Хронічний коліт — захворювання, що характеризується запально-дистрофічними змінами слизової оболонки товстого кишечника. У клінічній практиці частіше зустрічається сігмоідіт. Захворювання зазвичай виникає після гострих кишкових інфекцій, глистова інвазії, в результаті дисбактеріозу.
— при загостренні можливий , підвищення .
В при хронічному коліті при переважному ураженні товстої кишки зміни слабо виражені, у хворих з хронічним ентероколітом відзначається , порушується електролітний обмін, підвищується рівень гамма- , , , відзначаються ознаки вітамінної недостатності.
Зміни в при хронічному коліті
- мікроскопічний аналіз калу — багато неперетравленої клітковини, невелику кількість слизу і лейкоцитів
 - бактеріологічний аналіз — відзначаються якісні зміни мікрофлори ( збільшується загальна кількість мікроорганізмів, знижується вміст молочнокислих паличок, змінюється кількість супутньої флори — збільшується вміст дріжджових грибів, стафілококів і т.д.)
 - для аналізу калу на найпростіші (аналіз калу на ) використовується метод нативного і пофарбованого розчином Люголя препарату, при необхідності проводиться попереднє збагачення або співосадження
 
- порушення моторної функції кишечника, розвиток бродильной або гнильної диспепсії викликає відповідні зміни загальних макроскопічних властивостей калу і його хімічного складу (кількості, консистенції, рН, вміст білків, крохмалю, органічних кислот та іншихпоказників)
 - ознаками загострення коліту є: позитивна проба на розчинну білок, збільшення кількості лейкоцитів і клітин епітелію