Коли кашель з мокротою, що супроводжується задишкою, утрудненим диханням, турбує дитину, потрібно звертатися до педіатра. А який лікар допоможе, якщо аналогічні симптоми з'являються у дорослих? Хто лікує бронхіт терапевт або вузький фахівець, і який саме? На лікуванні хвороб органів дихання спеціалізуються різні медики: лор, пульмонолог, фтизіатр. До кого з них звертатися, якщо розвинулося гостре запалення бронхів або загострився хронічний бронхіт, більш типовий для дорослих?
Перший крок — візит до терапевта
Терапевт — це лікар широкого профілю, що спеціалізується на профілактиці, діагностиці та лікуванню внутрішніх хвороб дорослих пацієнтів. Такий же фахівець, обслуговуючий дітей, називається педіатром.
До терапевта слід звертатися, якщо з'явилися такі симптоми:
кашель, сухий або продуктивний, з відділенням мокротиння;
загальна слабкість, зниження працездатності, погіршення апетиту;
субфебрильна або фебрильна температура;
болю за грудиною;
задишка на видиху після фізичного навантаження.
Такими ознаками найчастіше проявляється бронхіт, але деякі з них типові і для інших захворювань. Так, сухий кашель в поєднанні з хворобливими відчуттями в горлі, утрудненим диханням, підвищеною температурою може бути симптомом гострого ларингіту — запалення гортані та голосових зв'язок або фарингіту запалення глотки. Діагностикою та лікуванням цих захворювань займається лор. Ларингіт з бронхітом тісно взаємопов'язані, слизова гортані може запалитися внаслідок болісного сухого кашлю, характерного для ранньої стадії бронхіту. Ларингіт, в свою чергу, нерідко провокує хронічний бронхіт.
Затяжний вологий кашель, велика кількість мокротиння, болю в грудях, висока температура можуть сигналізувати про те, що бронхіт ускладнився пневмонією. Це захворювання лікує або терапевт, або пульмонолог — лікар, який спеціалізується на захворюваннях легенів і дихальних шляхів — трахеї, бронхів . Проводити первинний огляд дорослих пацієнтів, призначати додаткові лабораторні та інструментальні дослідження повинен терапевт. Основними методами діагностики бронхіту є:
опитування пацієнта, аналіз скарг;
вивчення анамнезу (слід звернути увагу на наявність факторів ризику — часті простудні захворювання, куріння, професійні шкідливості, атопия) ;
фізичне обстеження, при бронхіті особливо важлива роль відводиться вислуховування.
Важливість диференціальної діагностики при бронхіті
Кашель супроводжує не тільки запалення слизової бронхів, а й ряд інших захворювань:
гострий синусит, синдром постназального затека;
гострі або хронічні патології легень пневмонія, плеврит, саркоїдоз, альвеоліт, рак легенів, ХОЗЛ та інші;
бронхіальна астма;
серцева недостатність (проявляється кашлем в нічний час);
гастроезофагеальний рефлюкс.
Якщо після опитування і фізикального обстеження пацієнта терапевт сумнівається, що той страждає саме бронхітом, він призначає інструментальні дослідження і лабораторні аналізи. Для постановки точного діагнозу можуть знадобитися:
рентген органів грудної клітки або КТ — для диференціальної діагностики з пневмонією, туберкульозом легень, саркоїдоз;
загальний, біохімічний аналіз крові , дослідження мокротиння для виявлення типу і форми бронхіту, виключення туберкульозу, раку легенів;
дослідження функції зовнішнього дихання, бронходілатаціонного проба — при підозрі на бронхіальну астму;
ЕКГ — при підозрі на серцеву недостатність;
завантаження
рентгеноскопія і ендоскопія стравоходу — при підозрі на рефлюкс
Залежно від отриманих результатів терапевт може направити пацієнта для додаткового обстеження, консультації та в разі потреби для призначення специфічного лікування до інших вузьких спеціалістів. Дорослих пацієнтів можуть обстежити:
лор (отоларинголог);
пульмонолог;
фтизіатр — лікар, який здійснює діагностику, профілактику і лікування туберкульозу;
інфекціоніст — фахівець з інфекційних захворювань;
алерголог — лікар, який лікує захворювання алергічної природи;
онколог — фахівець по злоякісних пухлинах;
кардіолог — якщо кашель викликаний серцевою недостатністю або хронічний бронхіт спровокував формування легеневого серця;
гастроентеролог — якщо кашель спровокований закидом вмістушлунку в стравохід.
При грипі та ГРЗ, які можуть ускладнитися вірусним бронхітом, лікування зазвичай призначає терапевт. Інфекціоніст може порекомендувати вакцинацію від грипу з метою профілактики сезонного гострого бронхіту у дорослих пацієнтів. Що супроводжується болісним нападів кашлю коклюш часом приймають за бронхіт, у дорослих це захворювання зустрічається рідко, в основному на нього страждають діти. Якщо виникла підозра на коклюш, лікуючий лікар повинен порекомендувати консультацію інфекціоніста.
Які вузькі фахівці можуть лікувати бронхіт
Якщо у дорослих пацієнтів присутні симптоми запалення бронхів і верхніх дихальних шляхів, бажано, щоб їх оглянув не тільки терапевт, але і лор. Цей лікар може призначити максимально ефективне лікування носоглотки, гортані, трахеї. Якщо запальний процес локалізується виключно в бронхах, консультація отоларинголога зайва. Захворювання бронхолегеневого дерева часто лікує терапевт, пульмонологи ведуть прийом не у всіх медичних закладах. Звернутися до цього вузького спеціаліста доцільно в таких випадках:
кашель не припиняється місяць і більше;
розвинувся астматичний комплекс, бронхіт обтяжений на бронхіальну астму;
пацієнт страждає на хронічний бронхіт;
в процес залучені легкі, розвинулася пневмонія, ХОЗЛ, емфізема.
Іноді за бронхіт приймають прояви туберкульозу, небезпечної недуги, який лікує фтизіатр. Цей лікар повинен обстежити хворого при наявності таких симптомів:
у дітей для ранньої діагностики туберкульозу виконують пробу Манту, у дорослих пацієнтів роблять рентген органів грудної клітини, проводять лабораторні аналізи. Якщо клінічна картина і результати інструментальних і лабораторних досліджень дають підставу запідозрити рак легенів, ризик якого вище у дорослих пацієнтів, що палять, терапевт повинен направити хворого до онколога.
Для його лікування вкрай важливо виявити алерген і виключити контакт хворого з ним. Провести необхідні обстеження і призначити ефективну терапію допоможе алерголог. При хронічній формі бронхіту може бути показана консультація імунолога, оскільки імунітет таких хворих сильно ослаблений.