Смертність від раку яєчників стоїть на 8-му місці серед причин смертності жінок від онкологічних захворювань. З-за відсутності властивих тільки цьому захворюванню симптомів, рак яєчників досі діагностують досить пізно. Що може сучасна медицина, з її генетичними дослідженнями і новими препаратами, а що залежить від самих жінок, розповідає Світлана Вікторівна Хохлова, д. м. н., старший науковий співробітник відділення хіміотерапії РОНЦ ім. Н.Н. Блохіна.
Чому більшість випадків раку яєчників у жінок припадає на вік після 50 років? Як пов’язаний рак яєчників з відсутністю вагітності і грудного вигодовування? З раком грудей?
На сьогоднішній день виділяють кілька факторів, які підвищують ризик розвитку раку яєчників: гормональний, генетичний, аліментарні фактори, до яких відноситься екологія і харчування, і соціальні чинники.
Численні епідеміологічні дослідження показують вплив гормональних факторів в групах пацієнток, у яких раніше починалася менструація, або пізно настала менопауза.
Прямий зв’язок з гормональними порушеннями в організмі в цих дослідженнях не спостерігалося. Проте встановлено, що підвищена кількість естрогенів, по-перше, бере участь в розвитку раку молочної залози, а по-друге, може підвищити ризик розвитку раку яєчників.
Ці гормональні порушення пов’язані, в основному, з процесами овуляції. При виході яйцеклітини з яєчника в кожному менструальному циклі відбувається незначне пошкодження коркового шару яєчника. Ці ушкодження епітелію накопичуються і можуть призводити до переродження епітелію в рак, тому жінки у віці після 40 років і потрапляють в групу ризику. Також приводити до переродження тканини в рак можуть запальні процеси, кісти яєчників, ендометріоз.
Навпаки, вагітність і грудне вигодовування зменшують кількість овуляцій в житті жінки, з чим і пов’язано припущення, що материнство знижує ризик розвитку онкології. Це підтверджує статистика: встановлено, що в країнах з низькою народжуваністю (а це, як правило, розвинуті країни) рак яєчників зустрічається частіше. В країнах з високою народжуваністю ризик розвитку раку яєчників набагато нижче.
Зараз перевіряються гіпотези про те, наскільки підвищують ризик розвитку раку препарати, що стимулюють роботу яєчників, наприклад, естрогени. У той же час, є дані, що контрацептиви з естрогенами та прогестинами зменшують ризик розвитку даного захворювання.
Що таке гени BRCA і як вони пов’язані з раком яєчників і рак грудей? Треба носіям мутованих генів на всяк випадок видаляти яєчники, як Анджеліна Джолі видалила груди?
Найбільш важливим фактором розвитку раку яєчників останні роки вважають генетичний. Всілякі пошкодження ДНК відбуваються в організмі кожну секунду і можуть призводити до розвитку пухлини. Однак виявлені певні гени-супресори, які блокують пухлинний ріст. До таких генів, які беруть участь у відновленні ДНК і стримують розвиток пухлинного процесу, як раз і відносяться BRCA1 і BRCA2.
Якщо ж у цих генах є мутації, то механізм, який відновлює пошкоджені ДНК, не працює, кількість мутацій в ДНК накопичується і розвивається злоякісна пухлина. За наявною статистикою, до 70 років у 44% носіїв мутованого гена розвивається злоякісна пухлина яєчників. А частота мутації гена BRCA серед хворих на рак яєчників перевищує 15%.
Генетичні мутації BRCA1/2 наследуемы і часто зустрічаються в сім’ях, де хтось хворів або хворіє раковим захворюванням. Не обов’язково рак яєчників або молочної залози — зараз вже є дані, що меланома, рак підшлункової залози і ряд інших пухлинних захворювань у сім’ях також впливають на схильність до розвитку раку яєчників. Тому члени таких сімей повинні бути на особливому обліку і проходити обстеження.
Що стосується таких рішучих заходів, як профілактичне видалення яєчників і молочних залоз, то дослідження дійсно показують значне зниження ризику розвитку пухлини в цих випадках. Проте в нашій країні юридично дані види операції не дозволені.
Які є способи ранньої діагностики раку яєчників? Діагностується він на УЗД?
На жаль, скринінг для раку яєчників не показав свою значимість. Ні УЗД, ні певні маркери не показують на ранніх етапах дану патологію. З допомогою ультразвукового дослідження можна побачити кісти, пухлинні зміни, і якщо є підозри на злоякісну пухлину, то пацієнтку обов’язково потрібно направити до онколога і зробити аналіз крові на маркера CA125.
Так що на сьогоднішній день ранню діагностику ракового захворювання може забезпечити онконастороженість самих жінок.
Дійсно симптоми раку яєчників можуть нагадувати розлад шлунка? Якщо жінка піде з болем в животі до гастроентеролога, він запідозрить недобре?
Рак яєчників має імплантаційний характер прогресування: метастазування йде по серозної оболонці кишечника, шлунка, печінки, також з’являється рідина в черевній порожнині. Тому часто пацієнтка скаржиться на розлад шлунку, болі в епігастральній ділянці, правому підребер’ї. Такі симптоми, як збільшення живота, запори, з’являються вже на 3-4-й стадії раку.
Проблема своєчасної постановки діагнозу полягає у відсутності унікальних симптомів. Навіть у Москві, де медицина на досить високому рівні, з моменту появи у жінки скарг до першого візиту до онколога проходить від 4 місяців до півтора років. Весь цей час вона може проходити обстеження за місцем проживання у терапевта, але правильний діагноз встановлено не буде. 80% пацієнток потрапляють до онколога вже на 3-4-й стадії раку яєчників. Єдиний шлях, який може змінити сумну ситуацію — це інформування та навчання медичних працівників первинної ланки.
Якщо пухлина виявлена, то операція обов’язкова? Чи існують варіанти лікарської терапії?
Так, основним методом лікування раку яєчників є, звичайно, оперативне: видалення первинної пухлини, великого сальника, всіх видимих пухлинних змін у черевній порожнині.
Незалежно від стадії захворювання після операції пацієнти проходять хіміотерапію. Обійтися без хіміотерапії можна тільки на дуже ранній стадії, але із-за складності виявлення захворювання таких випадків мало. Часто під час операції виявляється, що стадія раку набагато більше, ніж передбачалося за даними обстеження.
За багато років велика кількість всіляких таргетних (або цільових) препаратів вивчалося при раку яєчників, але на сьогодні з цієї групи тільки один препарат зареєстрований для лікування даної патології.
Із збільшенням наших пізнань в біології раку вчені виявили, що в пухлинних клітинах з мутацією гена BRCA ряд механізмів відновлення ДНК вимкнені. Для жінок — носіїв даних мутацій розробили препарати, які блокують інші механізми відновлення ДНК, ДНК не відновлюється, і пухлинна клітина гине.
Це так звані PARP-інгібітори. Практичне застосування цих препаратів показало перевагу використання їх в підтримуючому режимі у пацієнток з рецидивом раку яєчників з мутацією гена BRCA1/2, у яких вдалося досягти повного або часткового відповіді на хіміотерапію із застосуванням препаратів платини. Такі препарати виводять лікування пацієнток, які страждають на рак яєчників, на якісно новий рівень і поліпшують їх виживання.
Імунотерапія — нове модне на сьогодні напрям, який при раку яєчників тільки вивчається. Імунна система людини дуже складна, і, приміром, зараз вже встановлено, що рак «ховається» від імунної відповіді організму. В останні роки активно вивчається група препаратів — інгібіторів контрольних точок (checkpoint-інгібітори), які роблять пухлину «видимою» для власної імунної системи, і вже сам організм людини підключається до знищення раку. Інгібітори контрольних точок вже зареєстровані в лікуванні меланоми і раку легені, і нам залишається лише тримати руку на пульсі сучасних медичних досліджень і чекати виходу нових інноваційних препаратів.
Можна сформулювати порядок дій для профілактики раку яєчників — у якому віці якісь обстеження проходити жінці?
Профілактика раку яєчників пов’язана з уже згаданими факторами ризику: правильне харчування, своєчасне лікування запальних процесів, обстеження та лікування кіст, лікування ендометріозу та інших передракових захворювань.
Ті, у кого виявлена генетична мутація, стають на облік до генетику і проходять спеціальну скринінгову діагностику з раннього віку. Мутація BRCA1/2 може проявлятися і у вигляді раку молочної залози, і вигляді раку яєчників, тому жінки групи ризику повинні проходити огляд у гінеколога і мамолога регулярно з 25 років. З 25-30 років раз у рік необхідно робити МРТ молочних залоз і мамографію, з 35 років — УЗД яєчників, малого тазу та черевної порожнини, а також аналіз крові на визначення маркера CA125.
Головним помічником жінки може бути її власна інформованість і онконастороженість. Рекомендую кожній жінці після 30-35 років регулярно проходити огляд у гінеколога і перевіряти молочні залози.
Авторська стаття