Пухлини насіннєвих пухирців зустрічаються рідко, можуть бути доброякісними і злоякісними, первинними і метастатичними.

Доброякісні пухлини сім'яних пухирців можуть бути епітеліальними (аденома, цистаденома) і неепітеліальні (фіброма, лейоміома). Кісти сім'яних пухирців можуть бути вродженими або розвиватися внаслідок блокади сім'явивідної протоки. Доброякісні пухлини і кісти сім'яних пухирців протікають безсимптомно і зазвичай виявляються випадково при ультразвукової, комп'ютерної томографії або під час операції на органах малого таза. Оперативне лікування показано при наявності клінічної симптоматики і твердої впевненості в наявності пухлини сім'яних пухирців як причини скарг хворого. В інших випадках доцільно динамічне спостереження.

Первинні злоякісні пухлини сім'яних пухирців (як епітеліальні, так і неепітеліальні) зустрічаються вкрай рідко. Значно частіше відбувається їх вторинне залучення в пухлинний процес при раку передміхурової залози, сечового міхура, прямої кишки, пухлинах яєчок. Говорити про первинної злоякісної пухлини сім'яних пухирців можна тільки при повній впевненості у відсутності пухлинного ураження перерахованих органів. Певну допомогу в диференціальної діагностики може надати визначення ряду маркерів (ПСА, РЕА).

З огляду на рідкості патології принципи лікування первинних злоякісних пухлин насінних бульбашок не розроблені. Зазвичай рекомендують оперативне лікування, обсяг якого може варіюватися від мінімального (видалення пухлини при локальному поширенні) до виконання комбінованих операцій (з вилученням або резекцією сечового міхура, прямої кишки, видалення передміхурової залози) при великих пухлинах з поширенням на сусідні структури. При сумнівах в радикальності виконаної операції іноді проводять локальну променеву терапію. При ліссемінірованном процесі позитивний ефект отримано при призначенні ендокринної терапії (естрогени, антіандрогени). Можливості хіміотерапії при поширених формах не вивчені.