Зміст:

1. Підготовчий етап
2. Методика ультразвукового дослідження
3. Основні захворювання, діагностуються за допомогою УЗД
4. Контрастне ультразвукове дослідження

УЗД шлунка є неінвазивний методом діагностики, який дозволяє оцінити не тільки анатомічне, а й функціональний стан цього органу. 

Ультразвук широко використовується при наступних станах:

• больовий синдром, особливо локалізується в епігастральній ділянці;
• наявність пухлин, які визначаються в черевній порожнині;
• травматичне ушкодження живота;
• підозра на аномалії розвитку шлунка і дванадцятипалої кишки;
• виконання різних діагностичних процедур під ультразвуковим контролем. 

Підготовчий етап перед дослідженням

Підготовка перед УЗД шлунка полягає в наступному:

• дослідження повинно бути проведено натщесерце;
• безпосередньо перед ультразвуковим дослідженням рекомендується прийняти від півлітра до літра будь-якого фруктового соку;
• паралельно вводиться спеціальний фармакологічний препарат в певному дозуванні, який підвищує скоротливу активність шлунково-кишкового тракту (використовують внутрішньовенний спосіб введення ).

Аналогічним чином проводиться підготовка перед УЗД шлунка дитині. Однак в даному випадку необхідно розраховувати дозу препарату, що і обсяг випитого терміну з урахуванням вікової норми.

Таким чином, правильно проведений підготовчий етап дозволяє отримати найбільш достовірну інформацію. Це пов'язано з тим, що полегшується візуалізація, що не накладаються артефакти і зображення інших поруч розташованих органів. Тому підготовці перед ультразвуковим дослідженням шлунка і дванадцятипалої кишки приділяється велика увага.

У зв'язку з цим абсолютно очевидний відповідь на питання, чи роблять УЗД шлунка не натщесерце, як хочуть багато пацієнтів. Звичайно ж, ні!

Рада! Отже, щоб лікар провів правильне ультразвукове дослідження, необхідно добре до нього підготуватися, не нехтуючи цими рекомендаціями.

Методика ультразвукового дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки

Як роблять УЗД шлунка? Для цього лікар використовує 5 стандартних позицій, причому кожна з них дозволяє вивчити певний відділ. Розглянемо це більш детально.

У першій позиції розглядається дно і тіло шлунка. Правильне укладання в цій позиції на увазі відкидання голови вниз і вліво з невеликим поворотом тулуба в ліву сторону. При другій позиції рекомендується голову трохи підняти і проводять огляд на лівому боці. Це дозволяє також оцінити стан дна шлунка, а ще й антрального відділу. При третьої та четвертої позиції пацієнту рекомендується підняти голову, проте в першому випадку він лежить на спині, а в другому — на правому боці. П'ята позиція має на увазі дослідження стоїть пацієнта. Ці три позиції дозволяють ретельно вивчити як антральний відділ шлунка, так і початковий відрізок дванадцятипалої кишки в різних площинах.

Перехід від однієї позиції до іншої необхідний для того, що позбутися від зайвого повітря, який може міститися в шлунку. Це дозволить провести правильні вимірювання. Ще одна особливість ультразвукового дослідження шлунково-кишкового тракту полягає в використанні датчиків різної частоти для вивчення різних відділів органів.

УЗД шлунка дозволяє вивчити і евакуаторну функцію цього органу. 

Методика цього дослідження полягає в наступному:

• вимірюються натщесерце розміри антрального відділу;
• потім пацієнт приймає 400 мл негазованої мінеральної води, яка стимулює перистальтику;
• протягом 75 хвилин через кожні 15 хвилин проводяться чергові виміри антрального відділу шлунка.

Нормальними показниками при цьому дослідженні є такі, як:

• зменшення обсягу антрума на 50% від вихідних значень;
• час евакуації прийнятої рідини становить від 20 хвилин до 75. 

Нормативні показники

Для того, щоб отримати максимально корисну інформацію, необхідно знати, що показує УЗД шлунка. Для цього порівнюють отримані за допомогою ультразвукового дослідження вимірювання і порівняти їх з нормою. Однак слід знати, що нормативні показники, наведені різні авторами можуть відрізнятися один від одного.

Це виглядає наступним чином:

• так, товщина стінки може становити від 4-5 мм до 10 мм;
• верхньою межею часу евакуації є 75 хвилин, а нижній - 20 хвилин, як було сказано вище. 

Основні захворювання, діагностуються за допомогою УЗД

УЗД ШКТ розрізняє кілька варіантів ураження:

• при першому варіанті в патологічний процес втягується тільки слизова оболонка шлунка і дванадцятипалої кишки;
• при другому варіанті відбувається ураження всіх шарів шлунка і дванадцятипалої кишки по сегментарному типу;
• при третьому варіанті має місце аналогічне поразку, але по кільцеподібного типу;
• при четвертому варіанті спостерігається вузлове поразку шлунка та дванадцятипалої кишки;
• при п'ятому -дифузно-вузлове.

Ці варіанти дозволяють діагностувати глибину ураження і його характер при тому або іншому патологічному процесі. А основними захворюваннями, які можна виявити за допомогою ультразвуку, є наступні:

• виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
• дуоденогастральногорефлюкс;
• злоякісне ураження шлунка ;
• артеріомезентеріальная компресія шлунка, тобто його здавлення брижових артерією;
• гіпертрофічна форма гастриту, або хвороба Менетрие.

Іноді визначається рідина в шлунку на УЗД. Це може вказувати на такі стани:

• підвищена секреція шлункових залоз, яка має місце при дуоденальних виразках;
• звуження антрального відділу шлунка як наслідок виразкового процесу в цій галузі;
• перфорація або прорив виразки (про те, що це за патологія і як проявляється, читайте в статті: як самостійно розпізнати виникнення перфорації шлунка? );
• перитоніт - запалення очеревини ;
• непрохідність кишечника і атонія шлунка на цьому тлі. 

Контрастне ультразвукове дослідження

УЗД шлунка з контрастуванням є різновидом ультразвукового дослідження, яке має на увазі введення фізіологічного розчину або іншої речовини в просвіт шлунка. Мета такого дослідження полягає в поліпшенні візуалізації деяких об'ємних процесів, а також в оцінці характеру надходження рідини в дванадцятипалу кишку.

Тому основними показаннями для проведення контрастного ультразвукового дослідження шлунка є наступні:

1. підозра на пухлинний процес;
2. наявність поліпів шлунка;
3. атонія шлунка і інше порушення його моторики і т.д.

Підводячи підсумок всьому вищевикладеному, необхідно зазначити, що УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки надає важливу для клініциста діагностичну інформацію. Вона дозволяє розібратися в наявності того чи іншого патологічного процесу і виставити правильний діагноз. На підставі його призначається відповідне лікування, яке допоможе пацієнту одужати в максимально короткі терміни.