На початку 21 століття щорічно диагностировалось 350-500 млн епізодів захворюваності малярією, з яких 1,5-3% закінчувалися смертельним результатом. Передбачалося, що протягом наступних 20 років смертність від малярії збільшитися вдвічі. Однак на даний момент ці показники знизилися майже на половину, за останніми даними налічується до 280 млн випадків інфікування, з них 360-750 тисяч закінчуються смертю. Вчені стверджують, що батьківщиною появи малярії вважається Центральна і Західна Африка. Дані молекулярно-генетичного дослідження вказують, що предок плазмодія ще 200 млн років тому пристосувався до життя в кишкової середовищі багатьох безхребетних, тому люди імовірно можуть хворіти малярією вже протягом 50 000 років. Вчасно виявлені симптоми, а також причини її виникнення можуть допомогти почати своєчасне лікування або зовсім уникнути зараження.
Причини виникнення і поширення малярії
Найбільш відомим шляхом передачі малярійної інфекції вважається укус самки комара анофелес, найбільш відомого як малярійний комар. Ці представники роду двокрилих комах належать до основним переносником плазмодіїв, що викликають малярію у людини. Малярійні комарі живуть практично на всіх континентах, за винятком Антарктиди. У Європейській частині Росії і Західному Сибіру комарів, які переносять малярію, налічується до 10 видів, однак поширені вони не на всій її території, т. к. анофелес не пристосовані до суворих зим. Цікава особливість для жителів Далекого Сходу Росії – у них мешкають малярійні комарі, однак малярія там відсутня, т. к. далекосхідний клімат перешкоджає завершенню циклу існування плазмодію малярії в організмі комара. Відвідуючи ендемічні райони, в уникнення випадків захворювання малярією, слід вживати заходів обережності і мати при собі певні препарати та засоби, наприклад репеленти від комарів, мефлохін, доксициклін або піриметамін-сульфадоксин.
До інших причин виникнення малярії можна віднести інфікування людини гемотрансфузионным шляхом, тобто зараження через кров, наприклад при ін’єкції або переливанні крові зараженої людини. Інфікування людей лише чотирма видами плазмодія – овалі, малярії, вивакс і фальципарум може викликати малярію.
Симптоми малярії
Період інкубації плазмодія в організмі людини варіюється в межах 10-35 днів з моменту укусу. Найбільш ранніми симптомами виникнення малярії є:
1. Головний біль.
2. Незначне періодичне підвищення температури тіла.
3. Больові відчуття в м’язах і суглобах.
4. Озноб, загальна втома і нездужання.
5. Легка жовтяниця, захоплення розмірів печінки та селезінки.
6. Зменшення рівня цукру в крові.
7. Втрата апетиту, швидка стомлюваність, періодичні напади лихоманки.
8. Судоми, блювання і поколювання на шкірі.
Іноді малярію досить легко сплутати з початковими симптомами, що характеризують грип, однак по мірі прогресування захворювання ознаки стають більш вираженими. В залежності від форми зараження симптоми можуть змінюватись. Для тропічної малярії характерні ознаки:
1. Сильний головний біль, температура тіла досягає 40С.
2. Серйозні порушення мозкових функцій, марення, сплутаність.
3. Різке збільшення лімфоцитів та моноцитів у крові.