Гінекологічне дослідження на мікрофлору піхви дозволяє виявити можливі запальні процеси статевої сфери. Ідеальний «чистий» мазок з піхви містить одиничне кількість лейкоцитів і палочковиє флору.
Кількість лейкоцитів в мазку до 15 вважається нормою. Перевищення цього значення свідчить про розвиток патологічних процесів або сигналізує про можливу статевої інфекції.
Підвищені лейкоцити — що це означає?
Підвищена кількість лейкоцитів розглядається спільно з бактеріальною флорою піхви. Розрізняють 2 ступеня негативного мазка :
- Кількість лейкоцитів — 30 — 40, флора переважно кокова.
- Велика кількість лейкоцитів, відсутність лактобацил, в мікрофлорі присутні різні організми, можуть виділятися трихомонади і гонококи.
Сам мазок на мікрофлору
Для діагностики можливих захворювань при негативних мазках, призначають додаткові лабораторні аналізи — мазки на бактеріальний посів і онкоцитологию, кров на наявність прихованих інфекційних захворювань. Також показана кольпоскопія для визначення стану ендометрію.
Причини
Будь запальний процес в організмі характеризується лейкоцитозом. Підвищена кількість лейкоцитів в мазку у жінки сигналізує про захворювання статевої системи, які класифікуються наступним чином:
- Запальні захворювання нижніх відділів та органів малого таза : цервицит, кольпіт, вульвіт, ендоцервіцит, ендометрит, параметрит
- Вірусні і інфекційні: гонорея, герпес, трихомоніаз, хламідіоз, сифіліс, ВІЛ та інші.
- Неспецифічні : кандидоз, уреаплазма, мікоплазма, стафілокок та ін.
За своїм перебігом захворювання можуть протікати в хронічній (безсимптомною) і гострої стадії.
При вагітності
У зв'язку з гормональними перебудовами рівень лейкоцитів у вагінальної мікрофлорі вагітної жінки може бути дещо підвищений , але не більше 20 лейкоцитів в мазку. Негативні мазки при вагітності також свідчать про запальні процеси статевої системи і вимагають додаткового обстеження.
Найбільш часті причини підвищення рівня лейкоцитів при вагітності — кандидоз (молочниця) і цервіцит, причиною яких є: зміна гормонального фону, порушення звичного способу життя, стреси і стомлюваність.
Лікування препаратами
Для лікування запальних захворювань статевих органів застосовують такі методи :
- Спринцювання піхви антисептичними засобами: мирамистин, хлоргексидин, перманганату калію;
- Антибактеріальні вагінальні супозиторії: «Генферон», «Гексикон», «Тержинан», «Віферон»;
- При кандидозах приймають всередину препарати «Флуконазол», «Флюкостат».
Лікування інфекційних захворювань вимагає внутрішньовенного введення антибактеріальних препаратів: «Орнідазол», «Ципринол», «Метронідазол». Спільно призначається місцеве спринцювання піхви антисептиками. По завершенню лікування проводиться курс відновлювальної терапії, спрямованої на населення піхви корисними бактеріями, за допомогою еубіотиків: «Біфідумбактерин», «Лактобактерин», Вагілак »та інші.
Важливо: всі лікарські препарати слід приймати суворо за приписом лікаря. Самолікування антибіотиками несе в собі масу побічних ефектів.
Лікування народними засобами
При запальних захворюваннях рекомендується щодня проводити спринцювання наступними відварами :
- Столову ложку з квіток ромашки, календули, кропиви дводомної (на вибір) заливають склянкою води, доводять до кипіння, знімають з вогню і настоюють протягом півгодини. Перед використанням відвари слід процідити через сито або марлю.
- 6 зубчиків подрібненого часнику залити 1, 5 літрами гарячої води, залишити настоюватися на ніч, перед застосуванням процідити.
- 2 зубчики подрібненого часнику залити 2 склянками гарячої води, додати 1.5 столових ложки яблучного оцту, перемішати і процідити.
- При молочниці: 1 дозу сухого біфідумбактерину змішати з чайною ложкою теплої води, додати 1 чайну ложку вазеліну. Просочити отриманою маззю тампон і вставляти в піхву на 10 годин. Курс лікування: 7 — 10 днів.
Наслідки запальних захворювань
Наслідки запальних захворювань :
- Безпліддя;
- Позаматкова вагітність;
- Ускладнення при вагітності;
- Ендометріоз;
- Онкологія;
- Порушення менструального циклу;
- Спайкові процеси, що ведуть до безпліддя;
- міома матки.
Для профілактики та своєчасного виявлення захворювань статевої системи, жінка повинна проходити гінекологічне обстеження кожні 6 місяців.