Онкомаркери — це особливі речовини, які є результатом життєдіяльності клітин раку. Існує безліч онкомаркерів різних за своєю природою, проте велика частина з них є білком або його похідними.
Зазвичай їх можна виявити в крові і сечі хворих на рак пацієнтів, і на основі кількісно-якісних показників зробити висновок про наявність, вигляді і стадії розвитку раку.
Здавалося б здатні дати відповідь на всі питання, але до жалі на практиці це не завжди так.
Справа в тому, що точність даних, отриманих з їх застосуванням, безпосередньо залежить від двох характеристик: специфічність і чутливість.
Специфічність онкомаркера — це зв'язаність маркера з одним конкретним онкозахворюванням. Наприклад, якщо маркер не володіє специфічністю, то з його допомогою можна виявити онкозахворювання, проте не можна зробити висновок про його різновиди: рак чи це легких, печінки або будь-якої іншої.
Чутливість онкомаркера — здатність маркера виявляти захворювання і відображати його розвиток. Слабка чутливість маркера означає його нездатність дати інформацію про присутність і ступеня розвитку пухлинних процесів в організмі пацієнта. Тобто саме по собі наявність такого маркера в крові або сечі не говорить про те, що людина хвора.
В даний час специфічність і чутливість маркерів різна для різних видів раку, однак жоден з них не володіє 100% показниками.
Онкомаркери раку легенів
Оскільки більшість злоякісних пухлин легенів гетерогенних за гістологічної структурі, Європейська група по онкомаркерів (EGTM) рекомендує для діагностики і контролю застосовувати наступні онкомаркери :
- або карціноідоембріональний антиген (CEA)
- (NSE)
- фрагмент цитокератину 19 (Cyfra-21-1 )
При цьому,в залежності від гістологічної будови пухлини рекомендований до використання наступні комбінації маркерів:
- дрібноклітинна карцинома (МКРЛ): NSE і
- недрібноклітинному карцинома (НДКРЛ): Cyfra 21-1 і РЕА
- аденокарцинома: Cyfra 21-1
- плоскоклеточная карцинома: Cyfra 21-1 і РЕА
- крупноклеточная карцинома: Cyfra 21-1, NSE і РЕА
Зазначені вище маркери можуть використовуватися при діагностиці пацієнтів, які отримують спеціальне лікування або перенесли операцію налегких.
Лікарі, використовуючи їх інформацію в комплексі з іншими методами діагностики, здатні розпізнати прогресування хвороби ще до появи виражених клінічних ознак і відповідно скоригувати схему лікування.
Так збільшення показника маркера вдвічі протягом нетривалого періоду часу (1-2 місяці) найчастіше свідчить про злоякісному рості. Однак слід враховувати, що якщо тести проводилися під час або після хіміотерапії, зростання онкомаркерів не завжди свідчить про розвиток хвороби.
Справа в тому, що успішне лікування супроводжується масовою і швидкою загибеллю пухлинних клітин, в результаті чого в кров надходить значна кількість онкомаркерів. В такому випадку підвищення показників є сприятливою ознакою та свідчить про вдале виборі комбінації препаратів для хіміотерапії.
Проводячи дослідження на основі , для правильної інтерпретації їх результатів, необхідна консультація відповідного лікаря. Під час такої консультації не зайвим буде з'ясувати його думку щодо наступних питань:
- виявлено чи підвищене значення рівня маркерів?
- які конкретно маркери мають підвищений рівень?
- що може означати таке підвищення?
- приймається до уваги при виборі методів лікування дані такого дослідження?
- чи слід внести корективи в схему лікування , покладаючись на отримані дані?