Home / Хвороби чоловіків / Нефритичний і нефротичний синдром особливості та відмінності

Нефритичний і нефротичний синдром особливості та відмінності

Зміна всього однієї букви в слові призводить до того, що багато людей, особливо які не мають медичної освіти, плутають нефротичний і нефритичний синдром. Тим часом, це абсолютно різні поняття, подібність між якими полягає лише в порушенні функцій нирок. Про те, що таке нефротичний і нефритичний синдром, їх відмінності, заходи діагностики та боротьби, читайте в статті.

Нефритичний синдром і його особливості

Нефритичний синдром — це комплекс симптомів, що виникають при запальному процесі в нирках. Основні прояви патології виявляються при лабораторному дослідженні аналізів сечі і полягають в наступному:

  • наявність еритроцитів — макрогематурія;
  • підвищення вмісту білка — протеїнурія.

Нефритичний синдром має і ряд специфічних ознак, серед яких підвищення артеріального тиску і поява різних набряків. Для цього стану характерна раптова поява ознак.

Нефритичний і нефротичний синдром особливості та відмінності

У деяких хворих стан супроводжується неспецифічними ознаками:

  • часті головні болі;
  • розлад функцій травної системи — нудота, блювота;
  • підвищення ІМТ — індексу маси тіла;
  • біль в області живота або попереку;
  • зрідка — підвищення температури тіла.

Чому виникає нефритичний синдром? В основі процесу лежить вогнище інфікування в в організмі. При цьому важливо, щоб запалення було викликано бактеріями групи бета-гемолітичного стрептокока. Найчастіше така ситуація виникає при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, а також шкіри або середнього вуха.

Для боротьби з прониклою патогенною мікрофлорою організм спрямовує антитіла. Вони скупчуються в клубочках нирок, активують імунне запалення, що і призводить до нефритичного синдрому.

Як визначається нефритичний синдром

Якщо говорити про неспецифічні симптоми, то зазвичай вони з’являються через тиждень або місяць після перенесеного раніше захворювання. При фізикальному обстеженні лікар виявить наявність набряків, зафіксує підвищення артеріального тиску. Подальші заходи мають два напрямки: інструментальна діагностика та лабораторне дослідження.

Нефритичний і нефротичний синдром особливості та відмінності

Для лабораторного дослідження береться проба сечі. Визначається її колір — для сечі при нефритичному синдромі характерний колір кави або м’ясних помиїв. Типова помірна протеїнурія (до 3 г / добу).

УЗД нирок може не показати видимих ​​змін в структурі або розмірах органу. У деяких випадках спостерігається збільшення нирок в розмірі, при цьому ехогенність знижується. ЕКГ, зроблена в зв’язку з підвищеним артеріальним тиском, покаже значне перевантаження лівого шлуночка серця і порушення в ритмі.

Особливості лікування при нефритичному синдромі

Так як патологія не є самостійним захворюванням, терапевтичні методи спрямовані на усунення першопричини. Для цього необхідний комплекс заходів, включаючи режим харчування.

При нефритичному синдромі наказують дотримуватися дієти № 7а з обмеженням споживання солі. Виключається смажена і гостра їжа, під заборону потрапляють консерви і приправи.

При виявленні збудника і для ліквідації вогнищ інфекційного запалення призначаються препарати групи антибіотиків. Вибір залежить від типу патогенної мікрофлори, лікар може призначити:

  • цефалексні;
  • азітраміцін;
  • спирамицин;
  • амоксицилин;
  • інші препарати.

При наявності показань за результатами електрокардіограми і при розвитку набряків можуть бути призначені антикоагулянти.

Нефритичний і нефротичний синдром особливості та відмінності

Важливе значення має і симптоматичне лікування, спрямоване для поліпшення самопочуття пацієнта. Якщо спостерігається підвищений артеріальний тиск, можуть бути призначені інгібітори АПФ, діуретики і бета-блокатори. При неефективності діуретиків можуть бути призначені процедури гемодіалізу або ультрафільтрації.

Особливості нефротичного синдрому

Нефротичний синдром виникає при пошкодженні клубочкового апарату нирок і супроводжується такими ознаками:

  • підвищенням рівня білка в сечі до 20 — 50 г / добу;
  • виділення з сечею великої кількості ферментів трансамінідаза, лейцінамінопептидаза;
  • зниженням білка в крові до 30 г / л;
  • підвищенням рівня ліпідів в крові.

Для нефротичного синдрому нирок характерна наявність генералізованого набряку — стану, при якому набрякає велика частина поверхні тіла, особливо кінцівки пацієнта.

Діагностика при нефротичному синдромі

Діагноз ставиться на підставі лабораторних досліджень та результатів клінічної картини. На відміну від нефритичного синдрому, нефротичний комплекс симптомів розвивається поступово, для нього характерні постійно наростаючі видимі зміни у функціонуванні та стан організму.

  1. Набряклі симптоми. Спочатку набряки з’являються в області повік, обличчя і в попереку. Може розвиватися поширений набряк підшкірної клітковини — ступінь анасарки.
  2. Шкіра пацієнта набуває блідого відтінку, часто суха, присутні ознаки дефіциту вітамінів В1 і В2, А і С. В деяких випадках на поверхні шкіри з’являються сухі тріщини, з яких може витікати рідина.
  3. Порушується робота серця, з’являється задишка і тахікардія.

Нефритичний і нефротичний синдром особливості та відмінності

У важких випадках розвивається гіповолемічний шок — стан, при якому різко зменшується кількість циркулюючої крові. Цієї патології передує блювота, нудота, болі в області живота. При нефротичному синдромі артеріальний тиск найчастіше в нормі, у 10% пацієнтів спостерігається артеріальна гіпертензія короткочасного характеру.

Діагноз ставиться на підставі наступних даних:

  • характерною клініко-лабораторної картини;
  • позитивного ефекту при терапії глюкокортикоїдами;
  • при необхідності — на результатах біопсії нирок.

Особливе значення має виявлення можливих вірусних інфекцій, це дозволить істотно розширити клінічну картину, більш точно поставити діагноз і призначити відповідний курс лікування.

Терапевтичні методи допомоги хворому

Заходи медичної допомоги при нефротичному синдромі багато в чому схожі з терапією при нефритичному синдромі. Їх основу складає корекція режиму харчування і медикаментозне лікування.

Їжа повинна готуватися без солі, містити багато калію і бути обмеженою за білком. Нормою при цьому синдромі є надходження в організм білка в кількості 1 г / кг маси тіла пацієнта. Збільшення цієї дози призведе до великого навантаження на нирки, що погіршить ситуацію.

Нефритичний і нефротичний синдром особливості та відмінності

Важливе значення має правильно підібраний курс препаратів діуретиків. Лікар підбирає максимально короткий курс, після якого прийом цих препаратів треба припинити. Справа в тому, що безконтрольне лікування лікарськими засобами цієї групи провокує у пацієнта розвиток гіповолемічного шоку і подальшого зниження фільтрації ниркових клубочків. Тому діуретики призначаються повторно лише в разі збільшення оточених симптомів.

Хворим з мезангіопроліферативному гломерулонефриті, що супроводжується нефротичним синдромом можуть призначатися нестероїдні протизапальні засоби.

Симптоматичне лікування при нефротичному синдромі таке ж, як і у випадку з нефритичним синдромом. Потрібно знати, що самостійне лікування не дасть потрібного ефекту і лише посилить загальну клінічну картину.

One comment

  1. Saved as a favorite, I really like your website!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *