкг
- Молібден: 10 мкг
- Бор: 100 мкг
- Кобальт: 1 мкг
- Алюміній: 815 мкг
Зверніть увагу : найбільш корисними вважаються «молоді», неперезревшіе плоди овоча — в них містяться пектин і клітковина, які покращують травлення, фенольні сполуки, які нормалізують кровообіг і марганець, який стимулює виділення інсуліну, тим самим знижуючи рівеньцукру в крові.
Баклажан: невигадана користь
Користь цього овоча добре відома лікарям різних напрямків — його рекомендують включати в дієтичне харчування, вживати один раз в день людям з серцево-судинними захворюваннями, полюбити тим, хто піклується про загальний рівень власного здоров'я. Баклажан можна і потрібно вживати не тільки при якихось конкретних захворюваннях, але і як профілактичний засіб — відомо, що даний овоч сприяє зниженню рівня
- нормалізують водний обмін;
- покращує роботу серцевого м'яза;
- виводять солі сечової кислоти;
- відновлюють і нормалізують функціонування печінки і нирок;
- знижують концентрацію холестерину в крові;
- стимулюють травлення.
Сік баклажанів можна застосовувати зовнішньо — він допомагає прискорити загоєння ран і опіків, а якщо люди з діагностованими гастрит чи виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки будуть раз в день випивати півсклянки соку описуваного овоча, то їх стан швидко нормалізується, кількість загострень хронічних форм патологій скоротиться.
Баклажан: не нашкодь
Але є і чудова «новина» позбутися соланіну цілком реально. Достатньо лише порізати перезрілий овоч на шматки і пересипати сіллю, залишивши на 10-15 хвилин. За цей час велика частина шкідливої речовини з баклажана «піде». А потім його можна готувати звичним способом, тільки потрібно промити шматочки баклажана від зайвої солі.
Правила вибору та зберігання баклажанів
Щоб баклажан дійсно приносив користь, потрібно знати правила вибору овоча для кулінарної обробки. Звертати увагу слід на :
- ступінь зрілості овоча — він повинен бути рівномірного забарвлення, яка властива конкретному виду продукту, і без коричневих плям;
- давність зривання плода — шкірка баклажана не повинна бути зморщеною і сухий, а плодоніжка не повинна бути коричневої.
Зберігати описуваний овоч можна різними способами — його маринують, солять, квасять і морозять. Саме чудове, що навіть після агресивної теплової обробки баклажан практично не втрачає свої корисні властивості — максимальна втрата становить 40%.
Правила обробки баклажанів
Баклажани володіють однією вельми неприємною особливістю — при смаженні вони вбирають надто багато рослинного масла, що автоматично знижує його користь. Для того щоб запобігти такому «розвиток подій», досить замочити бруски баклажанів перед смаженням у воді — пориста структура їх м'якоті вбирає будь-яку рідину, і вода буде перешкоджати проходженню жиру в товщу продукту.
Якщо баклажани вживають люди з серцево-судинними захворюваннями, то потрібно віддати перевагу вареним овочам — їх поміщають в киплячу воду і варять протягом 10 хвилин. Для поліпшення смаку продукту можна очистити вже зварений баклажан від шкірки, а в решту м'якоть додати рослинного масла і трохи лимонного соку.
Вважається, що найбільш корисними є тушковані баклажани. Вони чудово поєднуються з морквою, цибулею і солодким перцем — це не тільки поліпшить смак описуваного овоча, але і додасть вітамінів / мікроелементів в готову страву.