Зміст

• 1 Які гормони підвищують тиск
• 2 Ознаки гіпертензії ендокринного генезу
• 3 Хвороби гіпофіза
• 4 Патологія надниркових залоз
  • 4.1 Надлишок кортизолу
  • 4.2 Підвищення альдостерону (синдром Конна)
  • 4.3 Посилення утворення гормонів стресу
• 5 Захворювання щитовидної залози

Збій гормональної регуляції тонусу периферичних артерій, затримка натрію і води в організмі ведуть до підвищення артеріального тиску. Ендокринна гіпертензія виникає при захворюваннях гіпофізу, наднирників, ураженні щитовидних і паращитовидних залоз. Лікування проводиться шляхом усунення причини високого тиску і призначення гіпотензивних препаратів.

Які гормони підвищують тиск

Для підтримки потрібного тонусу артерій в організмі виробляються і надходять у кров гормони. До залоз ендокринної системи, які задіяні у регуляції цього процесу, належать:

• наднирники (кортизол, альдостерон, адреналін, норадреналін і дофамін);
• гіпофіз (гормон росту соматотропін, тиреотропин);
• щитовидна залоза (тироксин, трийодтиронін).

Найбільш відчутний вплив на тиск мають гормони надниркових залоз. Вони підвищують активність симпатичної нервової системи.

Серце і судини відповідають на надлишок гормонів стресу прискоренням і посиленням серцебиття, звуженням просвіту артерій. Всі ці фактори збільшують рівень системного тиску крові. Другий механізм несприятливого впливу при гормональній формі гіпертензії полягає в затримці виділення натрію і води.

Рекомендуємо прочитати статтю про злоякісної артеріальної гіпертензії. З неї ви дізнаєтесь про причини появи патології, симптомах, проведення діагностики та можливі ускладнення.

А тут детальніше про аналізах при гіпертонії.
Ознаки гіпертензії ендокринного генезу

Гіпертонічна хвороба або первинна гіпертонія зустрічається в 95% випадків, а вторинна займає всього 5%. З них на частку ендокринної патології відводиться всього 0,5%. Тому у лікарів часто відсутня настороженість з приводу гормональної природи підвищення тиску.

Якщо діагноз не поставлений вчасно, то виникають ускладнення – ураження сітківки очей, нирок, судин головного мозку, зміни в серці. Ознаками, які вимагають виключення ендокринних хвороб, бувають:

• виникнення гіпертензії до 20 років чи після 60-річного віку;
• раптове підвищення тиску до дуже високих значень;
• швидке прогресування ускладнень;
• кризовою перебіг;
• слабка реакція на гіпотензивні препарати.

Хвороби гіпофіза

Пухлина гіпофіза призводить до надмірного утворення гормону зростання – соматотропіну. Він перешкоджає виведенню натрію з організму, затримує воду, що викликає зростання об’єму циркулюючої крові і стійку гіпертензію. Захворювання, яке при цьому виникає, називається акромегалія. До зовнішніх ознак хвороби відносяться:

• високий зростання;
• розростання тканин губ, носа;
• потовщення надбрівних дуг, виличні кісток;
• збільшення кистей і стоп.

Пацієнти скаржаться на сильну слабкість, порушення статевої функції, головні болі, зниження слуху. У багатьох хворих акромегалія є причиною не тільки артеріальної гіпертензії, але і цукрового діабету, ураження печінки і легенів. Нерідко утворюються пухлини в щитовидній залозі, матці і яєчниках.

Для постановки діагнозу потрібно визначення соматотропіну в крові і інсуліноподібний ростового фактора. Побачити пухлину можна при рентгенографії черепа, КТ і МРТ. Лікування проводиться аналогами соматотропного гормону (Октреотид), антагоністами дофаміну (Парлодел), опроміненням гіпофіза. Найкращі результати можуть бути отримані при ранній діагностиці і видаленні пухлини гіпофіза.

Дивіться на відео про види гіпертензії, причини розвитку та лікуванні:

Патологія надниркових залоз

Ці залози виробляють ряд гормонів, які надають пресорну (звужуючий) дія на артерії.

Надлишок кортизолу

Синдром Кушинга виникає у пацієнтів при наявності пухлини в наднирниках, яка викидає в кров велику кількість кортизолу. У пацієнтів підвищується тиск за рахунок різкої активізації симпатичних впливів на судини. Результатом надлишку цього гормону є такі прояви:

• психічні розлади;
• помутніння кришталика;
• ожиріння, локалізований в області живота, грудей і шиї;
• місяцеподібне обличчя з яскравим рум’янцем;
• надмірне оволосіння рук, ніг, обличчя;
• розтяжки (стрії) на животі і стегнах;
• втрата м’язової сили;
• часті переломи;
• порушення статевої функції.

Діагноз ставиться на підставі дослідження концентрації кортизолу в крові, проб з дексаметазоном, УЗД або КТ надниркових залоз. Лікування передбачає видалення пухлини, інші методи (променева і лікарська терапія) мають низьку ефективність.

Підвищення альдостерону (синдром Конна)

У наднирниках пухлина коркового шару може посилено продукувати альдостерон. Цей гормон виводить калій і утримує натрій, вода при цьому залишається в судинах і тканинах. Це призводить до формування таких симптомів:

• артеріальна гіпертензія з важкими кризами, що не піддаються корекції медикаментами;
• м’язова слабкість;
• судомний синдром;
• оніміння кінцівок;
• підвищена спрага;
• переважно нічний виділення сечі;
• недостатність кровообігу і її наслідки – серцева астма, набряк легеневої;
• порушення кровотоку в головному мозку;
• параліч м’яза серця з-за різкої нестачі калію.

Виявити первинний гіперальдостеронізм можна за допомогою аналізу крові на електроліти і альдостерон. Для уточнення діагнозу хворим призначається УЗД надниркових залоз.

Лікування – оперативне видалення пухлини. До проведення операції рекомендується безсольова дієта і прийом Спіронолактону.
Посилення утворення гормонів стресу

Якщо в наднирниках безконтрольно виробляються гормони стресу, то найчастіше причина цього – пухлина мозкового шару, яку називають феохромоцитомою. Основна особливість хвороби – це виникнення кризів. Вони супроводжуються сильним порушенням, тривогою, пітливістю, тремтінням тіла, судомами, різким підвищенням тиску, з’являється головний та серцевий біль, серцебиття, нудота і блювота.

Діагноз можна поставити після визначення катехоламінів в сечі і крові, УЗД і КТ зони наднирників. Єдиним шансом на порятунок від феохромоцитоми є операція з видаленням пухлини.

Захворювання щитовидної залози

Якщо підвищується викид гормонів в кровоносне русло, то прискорюється пульс, зростає викид крові з шлуночків в артеріальну мережу, підвищується периферичний опір судин. Ці зміни призводять до стійкого зростання тиску крові.

Пацієнти з тиреотоксикозом відзначають дратівливість, тривожність, порушення сну, припливи жару, тремтіння в кінцівках, схуднення при підвищеному апетиті.

Діагноз ставиться після дослідження крові на рівень гормонів. На початкових стадіях хвороби можуть бути рекомендовані медикаменти, радіоізотопні методи лікування, у важких випадках щитовидну залозу видаляють.

Схильність до затримки рідини в організмі при низькій функції щитовидної залози (гіпотиреозі) викликає ізольоване підвищення діастолічного показника артеріального тиску.

Такі пацієнти апатичні, загальмовані, у них набрякають повіки, обличчя, кінцівки. Характерними змінами з боку серцево-судинної системи є брадикардія і накопичення рідини в навколосерцевої сумці, блокада проведення імпульсів по міокарду.

Постановка діагнозу включає виявлення дефіциту гормонів за аналізом крові. Лікування проводиться L-тироксином.

Рекомендуємо прочитати статтю про систолічної гіпертонії. З неї ви дізнаєтесь про патології та її класифікації, причини розвитку, методи діагностики у молодих і літніх людей, лікування та заходи профілактики.

А тут детальніше про скачках тиску.

Ендокринні артеріальні гіпертензії виникають при надмірній вироблення гормонів гіпофіза, надниркових залоз, зміну функції щитовидної залози. Причина підвищення тиску – активізація симпатичних впливів на міокард і артерії, затримка рідини та натрію в організмі.

Проявляються стійкою гіпертензією, яка не знімається звичайними гіпотензивними препаратами. Для постановки діагнозу потрібно дослідження гормонів в крові, УЗД, КТ і МРТ. Лікування в більшості випадків передбачає оперативне видалення пухлини залози, променеву та медикаментозну терапію.