Зміст

• 1 Тиск як причина головного болю
  • 1.1 При гіпертонії
  • 1.2 При низькому тиску
  • 1.3 Високий внутрішньочерепний
• 2 Який тиск буває при головному болі
• 3 Обстеження при болі в потилиці, скронях, скачках тиску
• 4 Лікарська терапія

Зміна артеріального тиску нерідко супроводжується сильним головним болем. Вона виникає внаслідок ішемії головного мозку та подразнення больових рецепторів у стінках судин. Низька або висока системне, а також внутрішньочерепний тиск супроводжує різна клінічна симптоматика.

Для уточнення діагнозу призначається обстеження і консультації невропатолога, окуліста, кардіолога. Лікарська терапія повинна впливати на причину цефалгії, а також відновлювати гемодинамічні та обмінні порушення.

Тиск як причина головного болю

Доведено, що мозкова гемодинаміка є досить автономною, в межах від 60 до 180 мм рт. ст. вона може саморегулюватися, незалежно від системного тиску крові.

Якщо показники виходять за цей діапазон, то кровотік пасивно сповільнюється або зростає. Ці процеси порушують мозкову діяльність, викликаючи або ішемію (низький приплив крові при гіпотонії), або набряк мозку (при гострому підвищенні артеріального тиску) також з наступною недостатністю харчування клітин.

Рекомендуємо прочитати статтю про першої допомоги при підвищеному тиску. З неї ви дізнаєтесь про небезпеку гіпертонії для хворого і надання допомоги при гіпертонічному кризі, застосуванні препаратів та ін’єкцій.

А тут детальніше про те, який тиск вважається підвищеним.
При гіпертонії

Незважаючи на те, що гіпертонія найчастіше проявляється головним болем як найбільш постійним клінічним симптомом, що саме по собі артеріальний тиск (АТ) не впливає на її інтенсивність. Особливо це справедливо відносно пацієнтів, у яких відзначено зростання показника до 180/100 мм рт. ст., при цьому нормалізація рівня якраз і провокує больовий напад.

Це відбувається тому, що розширюються судини головного мозку, а рецептори реагують саме на цей процес наростанням цефалгії.

Тривале підвищення тиску призводить до наступним послідовним змін в артеріях:

Гіпертрофія м’язових волокон, що перешкоджає великому припливу крові. Навіть високі цифри не викликають головного болю.

Дегенеративні процеси в стінках артерій не дають їм змінювати свій діаметр. При недостатньому надходженні крові вони не розширюються. Головний біль виникає навіть при низькому рівні АТ з-за ішемії.

При низькому тиску

При недостатньому надходженні крові в головний мозок в ньому прогресують явища енцефалопатії. Це проявляється у вигляді енергетичного дефіциту в нейронах, накопиченням продуктів неправильного обміну речовин (недоокислених сполук), що призводить до подразнення больових рецепторів.

Другий механізм – це компенсаторне розширення судин для полегшення припливу крові. Судинний тонус у гіпотоніків відрізняється нестабільністю і змінюється при зміні положення тіла, фізичне навантаження.

Коливання припливу крові також відчуваються у вигляді пульсації судин, потемніння в очах, биття в скронях. Біль при мозкової гіпотонії може посилитися в положенні стоячи, під час ходьби, а при опусканні голови або лежачи вщухає.
Високий внутрішньочерепний

Порушення утворення або відтоку спинномозкової рідини призводить до появи ликвородинамической головного болю. Вона характеризується такими особливостями:

• відчуття розпирання в голові;
• блювота, не пов’язана з прийомом їжі;
• запаморочення;
• минуще порушення свідомості;
• полегшення настає у вертикальному положенні, лежачи на високій подушці;
• при натисканні на очі або їх рухах виникає біль.

Цефалгия може бути ознакою пухлини мозку, гематоми, нагноєння, її провокує інсульт, травма, отруєння. Високий внутрішньочерепний тиск відзначається при гіпертонічних кризах, дисциркуляторної енцефалопатії.

Дивіться на відео про головний біль при артеріальному тиску:

Який тиск буває при головному болі

За описом больового синдрому визначити підвищення або зниження артеріального тиску не завжди представляється можливим, так як в одного пацієнта може бути одночасно кілька причин для його виникнення — стрес, венозний застій, остеохондроз, спазм шийних м’язів, судин, порушення відтоку ліквору.

Найбільш типові ситуації супроводжуються такими проявами:

• Гіпотонія – тупі тиснуть помірної інтенсивності, поширюються на скроні, тім’я і потилиця, буває напади пульсуючого биття. Виникає після перенапруження, що посилюється після сну, особливо вдень. Супроводжується позіханням, запамороченням, загальною слабкістю, потемнінням в очах. Шкіра бліда, пітливість долонь і стоп, пульс прискорений.
• Гіпертонія – сильний біль, стискаючий, розпирає, що давить, частіше в потилиці, почервоніння та/або набряклість обличчя, озноб, шум у вухах, нудота, миготіння крапок перед очима. Провокує стрес, тривале фізичне або розумове напруження, зміна кліматичних умов.
• Підвищений внутрішньочерепний – наростаюча гостра або постійна розпираючий біль в лобовій або тім’яній зоні, тисне на очі при погляді в сторону зростає, виникає розпливчастість контурів предметів, двоїння або затуманення поля зору.

Обстеження при болі в потилиці, скронях, скачках тиску

Для визначення подальших методів лабораторної та інструментальної діагностики лікар проводить комплекс досліджень:

• кісток черепа для виявлення травм, ущільнень м’язів, пульсу артерій на скронях;
• точок болю в зоні хребта, плечей і спини;
• наявності менінгеальних знаків при рухах головою;
• сили м’язів і рухливості в кінцівках;
• хворобливість шкіри;
• сухожильних рефлексів.

Також для диференціальної діагностики застосовується пальпація лімфовузлів, щитовидної залози, живота, аускультація серця, легенів і сонних артерій.

При цьому обов’язкові консультації окуліста з оглядом очного дна, а також отоларинголога і стоматолога для виявлення хвороб, які можуть провокувати головний біль.

Якщо на первинному етапі визначено судинний механізм виникнення цефалгії, то для уточнення діагнозу і з’ясування ризику ускладнень проводиться:

• моніторинг тиску крові;
• УЗД з допплерографією магістральних судин, що живлять головний мозок та внутрішньочерепної гемодинаміки;
• МРТ або КТ при необхідності разом з ангіографією;
• електроенцефалографія.

Лікарська терапія

У першу чергу потрібно компенсація проявів основного захворювання, яке супроводжується головним болем.

При високому тиску його потрібно знижувати поступово, даючи можливість судинах головного мозку адаптуватися до нових умов кровотоку.

Особливо ця рекомендація актуальна для літніх людей, у яких низький тиск призводить до вираженої ішемії мозкових клітин і навіть може спровокувати інсульт.

При гіпертонічній хворобі з синдромом вираженою цефалгії використовують:

• блокатори альфа (Эбрантил) і бета адренорецепторів (Беталок);
• сечогінні препарати (Діакарб, Гіпотіазид);
• спазмолітики (Но-шпа, Ріабал).

Хороші результати дають блокатори кальцієвих каналів, особливо Цинаризин і Нимотоп. Низький артеріальний тиск і головний біль добре знімається препаратами, які містять кофеїн – Цитрамон, Аскофен. При внутрішньочерепній гіпертензії оптимально використовувати Кавінтон, Верошпірон (у гострих випадках призначають Маніт внутрішньовенно).

Крім цього для відновлення живлення мозку призначають:

• периферичні вазодилататори – Латрен, Серміон;
• препарати на основі гінкго білоба – Танакан;
• антиагреганти – Курантил, Аспірин;
• нейропротекторы – Аміналон, Гліцин, Армадин, Кортексин, Актовегін, Церебролізин.

Прийом таблеток, традиційно використовуваних від головного болю, може бути доцільним тільки для короткочасного полегшення симптомів, якщо епізоди бувають рідко і мають помірну інтенсивність. У таких випадках застосовують Спазмалгон, Седалгин, Каффетин.

Тривале вживання знеболювальних препаратів провокує «рикошетную» головний біль. Стан пацієнтів при цьому не поліпшується, а порушення мозкового кровообігу прогресують.

Рекомендуємо прочитати статтю про судинорозширювальних препаратів при гіпертонії. З неї ви дізнаєтесь про принцип дії препаратів, що призначаються медикаментах, застосування спазмолітичних засобів, ефективності народної медицини.

А тут детальніше про препарати для судин голови.

Головний біль виникає при змінах артеріального тиску через розширення кровоносних судин, порушення венозного відтоку, низького або високого припливу крові. Морфологічними змінами у головному мозку при цьому буває ішемія або набряк тканин.

Для визначення причини і подальшої тактики терапії призначається неврологічне та кардіологічне обстеження. Лікування спрямоване на причину, яка провокує головний біль, і відновлення клітин головного мозку.