Післяпологовий період привертає до сходження гонорейний інфекції в порожнину матки і далі, по трубах, на очеревину малого таза. Широке розкриття маткового зіву, велика кількість поживного матеріалу в лохіях, особливо при їх затримці, сприяють цьому процесу. За матеріалами Г. А. Бакшта, А. І. Петченко, у 12% хворих на гонорею спостерігається ніг ходи щі 11 гострий гонорейний метроендометрит. У виділеннях матки на З-4-й день можна виявити майже чисту культуру гонококка.
Клінічні прояви гонорейного метроепдометріта не завжди виразні. Іноді діагноз ставлять тільки ні підставі появи бленореі у дитини. Загальний стан породіллі щодо мало порушено, температура підвищена уморонно, іноді буває субфебрильною, пульс відповідає температурі.
Підвищення температури зазвичай спостерігається на 6-8-й день після пологів. З боку матки відзначаються явища субінволюції, невелика хворобливість її. Виділення з матки рясні, гнійні, часто з домішкою великої кількості слизу. Для гонореї характерно рання поява гнійних виділень — на 3-й день.
Якщо температура не падає через 7-10 днів, слід думати про поширення процесу на труби. Іноді перехід процесу на труби і очеревину спостерігається значно пізніше — під час першої після пологів менструації, після пологів гонорейний ендометрит повністю затихає або переходить в приховану форму.
Перехід гонорейного процесу на труби супроводжується підвищенням температури, сильними болями внизу живота з ознаками роздраю {еіія очеревини. У початковій стадії відзначається хворобливість маткн в області відходження труб. При подальшому розвитку захворювання визначаються плотпие хворобливі труби, нерідко розвивається пиосальпинкс. При переході процесу на очеревину в задньому заматкових просторі утворюється випіт.
Гонорейні загальні перитоніти бувають дуже рідко, зазвичай бурхливі явища незабаром затихають, процес обмежується тазової очеревиною. Більш важкий перебіг гонореї спостерігається при змотаною інфекції.
Профілактика післяпологової гонореї полягає в ранньому її лікуванні до вагітності або під час неї, при підозрі на гонорею породілля повинна дотримуватися постільного режиму до кінця 2-го тижня післяпологового періоду.
З лікувальною метою призначають антибіотики і сульфаніламідні препарати відповідно до схем лікування гострої або хронічної гонореї. Обов'язкова консультація венеролога.
Клінічні прояви гонорейного метроепдометріта не завжди виразні. Іноді діагноз ставлять тільки ні підставі появи бленореі у дитини. Загальний стан породіллі щодо мало порушено, температура підвищена уморонно, іноді буває субфебрильною, пульс відповідає температурі.
Підвищення температури зазвичай спостерігається на 6-8-й день після пологів. З боку матки відзначаються явища субінволюції, невелика хворобливість її. Виділення з матки рясні, гнійні, часто з домішкою великої кількості слизу. Для гонореї характерно рання поява гнійних виділень — на 3-й день.
Якщо температура не падає через 7-10 днів, слід думати про поширення процесу на труби. Іноді перехід процесу на труби і очеревину спостерігається значно пізніше — під час першої після пологів менструації, після пологів гонорейний ендометрит повністю затихає або переходить в приховану форму.
Перехід гонорейного процесу на труби супроводжується підвищенням температури, сильними болями внизу живота з ознаками роздраю {еіія очеревини. У початковій стадії відзначається хворобливість маткн в області відходження труб. При подальшому розвитку захворювання визначаються плотпие хворобливі труби, нерідко розвивається пиосальпинкс. При переході процесу на очеревину в задньому заматкових просторі утворюється випіт.
Гонорейні загальні перитоніти бувають дуже рідко, зазвичай бурхливі явища незабаром затихають, процес обмежується тазової очеревиною. Більш важкий перебіг гонореї спостерігається при змотаною інфекції.
Профілактика післяпологової гонореї полягає в ранньому її лікуванні до вагітності або під час неї, при підозрі на гонорею породілля повинна дотримуватися постільного режиму до кінця 2-го тижня післяпологового періоду.
З лікувальною метою призначають антибіотики і сульфаніламідні препарати відповідно до схем лікування гострої або хронічної гонореї. Обов'язкова консультація венеролога.