Home / Хвороби серця / Чому виникає систолічна гіпертонія і методи її лікування

Чому виникає систолічна гіпертонія і методи її лікування

Зміст

У тому випадку, якщо підвищується тільки систолічний показник тиску крові, а діастолічний рівень залишається в нормі, то таку форму артеріальної гіпертензії називають ізольованою систолічною (ІСАГ). Її найчастіше діагностують у літніх пацієнтів і розглядають як один з ознак загального старіння організму. Ця патологія супроводжується високим ризиком гострих порушень мозкового і коронарного кровообігу.

Що таке систолічна гіпертонія

Критеріями, за якими ставиться діагноз, є: перевищення систолічного показника вище 140 мм рт. ст., норма (до 90 мм рт. ст.) діастолічного або навіть його зниження. Подібні дані повинні бути зафіксовані у пацієнта мінімум на трьох лікарських прийомах. Залежно від першого показника це захворювання може мати кілька різновидів перебігу:

  • прикордонна гіпертонія – до 149 мм рт. ст.,
  • легка – до 159 мм рт. ст.,
  • помірна – більше 160 мм рт. ст.,
  • важка – понад 180 мм рт. ст.

Рекомендуємо прочитати статтю про артеріальної гіпертензії в літньому віці. З неї ви дізнаєтесь про причини зміни артеріального тиску, фактори ризику та способи нормалізації показників.

А тут детальніше про злоякісної артеріальної гіпертензії.
Класифікація патології

При ізольованому підвищенні систолічного тиску на тлі наявних хвороб гіпертензія вважається вторинною, тобто симптоматичною. До такого стану можуть призвести:

  • аортальна недостатність;
  • блокада передсердно-шлуночкової провідності;
  • відкритий Боталлова протока;
  • запалення стінок аорти, коарктація;
  • підвищена функція щитовидної залози;
  • падіння еритроцитів і гемоглобіну в крові.

Блокада передсердно-шлуночкової провідності — одна з причин систолічної гіпертонії

Рівень систолічного показника артеріального тиску (АТ) залежить від обсягу викиду з лівого шлуночка, тому закономірним ознакою ІСАГ є його зростання.

Якщо причини підвищення хвилинного об’єму серця не знайдені, то гіпертензія визнається первинної або ідіопатичною.
Причини розвитку

У переважній більшості випадків ІСАГ діагностують у літніх пацієнтів. Гіпертонічна хвороба у них є природним результатом вікових (атеросклеротичних) змін.

По мірі старіння організму аорта і великі артерії стають жорсткими через відкладення сполучнотканинних волокон і кальцію. Вони не можуть адекватно реагувати на зміни тиску в різні фази серцевого циклу. При цьому спастичні процеси переважають, а здатність виробляти і реагувати на судинорозширювальні фактори слабшає.

До умов, які сприяють виникненню хвороби, також відносяться:

  • зниження чутливості аналізаторів кров’яного тиску (барорецепторів) в судинній стінці;
  • падіння кровотоку в ниркових артеріях, головному мозку, м’язах;
  • низька кількість і слабка реактивність бета-адренорецепторів 2 типу, відповідальних за розширення судин;
  • гіпертрофія міокарда лівої половини серця;
  • підвищений об’єм тканинної рідини (набряки);
  • зменшена фільтраційна здатність нирок, гломерулосклероз;
  • висока активність реніну (підвищує тиск) і низька кініну, калікреїну (розширюють артерії);
  • обтяжена спадковість.

Гіпертрофія міокарда здатна викликати гіпертонію систолическую
Симптоми ізольованої систолічної гіпертонії

Перебіг хвороби характеризується великою різницею між показниками АТ, тобто високим пульсових тиском крові. Саме це значення є ознакою старіння судин, а також індикатором ризику ускладнень – інфаркту міокарда, недостатності кровообігу, інсульту, ураження нирок.

Критичним рівнем визнано 60 мм рт. ст. (при нормі до 40).

Особливість ІСАГ полягає в тому, що тривалий час пацієнти не відчувають підвищеного тиску крові, а при обстеженні виявляють порушення роботи серця, ішемію головного мозку, нефропатию. Клінічна картина хвороби включає:

  • порушення жирового обміну (дисліпідемію);
  • знижену толерантність до вуглеводів (преддиабета) або цукровий діабет 2 типу;
  • нічну гіпертензію або різке зниження вночі з вираженим зростанням АТ вранці;
  • залежність тиску від надходження солі в організм, при використанні сечогінних, що виводять натрій, воно різко падає;
  • реакцію на вимірювання артеріального тиску (синдром «білого халата»), гіпотонію після їжі або при різкому вставанні з ліжка.

Пропоновані скарги хворих на неспецифічні – загальна слабкість, запаморочення, шум у вухах.

У деяких випадках пацієнти навіть при незначному підвищенні артеріального тиску відчувають сильний головний біль, що супроводжується нудотою або блювотою, болем в області серця, хиткістю при ходьбі, ослабленням зору і оглушенностью.

Більшість випадків ІСАГ протікають хвилеподібно: тиск може спонтанно нормалізуватися, а через кілька днів виникає гіпертонічний криз з порушенням мозкового кровотоку. Тому цій групі пацієнтів рекомендується постійний контроль АТ незалежно від відчуттів.

Дивіться на відео про гіпертонії у літніх людей:

Методи діагностики у молодих і літніх

Виявлення ізольованого підйому систолічного тиску крові вимагає деяких особливостей при вимірюванні. Рекомендується:

  • нагнітати повітря в манжету до 250 мм і дуже плавно його випускати для того, щоб уникнути звукового «провалу»;
  • виміри в положенні сидячи, через 1, 5, 10 хвилин після вставання;
  • визначати показники на обох руках;
  • провести пробу Ослера – якщо після нагнітання повітря в манжету тонометра вище систолічного тиску можна пропальпувати пульсацію променевої або ліктьової артерії, то це помилкова гіпертензія, а істинний показник тиску нижче на 10 одиниць.

Виходячи з варіабельності показників вимірювань, для підтвердження діагнозу призначається моніторинг добового рівня АТ. Крім цього пацієнти повинні пройти ЕКГ, УЗД судин голови і шиї, органів черевної порожнини, грудної клітки, аналіз крові на згортання, розгорнуту ліпідограму, показники глюкози, ниркові проби. Для оцінки роботи нирок проводять дослідження сечі, при сумнівних результатах використовують томографію

Лікування систолічної артеріальної гіпертонії

Перед тим як призначити медикаментозну терапію, що проводиться корекція способу життя. Вона включає:

  • зниження солі в раціоні до 5 г за добу, при низькій скорочувальної здатності міокарда вона повинна бути не більше 3 м;
  • нормалізацію маси тіла;
  • щоденну фізичну активність у вигляді піших прогулянок тривалістю від 20 хвилин;
  • виключення алкоголю, жирної м’ясної їжі, куріння.

Лікарські препарати рекомендують при рівні систолічного показника понад 160 мм рт. ст. або нижче, але в поєднанні з іншими факторами ризику – ішемія або гіпертрофія міокарда, ураження нирок, цукровий діабет.

Основні правила зниження тиску при ІСАГ:

  • підбір дози з контролем тиску сидячи і стоячи;
  • початкове зниження не повинно бути більше 30% від вихідного;
  • різке падіння тиску може призвести до мозковий, коронарний і ниркової недостатності;
  • цільовий показник – 140 мм рт. ст., але якщо препарати призначені вперше, то можна зупинитися на 155-160 мм рт. ст.;
  • найчастіше використовують початку лікування тіазидні діуретики (Гіпотіазид) та інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (Енап), а також їх комбіновані варіанти (Енап-Н, Берлиприл плюс);
  • при наявності протипоказань або недостатньої ефективності застосовують блокатори кальцієвих каналів (краще всього Амлодипін або його аналоги), бета-адреноблокатори (Корвитол, Кординорм).

Профілактика

Для того щоб не допускати розвитку ІСАГ та її наслідків у вигляді гострих і хронічних порушень артеріального кровотоку в органах-мішенях, рекомендовано, починаючи з середнього віку, щорічно проходити диспансеризацію. При цьому важливо контролювати не тільки показники АТ, але і ЕКГ, вміст холестерину і цукру в крові, стан системи згортання, функцію нирок, огляд судин очного дна.

Необхідно виключити з харчування насичені жири тваринного походження і надлишок кухонної солі. Щоденна фізична активність в підібраною індивідуальній дозі допоможе зберегти нормальне функціонування серцево-судинної системи. Прийом лікарських засобів за призначенням лікаря і моніторинг тиску підтримує в фізіологічних межах основні параметри гемодинаміки.

Рекомендуємо прочитати статтю про те, який тиск вважається підвищеним. З неї ви дізнаєтесь про нормальних показниках артеріального тиску за віком, причини їх підвищення і небезпеки для людини, правильному вимірі тиску і призначаються препарати.

А тут детальніше про артеріальному тиску при цукровому діабеті.

Систолічна артеріальна гіпертензія характеризується нормальним показником діастолічного тиску крові і високими значеннями пульсового рівня. Її розглядають як наслідок вікових змін судин, жорсткості їх стінок і неадекватної реакції на судинорозширювальні фактори.

Клінічні прояви можуть тривалий час відсутній, а при обстеженні виявляються ознаки ураження органів-мішеней – серцевого м’яза, головного мозку, нирок, очей. Для лікування використовують немедикаментозні засоби і препарати (найчастіше) з групи сечогінних та інгібіторів АПФ.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *