Кількість ВІЛ-інфікованих в країні неухильно зростає. Певна частина цих хворих заражається також і сифілісом.

Характер перебігу сифілісу у ВІЛ-інфікованих на сьогоднішній день не встановлено. Одні дослідники вказують на типовий перебіг сифілісу, інші — на злоякісний перебіг. Безумовно і встановлено, що стан імунодефіциту змінює клініку сифілісу і суттєво впливає на результати лікування. У ВІЛ-інфікованих рецидиви сифілісу після лікування трапляються досить часто. Вважається, що ВІЛ-інфіковані в разі бою сифілісом мають підвищений ризик розвитку раннього нейросифілісу . Тому хворим сифілісом і активним сифілісом зі строком зараження більше 6 місяців, або з невстановленим строком, які також мають ВІЛ-інфекцію, показано обстеження ліквору .

Для лікування ВІЛ-інфікованих хворих на сифіліс можна рекомендувати підвищені курсові дози пеніциліну, які в 1,5-2 рази перевищують звичайні, і більш активно використовувати неспецифічну (імунну) терапію. При наявності симптомів і ознак нейросифілісу у ВІЛ-інфікованих рекомендовано вводити пеніцилін внутрішньовенно.

Лікування проводиться по одній з схем для злоякісного сифілісу з вісцеральними або неврологічними ураженнями:

— натрієва сіль бензилпеніциліну по 1 млн. ОД кожні 3 години протягом 18 діб — два-три курси з інтервалом 1 місяць,

— пеніцилін G (натрієва сіль), внутрішньом'язово по 2 млн. ОД тричі на добу, 21 день — два-три курси з інтервалом 1 місяць,

— пеніцилін G (натрієва сіль), внутрішньовенно по 2,4 млн. ОД двічі на добу, 18 днів — два-три курси з інтервалом 1 місяць,

— новокаїнова сіль пеніциліну по 1 млн. 200 тис. ОД двічі на добу протягом 18 днів -два-три курси з інтервалом 1 місяць,

— прокаїн пеніцилін G 3 млн. ОД 1 раз на добу, 18 днів — два-три курси з інтервалом 1 місяць.