Етіологія і патогенез полінозу
Захворювання, що характеризується підвищеною чутливістю до пилку рослин. Алергічні властивості пилку визначаються глобулярним протеїном, який умовно називають антигеном Е. У осіб, схильних до полінозу, він викликає вироблення імуноглобуліну Е.
Клініка полінозу
Клінічні прояви полінозу залежать від локалізації алергічної реакції. Найбільш часто спостерігаються явища риніту з ринореей і пароксизмальним чханням, кон'юнктивіту і блефарити, бронхіту з задишкою астматичного типу, контактний дерматит і кропив'янка. Досить часто спостерігається асоціація різних видів полінозу у одного хворого.
Виразність клінічних симптомів і прогресивно наростає від сезону до сезону цвітіння рослин.
Діагноз полінозу
Діагноз полінозу зазвичай грунтується на виявленні сезонності захворювання і чіткого зв'язку клінічних проявів з періодом цвітіння рослин. Для з'ясування причинного ролі пилку важливе значення має анамнез. Використання скаріфікаціонних або внутрішньошкірних проб можливо через 2 — 3 місяці після припинення цвітіння. У деяких випадках можуть бути використані провокаційні проби. В даний час використовується РАС-тест (радіоаллергосорбентний тест) з пилком трав і дерев.
Лікування полінозу
Лікування повинно бути етіопатогенетичним. Необхідно виявити основну причину і виключити можливість контакту з нею. Ефективно призначення антигістамінних препаратів, а також кромоліну-натрію (интала). При наявності астматичного бронхіту лікування проводять, як при бронхіальній астмі. При вираженій ринорее застосовують 1% розчин гідрокортизону з 0,1% розчином адреналіну. Однак не слід тривало застосовувати судинозвужувальні препарати, так як вони можуть погіршити перебіг полінозу. Найбільш патогенетичним є метод специфічної гіпосенсибілізації, яка проводиться не раніше ніж за 16 тижнів до передбачуваного терміну початку клінічних проявів. Лікування повинно бути припинено до періоду цвітіння.
Профілактика полягає в запобіганні контакту з передбачуваним алергеном, санації хронічних вогнищ інфекції. При відповідних показаннях та після ретельного обстеження може бути використаний іммунокорректор левамизол (декаріс).