Імунологічні поразки крові — група захворювань шкіри, в основі патогенезу яких лежить імунологічний пошкодження.
Шкіра є багатофункціональним органом, що забезпечується гетерогенність її клітинних популяцій і особливостями морфологічної будови. Вона бере активну участь в реалізації імунологічних процесів і більш, ніж ін. Системи, схильна до різноманітних екзо ендогенних впливів, що створює передумови її поразки.
Серед захворювань шкіри з імунологічними механізмами розвитку виділяються дві групи. Перша — алергічні захворювання шкіри, при яких визначається етіологічний факторекзоаллерген, що надходить в організм будь-яким шляхом (в результаті контакту зі шкірою, інгаляційно, паренте
рально) і представляє собою хім. речовина, ліки, пилок або сік рослини, пил і т. д. У патогенезі цих захворювань можуть грати роль реакції, залежні від імуноглобуліну Е, імунні комплекси або гіперчутливість уповільненого типу. Захворювання цієї групи ускладнюються приєднанням аутоімунних процесів в результаті появи аутоантитіл до зміненим структурам шкіри. Друга група — захворювання шкіри, в патогенезі яких беруть участь імунологічні механізми, а етіологічний фактор, як правило, ніхто не знає. У хворих є спадкова схильність до розвитку цих захворювань, часто поєднання з певними антигенами гістосумісності. Є докази того, що в патогенезі їх велику роль відіграють імунологічні механізми в основному II-IV типів імунологічного ушкодження по Джеллу і Кумбсу.
Поділ захворювань шкіри в залежності від характеру імунологічного ушкодження кілька умовно, так як в деяких випадках патогенез цих захворювань не уточнено, при багатьох захворюваннях шкіри участь цих механізмів тільки передбачається, в окремих випадках поєднується кілька типів поразок, напр. при хворобах колагенових і бульозних ураженнях шкіри.
Шкіра є багатофункціональним органом, що забезпечується гетерогенність її клітинних популяцій і особливостями морфологічної будови. Вона бере активну участь в реалізації імунологічних процесів і більш, ніж ін. Системи, схильна до різноманітних екзо ендогенних впливів, що створює передумови її поразки.
Серед захворювань шкіри з імунологічними механізмами розвитку виділяються дві групи. Перша — алергічні захворювання шкіри, при яких визначається етіологічний факторекзоаллерген, що надходить в організм будь-яким шляхом (в результаті контакту зі шкірою, інгаляційно, паренте
рально) і представляє собою хім. речовина, ліки, пилок або сік рослини, пил і т. д. У патогенезі цих захворювань можуть грати роль реакції, залежні від імуноглобуліну Е, імунні комплекси або гіперчутливість уповільненого типу. Захворювання цієї групи ускладнюються приєднанням аутоімунних процесів в результаті появи аутоантитіл до зміненим структурам шкіри. Друга група — захворювання шкіри, в патогенезі яких беруть участь імунологічні механізми, а етіологічний фактор, як правило, ніхто не знає. У хворих є спадкова схильність до розвитку цих захворювань, часто поєднання з певними антигенами гістосумісності. Є докази того, що в патогенезі їх велику роль відіграють імунологічні механізми в основному II-IV типів імунологічного ушкодження по Джеллу і Кумбсу.
Поділ захворювань шкіри в залежності від характеру імунологічного ушкодження кілька умовно, так як в деяких випадках патогенез цих захворювань не уточнено, при багатьох захворюваннях шкіри участь цих механізмів тільки передбачається, в окремих випадках поєднується кілька типів поразок, напр. при хворобах колагенових і бульозних ураженнях шкіри.