Обморок (synkope) — раптова втрата свідомості, обумовлена ​​короткочасним порушенням кровопостачання мозку. Це найбільш легка форма гострої судинної недостатності.

Етіологія і патогенез непритомності

. Провідним чинником у генезі непритомності є зниження артеріального тиску до рівня, при якому не забезпечується достатня перфузия мозку.

Існує 3 основних причини непритомності: 1-я — зниження артеріального тиску внаслідок зменшення периферичного судинного опору при системній вазодилатації (наприклад, психогенний непритомність, ортостатичнагіпотензія), 2-я — порушення діяльності серця, 3-я — зниження вмісту кисню в крові.

Клініка непритомності

Розрізняють непритомну реакцію (липотимией) і власне непритомність. При липотимии відбувається раптове легке сплутаність свідомості, виникає дзвін у вухах, нудота, легкий ціаноз губ, відбувається розширення зіниць, сповільнюється пульс, знижується артеріальний тиск. Пароксизм липотимии триває кілька секунд. Непритомність починається з симптомів липотимии, за якими слід втрата свідомості. Хворий повільно падає. Пульс має слабке наповнення або зовсім не прощупується. Артеріальний тиск різко знижується, дихання стає поверхневим. Зникають сухожильні і шкірні рефлекси. Непритомність триває зазвичай 10-30 с. Після повернення свідомості у хворого деякий час зберігаються загальна слабкість, нудота і відчуття дискомфорту в черевній порожнині. Найчастіше непритомність провокується негативними емоціями і болем, духотою, тривалим перебуванням в положенні стоячи, різким переходом з горизонтального положення у вертикальне.

Для надання допомоги хворому в стані непритомності його слід покласти на спину, звільнити шию і груди від тісного одягу, підняти ноги вгору, особа окропити холодною водою і дати понюхати вату, змочену 10% розчином аміаку. Прогноз при непритомності, як правило, сприятливий. При симптоматичних формах непритомності проводять терапію основного захворювання.