Дерматологія

гангренозна піодермія

Хронічне нагноєння шкіри з прогресуючим некрозом тканин. Розвивається у хворих виразковим колітом, диспротеинемией, гематологічними і іншими злоякісними захворюваннями. Процес звичайно локалізується на нижній частині тулуба або на ногах.

Етіологія пиодермий

Найчастіше на уражених ділянках шкіри виявляються такі мікроорганізми, як Streptococcus haemolyticus, Staphylococcus aureus, S. albus. Ці коки виділяють різні екзотоксини і ферменти, які визначають клінічний відміну різних пиодермий. 

Патогенез піодермій

Піодермія розвивається під впливом різних екзогенних і ендогенних факторів.

Екзогенні чинники

— Травматизація шкіри.

— Забруднення шкіри, недотримання гігієнічних норм, надмірне знежирення шкіри.

— Порушення секреторної функції шкіри.

Ендогенні чинники

— Фокальна інфекція.

— Захворювання шлунково-кишкового тракту.

— Порушення обміну речовин.

— Захворювання ендокринної системи.

— Неврози, психічна травма.

— Хронічна інтоксикація.

— Імунний дефіцит, ВІЛ-інфекція.

Клініка гангренозний піодермії

Зміни в шкірі починаються з появи ектім і фурункулів, які швидко розпадаються. Утворюються ексцентрично зростаючі виразки з піднесеним валиком, пурпурно-червоними, подритимі, гнійними краями і нерівним дном, покритим некротичними тканинами. На одному краю виразки може відзначатися рубцювання, а на іншому — екстенсивне зростання, що викликає руйнування тканин. 

Диференціальна діагностика гангренозний піодермії

— Pyodermia chronica profunda ulcerosa et vegetans

— Bromoderma

— Iododerma

— Syphilis gummosa

— Tuberculosis cutis colliquativa

— Mycosis profunda.

Лікування гангренозний піодермії

Місцева терапія

1. Дезінфікуючі розчини для очищення поверхні виразки і навколишніх тканин (3% перекис водню, 0, 05% розчин хлоргексіна і ін.).

2. Дезінфікуючі суспензії, лініменти, масла для обробки поверхні виразки (з антибіотиками, сіркою, дерматолом, ксероформом, прополісом та ін.).

3. Ензимотерапія (фібролановая мазь, іруксол і ін.).

Загальна терапія

1. Кортікостероїдниє препарати у високих дозах (преднізолон перорально 80-120 мг і більше в день). Вітамінотерапія.

Імунотерапія (імуноглобулін, імуномодулятори та ін.).

Антибактеріальна терапія (антибіотики широкого спектру дії парентерально, після визначення чутливості патогенної флори до антибіотиків). Лікування основного захворювання.


Похожие статьи

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Кнопка «Наверх»
Закрыть