Препарати

Эутирокс або L-Тироксин: що краще

Зміст

Хоча хвороби щитовидної залози не відносяться до поширених патологій, недостатньо активне функціонування органу зустрічається у багатьох людей. Своєчасно виявлена гіпофункція добре коригується гормональними препаратами, такими Л-тироксин і Эутирокс. У випадках, коли лікар не зробив конкретного призначення, залишивши право вибору ліки за пацієнтом, то порівняння двох медикаментів стає закономірним. І особливо актуальним, якщо вони практично нічим не відрізняються один від одного. Тому варто детальніше розібратися, у чому переваги Эутирокса або Л-тироксину, що краще і швидше допоможе відновити роботу щитовидної залози.

Для чого потрібні препарати

Обидва ЛЗ розроблені для заповнення нестачі ендогенних гормонів щитовидки, також призначаються для терапії при:

  • Зниженому функціонуванні щитовидної залози (гіпотиреозі)
  • Еутиреоїдному зобі
  • Раку ЩЗ після проведеної хірургічної операції
  • Замісної ГТ для запобігання рецидивів зоба після проведеної резекції
  • Дифузного зобу (ЛЗ використовуються як додаткові засоби в комплексному лікуванні або монотерапії).

Також Эутирокс і його конкурент Л-тироксин використовуються в якості діагностичного препарату для тестів тиреоїдної супресії.

Хто випускає

Эутирокс

Виробник– німецька компанія MERCK.

L-Тироксин

Препарат розроблений на вітчизняному підприємстві «Озон». Але крім нього, на фармринку є кілька препаратів з цією назвою, що випускаються як в Європі, так і в Росії чи країнах СНД. Розпізнати їх можна за назвою: до найменування ЛЗ додано вказівка на походження кошти: Берлін-Хемі, Акрі (випускається на підприємстві «Акрихін»), Фармак (Україна) та ін.

завантаження…
Порівняння складів і лікарських форм

Діючим компонентом Эутирокса та L-Тироксину є левотироксин натрію – штучно синтезований аналог натурального гормону щитовидної залози. Застосування речовини в невеликих кількостях сприяє активізації росту, формування і розвитку тканин, постачання їх киснем, прискоренню обміну білків, жирів, вуглеводів, підтримання ССС і центральну НС в нормальному стані. При призначення у великих дозах пригнічує вироблення гормонів гіпоталамусом і гіпофізом.

Эутирокс

Препарат виробляється у вигляді білих таблеток з розподільчою рискою на кожному боці і скошеними краями. Кожна пігулка має гравіювання на одній поверхні ЕМ+N (N – величина дозування, проставляється цифрове значення відповідно до кількості активної речовини). Крім того, що це допомагає орієнтуватися в дозуванні кошти, напис допоможе визначити підробку.

Таблетки випускаються з різним вмістом левотироксину: 25, 50, 75, 88, 100, 112, 125, 137 і 150 мкг. Така різноманітність дозволяє підібрати найбільш адекватний засіб при різного ступеня гіпофункції ЩЗ.

Допоміжні речовини ліки – крохмаль з кукурудзи, желатин, примелоза (кроскармелоза натрію), лактоза у вигляді моногідрату, магнію стеарат (Е572). Склад і дозування інгредієнтів незмінно у всіх таблетках з різним вмістом активної речовини.

L-Тироксин

Російський препарат від компанії «Озон» випускається в таблетках – білих або трохи кремоватых пігулках квадратної форми з закругленими краями. На одній поверхні нанесена насічка у формі хреста, на іншій – витиснені букви L-T.

Дозування активного речовини представлена скромніше – в двох формах: по 50 і 100 мкг в одній таблетці. Корекція добового кількості здійснюється з допомогою поділу пігулки на кілька частин по насічки.

Допоміжні інгредієнти також відрізняються від першого препарату. У складі ЛЗ: лактоза, повідон, Е572, ЦМК, крохмаль з кукурудзи прежелатинізований (тобто підданий процесу клейстеризації).

Як діє активна речовина препаратів

Після прийому таблетки лікувальний компонент засвоюється організмом переважно у верхньому відділі кишечнику. Обсяг засвоєного левотироксину становить близько 80 %. На всмоктуваність речовини впливає прийом їжі: якщо прийняти таблетку разом із їжею, то процес сповільниться.

Максимальна концентрація речовини у сироватці досягається в середньому через 5-6 годин. Метаболізм гормонів відбувається в печінці, нирках, ГМ, м’язах. З організму виводяться з сечею і вмістом кишечника.

Виражений терапевтичний ефект ліків проявляється через 1-2 тижні прийому, після закінчення курсу зберігається така ж кількість часу.

Таким чином можна констатувати, що обидва ЛЗ діють однаково. На різну швидкість може вплинути концентрація левотироксину в таблетках.

Як приймати Эутирокс і L-Тироксин

Обидва препарату рекомендується приймати натщесерце за півгодини до сніданку. Розкушувати або розжовувати таблетки не слід, лише запивати невеликою об’ємом води (100 мл). Новонародженим і дітям віком до 3-х років таблетку розмелюють в пил, з’єднують з водою до отримання однорідної суспензії і дають всю добову дозу за один раз з ранку.

Особливості застосування та дозування медпрепаратів повинні визначатися лікуючим лікарем, так як враховувати треба не тільки діагноз, але і вік пацієнта.

Виробники рекомендують дотримуватися наступної схеми при терапії гіпотиреозу:

  • Від народження до 6 місяців: 10-15 мкг на кг ваги, але не більше 25-50 мкг на добу
  • Від 6 місяців до 1 року: 6-8 мкг на 1 кг ваги, не більше 50-75 мкг на добу
  • Від 1 року до 5-ти років: 5-6 мкг/кг при СН 75-100 мкг
  • Від 6 років до 12-ти: 4-5 мкг/кг при СН 100-150 мкг
  • Підлітки з 12-ти років: 2-3 мкг/кг при СН 100-200 мкг.

Замісна ГТ дорослих (до 55 років) при гіпотиреозі:

  • Без супутніх хвороб ССС: добова доза розраховується, виходячи з 1,6-1,8 мкг/кг
  • Якщо є патології ССС: добова норма – 0,9 мкг на 1 кг ваги. Таку ж кількість призначається і пацієнтам старше.

Терапію довгостроково протікає гіпотиреозу у важкій формі починають з найменшої кількості ЛЗ (за добу – 12,5 мкг) і потім, орієнтуючись на реакцію організму, коригують подальший курс. Збільшення дозування проводять плавно – подвоюючи її раз у два тижні, поки не буде досягнуто кількість ЛЗ, необхідного для забезпечення підтримуючого лікування.

Небажані ефекти і протипоказання

Обидва засоби – Эутирокс і L-Тироксин – в рекомендованих дозах зазвичай не викликають нарікань. Переносяться добре, не викликаючи побічних дій. Але існує думка, що останній засіб трохи гірше сприймається пацієнтами з надчутливістю, провокуючи алергічні реакції.

Протипоказання до застосування ідентичні, ліки заборонені для терапії при:

  • Індивідуальної надчутливості до складових інгредієнтів
  • Якщо є нелікований тиреотоксикоз, надниркова або гіпофізарна недостатність
  • Вроджений дефіцит лактази, несприйнятливості лактози, синдромі мальабсорбції РР (через міститься лактози).

При необхідності застосування вагітними обидва ЛЗ не можна поєднувати з антитироидными медпрепаратами.

Эутирокс не можна застосовувати при гострих формах ЇМ, міокардиту і панкардіт. Повинен призначатися з великими пересторогами, якщо у хворого є ІХС, гіпертонія, порушення серцевого ритму, діабеті, тривалій гіпотиреозі.

L-Тироксин: запобіжні заходи схожі, в інструкції немає лише згадки про гострих формах патологій серця.

Короткі висновки

Після вивчення властивостей німецького Эутирокса і російського L-Тироксину можна прийти до висновку, що конкуруючі ліки є практично повними аналогами один одного: то ж активну речовину, ті ж показання та протипоказання до призначення. Закономірно, що пацієнт, яким порадили вибрати один з двох препаратів, розгубиться в аптеці.

Перевага Эутирокса полягає в тому, що він представлений в різних дозуваннях, у той час як у російського Л-Тироксину є тільки дві форми.

Крім того, тим пацієнтам, які більше довіряють імпортним лікам, також слід зупинитися на зарубіжному Эутироксе. В іншому все відмінність полягає лише у складі інгредієнтів, які забезпечують форму ліки і засвоєння активного компонента.

Питання ціни:

Эутирокс коштує в аптеках від 94 до 170 рублів за 100 таблеток в залежності від дозування.

L-Тироксин відрізняється ненабагато: упаковка з 50 таблетками обійдеться в середньому близько 97-100 рублів, пачка, що містить 100 таблеток, – в межах 150 руб.

Похожие статьи

Додати коментар

Кнопка «Наверх»
Закрыть