Глосит причини лікування профілактика

Язик, за його допомогою людина відчуває смак їжі, також без нього неможливо говорити. Захворювання язика, носить назву глосит, у статті розглянемо глосит причини лікування профілактика.

Причини захворювання

Запальний процес починається з кількох причин виною тому є мікроорганізми також механічні пошкодження.

Опіки гарячою їжею провокують мікротравми в результаті якщо людина постійно їсть гарячу їжу слизові оболонки травмуються виникає хороша середовище для потрапляння патологічних мікроорганізмів і розвиток хвороби.

Опіки порожнини рота хімічними речовинами лікарськими препаратами.

Глосситу частіше піддаються люди, які зловживають алкоголем, куріння також негативно впливає на слизові оболонки порожнини рота.

Недотримання особистої гігієни, використання для очищення порожнини рота чужих речей, часте полоскання рота ополіскувачами.

Травми мови осколками, пломбами та іншими предметами волають ушкодження слизових, мікротріщини, ранки запалюються.

Зловживання гострою їжею постійне вживання гострого перцю або гострих страв є можливою причиною розвитку глоситу.

Симптоми захворювання

Захворювання проявляється болем і дискомфортом, відчувається печіння, смак їжі практично не відчувається, процес переробки їжі в порожнині рота стає болючим людина втрачає апетит.

При візуальному огляді мова опухає, мова стає невиразною, підвищується слиновиділення. При грибковому глосит мова покривається білим нальотом. При ураженні стафілококами, стрептококами мова червоний або малиновий іноді можуть з’являтися нещасні бульбашки.

Небезпека захворювання в тому, що, якщо його не лікувати, глосит може перерости в хронічну форму, розвивається абсцес, немає можливості самостійно приймати їжу і говорити.

Лікування

Медикаментозне лікування полягає у використанні місцевої та загальної терапії. Використовуються протимікробні засоби, антибактеріальна терапія, зрошення порожнини рота протимікробними засобами, пом’якшення ранок розчином олії шипшини і вітаміну А.

Лікування лікарськими травами

Збір №1

Ромашку, шавлія, календулу взяти в рівних пропорціях змішати. Для приготування відвару для полоскання знадобитися 1 ст. л. рослини і 200 мл окропу. Лікарські трави залити окропом, настоювати 20 хвилин. Процідити застосовувати для полоскання порожнини рота 3 рази на день.

Збір №2

Материнку, подорожник, мелісу з’єднати в рівній кількості. 1 ст. л. збору заварити склянкою окропу і настояти 30 хвилин. Процідити полоскати порожнину рота 3 рази на день.

Гвоздика

Гвоздика має протимікробні властивості. 4 сухих гвоздики залити склянкою окропу настояти 20 хвилин, процідити, додати 3 краплі вітаміну А, використовувати для полоскання порожнини рота.

Профілактика

Оскільки захворювання найчастіше має мікробний характер, слід стежити за особистою гігієною порожнини рота. Всі гігієнічні приналежності, повинні бути тільки індивідуальними.

— Зубні щітки необхідно міняти раз в шість місяцем і регулярно кип’ятити.

— Не зловживати алкоголем, позбутися шкідливої звички куріння

— Гострі страви виключити з раціону.

— Не допускати травмування порожнини рота і мови.

Натрій хлорид для інгаляцій

Зміст


Широко відомий фізіологічний розчин, або натрію хлорид, – очищений розчин кухонної солі, приготований і очищений за спеціальною технологією. Є популярним засобом у медицині завдяки потужним знезаражувальним і регидратирующим властивостями. Може застосовуватися як допоміжний засіб для розведення препаратів, але також використовуватися в якості єдиного ЛЗ. В останньому випадку часто призначається фіз розчин натрію хлориду для інгаляцій. Процедури на його основі можуть проводитися пацієнтам незалежно від віку.
Загальна характеристика препарату

Розчин для інгаляційних процедур з хлоридом натрію – прозора, солонувата рідина, яка містить 9 г хлориду натрію на 1 л води. Осмотичний тиск препарату ідентично внутрішньоклітинного, тому при лікуванні зазвичай не викликає негативної відповіді організму.

При контакті зі слизовими тканинами надає пом’якшувальну, зволожуючу, дезінфікуючу дію. Тому активно застосовується при сухому непродуктивному кашлі та інших проявах простудних захворювань. Препарат вважається одним з найбезпечніших для усунення катаральних ускладнень, показаний для дорослих, маленьких дітей і вагітних.

Ефективність препарату пояснюється і тим, що хлорид натрію є природним компонентом клітин і внутрішніх рідин людського організму, необхідних для нормального функціонування і підтримки внутрішнього тиску. Препарат активно використовується в інгаляційних процедурах завдяки здатності проникати в органи дихання і розріджувати накопичилася мокротиння, полегшуючи її відкашлювання.

Натрію хлорид є одним з найбільш поширених і доступних медпрепаратів, які можна вільно купити в аптеках. Стерильний розчин проводиться у скляних флаконах або ампулах багатьма виробниками під назвами Натрію хлорид, Натрію хлорид-Буфус, Натрію хлорид-ВІАЛ, Натрію хлорид Б. Браун.

Де застосовується фізрозчин

Розчин хлориду натрію активно застосовується в медицині:

Для усунення зневоднення шляхом відновлення нормального рівня води і електролітів в організмі внаслідок своєї здатності тимчасово збільшувати об’єм циркулюючої рідини

  • Як базовий засіб для розведення інших медпрепаратів
  • В якості самостійного засобу для ін’єкцій та інгаляцій
  • Для очищення організму від отруйних речовин при отруєннях
  • Для знезараження і зволоження ранових поверхонь з гнійними явищами чи ні, пролежнів, слизових тканин
  • Для полегшення процесів дефекації
  • При терапії та профілактики респіраторних захворювань інфекційного або алергічного походження.

Проведення лікувальних інгаляцій за допомогою хлориду натрію при захворюваннях органів дихання показане при:

  • Бронхітах (включаючи обструктивні форми)
  • БА
  • Запаленні/емфіземі легенів
  • Ринофарингитах, трахеїтах
  • ХОЗЛ.

Інгаляції з допомогою хлориду натрію вважаються одним з найбільш простих і водночас ефективних способів впоратися із захворюваннями бронхів і легенів.

Як і з чим можна змішувати препарат

Хлорид натрію входить до складу багатьох препаратів, спеціально розроблених для інгаляцій, але крім цього, стерильний сольовий розчин використовується для полегшення проходження інших ліків в область поразки. Його дозволено поєднувати з наступними лікарськими засобами:

  • Бронхорасширяющие ЛЗ: Атровент, Беродуал, Беротек
  • Муколітичні ЛЗ (розріджують мокротиння): Лазован, Муколтин, Синупрет
  • Антисептичні та антибіотичні ЛЗ: Гентаміцин, Діоксидин, Хлорофіліпт, Фурацилін
  • Відхаркувальні ЛЗ: Амброксол, Амбробене, Бронхорус, Флавамед
  • Препарати на основі лікарських рослин з протизапальною дією: Пропосол, Прополісне молочко, настій календули, евкаліпту
  • Протинабрякові: Нафтизин.

При необхідності інгаляції можуть складатися з декількох процедур з послідовним застосуванням розчинів з різним дією. У цьому випадку вони проводяться з інтервалами 15-20 хвилин.

Крім змішування з іншими ліками, хлорид натрію може використовуватися і в чистому вигляді для полегшення відхаркування, зм’якшення, знезаражування і зволоження тканин дихальних шляхів.

Як проводити інгаляції хлоридом натрію

Щоб процедура була найбільш ефективною краще використовувати спеціальні прилади – небулайзери. Звичні парові пристрою в цьому випадку не використовують, так як в розчині утворюється осад, що повністю нейтралізує лікувальну дію ліків. Інгаляції повинні проводитися зі згоди лікуючого лікаря та по виписаним призначенням, точно дотримуючись дозування розведення і кратність процедур.

  • Процедури рекомендується проводити після їжі, почекавши 1,5-2 години. Також їх не можна робити відразу ж після повернення з вулиці, фізичних навантажень і незадовго до сну.
  • Носові проходи треба потрібно очистити від слизу, промити. Зайняти найбільш комфортне для дихання положення. Під час інгаляції потрібно виключити розмови і різкі рухи.
  • Інгаляційний розчин готують перед самою процедурою: заздалегідь дають зігрітися природним чином, якщо призначено розведення хлориду натрію з іншими ЛЗ – розводять у потрібній пропорції.
  • Після закінчення інгаляцій хворому треба дати відпочити. Протягом години не рекомендується виходити на вулицю, пити, їсти, розмовляти, курцям слід утриматися від сигарет.
  • Тривалість сеансів – 3-5 хвилин, при необхідності час подовжують. Дорослим дозволяється проводити сеанси 10-15 хвилин, але не довше.

Кратність процедур визначається індивідуально лікуючим лікарем. Самостійно збільшувати сеанси вкрай небажано, щоб не спотворити схему лікування. В гострому періоді, коли хворий сильно температурить, є виражені симптоми інтоксикації, інгаляції робити не можна.

Крім того, інгаляції заборонені при:

  • Кровотечах з носа
  • Кровохарканні
  • Хронічних патології ССС
  • Гіпертонії
  • Важких формах функціональної недостатності печінки, нирок

Набряках мозку, легенів та інших порушеннях, що сприяють виникненню цих патологій.

Правила розведення фізіологічного розчину для інгаляцій


Головна вимога, яке має неухильно виконуватися при підготовці лікувальної рідини, — дотримання стерильності. Препарат для інгаляцій можна використовувати аптечний або приготований самостійно. В останньому випадку його отримують, з’єднуючи 9 г (1 чайн. л.) кухонної або морської солі і 1 л гарячої кип’яченої води. Отриману рідину фільтрують, охолоджують до кімнатної температури і використовують протягом дня. На наступний ранок готують наступну порцію медикаменту.

Якщо для інгаляцій використовується вже готовий медпрепарат, то після розтину ємності його зберігають у холодному місці не більше 3 діб. Якщо хлорид натрію використовується в якості бази для інших ліків, то рідина готують у відповідності з рекомендаціями, зазначеними в інструкції по застосуванню, або згідно з лікарським призначенням.

Самостійно змінювати кількість препарату в суміші вкрай небажано, щоб не спотворити лікувальний ефект.

Рекомендована дозування препарату з фізіологічним розчином для однієї процедури:

  • Немовлятам і дітям до 2 років: до 1 мл
  • Дітям з 2 до 6 років: 1-2 мл
  • Підліткам, дорослим: 3 мл.

Тривалість лікувальних сеансів в середньому 1-1,5 тижнів, залежно від тяжкості хвороби та особливостей організму пацієнта. Питання про продовження або припинення терапевтичного курсу вирішує лікуючий лікар.

Як застосовується натрій хлорид для інгаляцій для дітей

Для приготування розчину використовують менш концентрований засіб, особливо це важливо дотримуватися при лікуванні зовсім маленьких дітей. Тривалість сеансу для малюків, яким немає двох років – близько 2 хвилин. Дітям постарше інгаляції з фізіологічним розчином можна робити довше – 3-5 хвилин.

В залежності від віку підбирають і спосіб застосування небулайзера. Немовлятам процедуру проводять у лежачому положенні з використанням маски. Більш старшим дітям і підліткам дихати краще сидячи, використовуючи мундштук або, при бажанні, – маску.

Інші запобіжні заходи ті ж, що і для дорослих – протягом години не можна їсти, пити, розмовляти і грати.

Інгаляції під час вагітності

Фізіологічний розчин для інгаляцій – популярний спосіб лікування сухого кашлю, риніту, болю в горлі у майбутніх мам. Препарат вважається цілком безпечним, так як його характеристики ідентичні показникам речовини в плазмі. Завдяки цьому негативний вплив на майбутнього дитини виключено, але це за умови використання чистого аптечного препарату.

Якщо фізіологічний розчин для інгаляції при вагітності використовується разом з іншими ліками, то тут треба виходити з властивостей конкретного медикаменту, враховувати його особливості, протипоказання та ін. У цьому випадку лікар визначає пропорції змішування і кількість процедур для лікування.

Побічні ефекти інгаляцій з фізрозчином

Натрію хлорид і вважається практично безпечним засобом, не викликає негативної реакції організму. Побічні дії процедури бувають зазвичай з вини супутніх ліків. Фізрозчин може спровокувати неприємні відчуття печіння, свербежу в разі неправильного використання інгалятора або порушень під час сеансу.

Хлорид натрію – дійове, доступне і просте засіб, що використовується для полегшення дихання при кашлі і нежиті. При правильному використанні швидко усуває прояви хвороби і прискорює одужання.

Лікування герпесу в домашніх умовах медикаментами. Чи можливо лікування герпесу в домашніх умовах народними засобами?

Багатьом знайомі бульбашки на губах, які іменуються застудою. Хвороба може проявлятися у людей різного віку.

За допомогою народної медицини можливо позбутися виявляється симптоматики, але повністю вилікуватися не представляється можливості.

Чому з’являється герпес

Герпес на губах починає проявлятися при інфікуванні людини вірусом герпесу першого типу. Часто люди стикаються з цією патологією ще в малому віці. Зараження може відбуватися від заражених родичів при тілесному контакті або застосуванні одного посуду. Також можливо заразитися цією хворобою через кашель і чхання.

При первинному висипанні у дітей зазвичай уражаються не тільки губи, але і шкірний покрив навколо них. Можливо прояв герпетичного стоматиту. Присутній герпес практично у кожної людини, але от тільки він проявляється по-різному. У деяких патологія час від часу активізується і сопутствуется висипами.

До головних факторів, що викликають рецидив хвороби, відносять:

• переохолодження;

• травми;

• менструації;

• надмірне захоплення загорянням;

• стресові ситуації;

• сильне стомлення;

• простудні та інші інфекції бактеріального або вірусного характеру.

Даний вірус може вразити будь-яку область епідермісу і слизову організму людини. Але зазвичай при повторах патології ризику піддаються слизова губ і носа.

Лікування хвороби народними засобами

Лікування герпесу в домашніх умовах народними засобами користується все більшою популярністю, так як багато рецептів більш ефективні та нешкідливі, ніж медикаменти. Але рекомендується проводити повноцінне лікування захворювання. Існує безліч рецептів для лікування недуги:

1. Біла полин. Для того щоб лікування герпесу в домашніх умовах народними засобами було ефективним необхідно заварити суху траву, як чай, і вживати засіб пару раз в день. Свербіж з часом почне йти, а нові бульбашки перестане утворюватися.

2. Живичная смола. Дієвим способом лікування є рецепт із застосуванням живичной смоли. Якщо користуватися рецептом на самому початку захворювання, то висип може зовсім не з’явитися. Для отримання смоли самостійно будинку необхідна не крейдований папір. Її слід акуратно згорнути в конус, покласти на блюдце і підпалити краю. Коли вогонь згасне, папір необхідно прибрати. Під нею утворюється необхідна цілюща смола. Вона і допоможе вилікувати недугу, якщо нею змащувати губи.

3. Чай з конюшини або лопуха. Таке зілля скорочує час перебігу патології. Заварити траву, остудити, профільтрувати і пити.

4. Трав’яний збір. Симптоматику захворювання можливо полегшити за допомогою трав’яного збору. Вдома самостійно необхідно змішати такі трави, як 2 столові ложки чебрецю, собачої кропиви, меліси, ромашки, плодів ялівцю, листя малини. Також додати по 1 столовій ложці трави звіробою і полину. Заварити суміш необхідно як чай, у співвідношенні 2 склянки окропу 2 столові ложки збору. Дати охолонути після чого профільтрувати.

Це далеко не всі рецепти проти герпесу, але ці є максимально ефективними і безпечними.

Ванни, масаж і компреси проти герпесу

У домашніх умовах лікування герпесу народними засобами можуть бути і ванни. Є кілька рецептів, які активно борються з недугою:

1. Ванна з сіллю і содою. При прийнятті такої ванночки пом’якшується шкірний покрив на губах і усувається некомфортне відчуття від бульбашок.

2. Ванна з ефірними маслами. Можна використовувати такі оліфи, як бергамоту, герані, лимона, евкаліпта, чайного дерева. Оліфи мають антисептичну дію. На весь об’єм рідини необхідні 6 крапель олії. Ванну приймати не менше чверті години.

Не менш ефективний масаж. Важлива роль віддається біоактивним точками людини. Якщо грамотно на них впливати, то можна оперативно вилікувати не тільки герпес. Велика кількість таких точок є на стопах людини. Кожен день на протязі 10 хвилин необхідно масажувати ступні. Завдяки цьому можна активізувати імунну систему.

Також активно використовуються компреси і змащування.

Найбільш затребуваними рецептами виступають:

1. Лимонний сік. Соком цього фрукта необхідно змащувати болючі місця.

2. Сік чистотілу. Для лікування цієї патології необхідно використовувати консервований сік чистотілу. Для його приготування необхідно пропустити через м’ясорубку свіжу рослину разом з корінням. Після віджимають отриману масу. Заливати цілющий сік необхідно в невеликі ємності, щоб він на пару сантиметрів не доходив до кришки. Ємності щільно закрити. Почекати тиждень, коли почнеться процес бродіння. В цей період необхідно час від часу відкривати кришку, щоб виходили гази. Щоб вилікувати недугу приготованим соком необхідно змащувати бульбашки через кожні 5 хвилин тричі поспіль. Повторювати маніпуляції 4 рази на добу.

3. Сік каланхое. Сік необхідно вичавити з чеснокодавкі і наносити на уражену ділянку.

Для повного лікування дуже важливо виконувати всі процедури регулярно і слідувати всім порадам лікаря.

Інші методи терапії вдома

Також існує ще маса інших способів лікування герпесу в домашніх умовах народними засобами. Дуже результативними рецептами є:

1. Спиртова настоянка календули або прополісу. Такі склади можливо придбати вже готові в аптеці. Препаратом змащувати болючі частини шкірного покрову.

2. Цибулю і часник. Цибулю і часник мають у своєму складі такі речовини, які характеризуються антибактеріальним ефектом. Вже при перших проявах недуги необхідно мазати сік на хворобливі частини губ. Терапію продовжувати до моменту повного одужання.

3. Гілочки малини. Пагони цієї ягоди мають полифенольным речовиною, які негативно діють на даний вірус. Гілки необхідно добре промити, порізати на невеликі шматочки і збити міксером. У результаті повинна вийти кашка. Отриману масу прикладати до бульбашок.

4. Мед і яблучний оцет. Необхідно мед змішати з другим інгредієнтом в пропорції 1:1. Приготованим складом промочувати губи тричі на день. Оцет можна використовувати домашнього приготування.

5. Холодний компрес. Для зменшення набряку та усунення свербіння можна використовувати кубики льоду. Такий компрес значно убыстрит поправку пацієнта. Лід необхідно обгорнути тканиною і прикладати до бульбашок. Ні в якому разі не можна прикладати просто лід. В цьому випадку можна отримати обмороження.

Всі рецепти дуже прості у приготуванні.

Рецепти для вживання всередину

Існує також безліч рецептів проти герпесу для вживання всередину. Результативними є:

1. Буряк. Всі важливі речовини, які є в цьому овочі, зміцнюють імунну систему і підвищують стійкість організму до різних інфекцій. Буряк необхідно очистити і варити на малому вогні не менше 2 годин. Таке зілля пити по половині склянки кілька разів на добу. Також можна віджати сік з овоча, двох морквин і додати петрушки. Такий склад приймати кілька разів в день.

2. Плоди шипшини. Їх необхідно покласти в термос і залити гарячою рідиною. Дати постояти кілька годин. Пити настій по половині склянки кілька разів на добу.

3. Корисно приймати настій елеутерокока пару разів в день. Це допоможе зміцнити імунітет. Пити по 40 крапель зранку і вдень. Тривалість терапії становить місяць.

4. Морс із журавлини. Корисний напій з журавлини і меду. На літр рідини знадобиться склянка ягід. Цю масу поставити на вогонь і варити на повільному вогні 10 хвилин. Трохи остиглий відвар додати мед. Отриманий засіб вживати пару разів за добу. За таким же рецептом можна зробити смачний і вітамінізований складу з калини.

5. З ранку на голодний шлунок пити склянку води, в який додані чайна ложка меду і стільки ж яблучного оцту.

Всі народні засоби проти герпесу дуже прості і застосовувалися достатній період часу. Всі інгредієнти, які входять до складу коштів, натуральні і нешкідливі. Вони не завдадуть шкоди і швидко допоможуть подолати цей вірус.

Як людина може заразитися аденовірусною інфекцією

Аденовірусні інфекції широко поширені. За статистикою, до досягнення 5-річного віку кожна дитина хоча б раз стикається з цим захворюванням, а близько половини дітей переносить цю інфекцію двічі. У дітей раннього віку на дані інфекції припадає від 15-30% серед загального числа вірусних захворювань.

Що ж це таке, як можна заразитися аденовірусної інфекцією?

 

Властивості вірусів

В даний час відомо приблизно 130 різновидів. Всі вони володіють наступними властивостями:

• висока токсичність;

• здатність вражати слизові очей, органів дихання і кишечника;

• стійкість до факторів зовнішнього середовища (можуть зберігатися в лікарських речовинах, воді, на побутових предметах протягом декількох тижнів);

• руйнування при температурі 56 градусів протягом півгодини;

• стійкість до дії ефіру;

• руйнування під впливом хлорвмісних засобів і ультрафіолету.

Наслідки зараження можуть бути різними. Якщо одні віруси викликають пневмонію або кон’юнктивіт, інші здатні призвести до захворювань верхніх дихальних шляхів, фарингіту й іншим хворобам.

 

Джерела інфекції

Людина може заразитися, контактуючи з хворими, які особливо небезпечні протягом гострого періоду хвороби, яка характеризується високою концентрацією вірусу в крові, носоглотці та фекаліях.

У деяких випадках аденовіруси можуть виділятися з дихальних шляхів хворого протягом 25 днів, а з фекалій – 2 місяці.

Що стосується вірусоносійства, то воно буває тривалим 3-9 місяців.

 

Шляхи зараження

• повітряно-краплинний (основний шлях передачі);

• водний;

• харчовий;

• контактно-побутовий.

Найбільш сприйнятливі до вірусів даного типу діти у віці від півроку до трьох років. За статистикою, до п’ятирічного віку майже кожна дитина встигає перехворіти цією інфекцією. При цьому у дітей формується активний імунітет. Серед дітей 7 років і старше захворюваність істотно знижується.

 

Сезонність вірусів

Людина може заразитися вірусом в будь-який час року. При цьому зростання захворюваності приходиться на холодні місяці.

 

Симптоми аденовірусних захворювань

Інкубаційний період становить 2-12 днів. Початок захворювання, буває гострим. При цьому симптоми виникають послідовно.

 

    Перші симптоми:

• підвищена температура (зазвичай підвищення відбувається поступово, досягаючи на 2-3 день 38-39 градусів);

• виникнення катаральних явищ верхніх дихальних шляхів, таких як кашель, нежить;

• поява кон’юнктивіту;

• інтоксикація організму, що виражається млявістю, головним болем, зниженням апетиту, інколи блювотою;

• лімфаденіт, тобто збільшення розмірів лімфатичних вузлів.

 

Проникнення інфекції в організм частіше відбувається через дихальні шляхи. Рідше спостерігаються випадки інфікування через кишечник або кон’юнктиву ока.

При зараженні першими страждають слизові оболонки задньої стінки глотки і носа, а також мигдалини. Запальні процеси супроводжуються рясним відділенням слизу з носа, ураженням кон’юнктиви очей. Збільшуються лімфатичні вузли.

Крім того, аденовіруси можуть проникати в легені, розмножуючись в слизових оболонках альвеол і бронхів викликаючи пневмонію.

Виділення з носа швидко стають слизово-гнійними. Людина починає дихати ротом. Слизова оболонка задньої стінки глотки і мигдалики червоніють, виникає їх набряклість.

 

Аденовірусні інфекції часто супроводжуються кашлем, який у перші дні хвороби стає вологим і часто буває сильним, завзятим.

Характерна ознака зараження – це кон’юнктивіт. Як правило, спочатку уражається слизова оболонка одного ока, а на наступний день аналогічний процес зачіпає друге око. При цьому хворих турбують різь, печіння в очах. Повіки набрякають і червоніють.

При аденовірусної інфекції збільшуються лімфатичні вузли, що розташовуються в області шиї, а також в черевній порожнині. Запалення останніх викликає сильні приступоподібні болі в животі.

Теги: Як людина може заразитися аденовірусної інфекцією

Універсальна антигрипозна вакцина – випробування розпочато

У Великобританії почалися випробування так званої «Універсальної» антигрипозної вакцини. Дослідження припускає зайняти 500 добровольців, які належать до старшої вікової групи (від 65 років). Ґрунтуються експерименти на ін’єкційних введеннях звичайної «сезонної» вакцини спільно з плацебо і тієї ж звичайної вакцини разом із новою.

Дослідники Оксфордського університету на чолі з професором С. Гілберт, які є «авторами» нової вакцини універсального характеру, стверджують, що її дія базується на принципах, відмінних від звичайних і вже звичних щеплень.

Справа в тому, що оскільки щорічно відбувається процес мутації збудника вірусу грипу, то і вакцини повинні постійно оновлюватися. Універсальна ж вакцина призначена для прямого впливу на ту частину штаму, яка при всіх його мутації залишається в незмінному вигляді. А тому, що вона, ця нова вакцина, спрямована своїм впливом на забезпечення більш високого рівня надійності і захисту організмі людини від інфікування.

Вже наявні і застосовуються в медичній практиці противірусні вакцини спрямовані на активацію в організмі процесу вироблення антитіл, які розпізнають і атакуючих білкові молекули штаму на його поверхні. Але часта і швидка мутація примушує вірус регулярно структурно змінюватися, відповідно, потрібно і регулярно замінювати вже існуючу вакцину, тобто щорічно розробляти нові формули.

А новий препарат буде активізувати процеси вироблення в організмі зовсім інших антитіл, призначених для атаки внутрішньої частини вірусу. Саме ця частина і залишається завжди незмінною у всіх штамах.

При позитивних результатах проведених експериментів новий препарат отримає вже через два роки ліцензію на практичне впровадження його в медичній практиці.

За матеріалами ВВС (відділу науки)

Нежить: лікування народними засобами. Ефективні та перевірені методи лікування нежиті без ліків

Риніт, який у побуті звикли називати нежиттю, може бути викликаний як банальним переохолодженням, так і збудником інфекції. Для придушення патологічного процесу, незалежно від його етіології, часто застосовуються різні народні методи терапії. При цьому боротися із запаленням слід починати на ранній стадії розвитку, щоб не допустити серйозних ускладнень.

Лікування нежиті народними засобами: обробка слизової

Позбутися від риніту в домашніх умовах, при дотриманні технологій приготування ліків, можна досить швидко. Для цього використовуються такі безпечні інгредієнти як:

• часник, який у подрібненому вигляді необхідно залити окропом, після чого дати можливість рідини настоятися протягом 30-40 хвилин. При цьому важливо дотримуватися пропорції – 10 мл води на одну середніх розмірів головку. Настоянку рекомендується закапувати в кожну ніздрю в кількості 2 крапель не менше 4 разів на добу;

• свіжовичавлений буряковий сік, застосування якого на початковому етапі може спровокувати рясні виділення, а також часте чхання. Для одноразового закапування достатньо 5-6 крапель. Допускається використання ватних тампонів, які змоченим у вигляді закладаються в ніздрі. Слід врахувати, що при підвищеній чутливості слизової цей засіб може викликати сильне печіння;

• манжетка звичайна, настоєм якої промивають ніс в основному для усунення алергічного нежитю. У процесі приготування використовується одна столова ложка подрібненої рослини на склянку кип’яченої води;

• сік, що добувається з свіжого аркуша каланхое, якою змазують слизову оболонку носа. На початковій стадії риніту можна також закапувати цілющу рідину в ніздрі, повторюючи процедуру кожні 5 годин. При слабких судинах використання даного продукту не рекомендується, оскільки він може викликати сильне носова кровотеча;

• трава багна, період застосування якої при лікуванні нежиті народними засобами не повинен перевищувати 7 днів. Для приготування ліків потрібно соняшникова або оливкова олія в обсязі 100 мл на півтори столової ложки дрібно нарізаного рослини. Оскільки ця суміш повинна настоюватися в темному місці протягом 3 тижнів – доцільним вважається її використання при затяжному нежиті;

• ментолове масло, як і будь-які інші краплі на олійній основі, надає досить м’який вплив, практично не доставляють дискомфорту. При цьому не зайвим буде додати до нього подрібнені листя евкаліпта. Для цього використовується столова ложка рослини на півтори склянки олії. Кипляча суміш повинна знаходитися на маленькому вогні близько 5 хвилин, після чого необхідно дати їй повністю охолонути і настоятися. Попередньо проціджену рідину закапують у ніздрі в невеликих кількостях – по 2-3 краплі;

• бджолиний продукт може застосовуватися в поєднанні з різними компонентами – евкаліпт, сік калини, а також настояний чорний чай. Подібні суміші підходять як для закапування в ніс, так і для змащування запаленої слизової з допомогою стерильних тампонів. Однак використання меду допустимо тільки при відсутності у людини алергічних реакцій.

Зверніть увагу! Часто надмірно пересушена слизова може досить погано сприймати ті або інші краплі. У цьому випадку рекомендується використовувати розчини для змащування, одним з найбільш дієвих серед яких вважається суміш рослинного масла з свіжовичавленим цибульним соком. Наполягати такі ліки необхідно не менше 8 годин. При цьому масло повинно бути попередньо простерилізовано за допомогою парової лазні.

На ранній стадії риніту часто спостерігається закладеність носа з відсутністю виділень. В даному випадку вдаватися до допомоги альтернативної медицини можна тільки після консультації лікаря, в результаті якої буде виключена алергія. При вірусних захворюваннях позитивні результати дають такі засоби й методи як:

1. Баранячий жир, що застосовується для змазування слизової оболонки перед сном. Протягом ночі дану процедуру можна періодично повторювати.

2. Масаж носа, при якому відбувається вплив на крила, для чого необхідно двома пальцями здійснювати кругові рухи спочатку за годинниковою стрілкою, а потім у зворотному напрямку.

3. Лікувальна дихальна гімнастика, алгоритм проведення якої повинен бути складений досвідченим фахівцем. Даний метод часто призначається вагітним жінкам, яким протипоказані багато лікарські засоби, в тому числі на основі трав.

Важливо! При закладеності носа застосування гарячих компресів категорично не рекомендується, оскільки закупорка носових проходів може бути обумовлена гайморитом, при якому подібні процедури нерідко призводять до серйозних ускладнень.

Нежить: лікування народними засобами за допомогою промивання

Поліпшенню кровообігу слизової оболонки, а також прискоренню процесу розрідження слизу сприяють приготовані в домашніх умовах розчини, для введення яких в ніздрі підійде звичайна спринцівки. Найбільш популярними і багаторазово перевіреними засобами для промивання є:

• розчин, до складу якого входять йод і морська сіль. Дані компоненти треба розмішати в кип’яченій воді. На склянку рідини знадобиться третина чайної ложки солі і всього 2 краплі доступного в будь-якій аптеці йоду;

• трав’яні відвари на основі ромашки, евкаліпта або шавлії, приготування яких виконується за наступною схемою: сухе подрібнене рослина в кількості однієї столової ложки заливають склянкою кип’яченої води, після чого суміш повинна кип’ятитися протягом 10 хвилин, а потім настоюватися не менше півгодини. Лікувальні процедури слід проводити кілька разів на день;

• з важкими формами риніту ефективно допомагає впоратися промивання пазух свіжим буряковим соком, який змішують з натуральним медом у пропорції 1:2. При цьому суміш повинна бути розведена кип’яченою водою. Цілюще розчин необхідно застосовувати двічі на добу.

Застереження! Будь-яку рідину заливати в ніс потрібно досить повільно, щоб надмірний тиск струменя не спровокувало проникнення патогенних мікроорганізмів в область середнього вуха. Розріджена слиз повинна бути видалена з носоглотки відразу ж після промивання, для чого необхідно як слід висякатися.

Інгаляції і нежить: лікування народними засобами шляхом вдихання парів

Проведення інгаляційних процедур допускається тільки при відсутності підвищеної температури тіла.

В якості лікарських речовин можна використовувати:

• корінь хрону, пари якого здатні розм’якшити слиз при сильної закладеності носа. Продукт застосовується в натертому або дрібно нарізаному вигляді;

• очищення вареної картоплі, до яких часто додають від 5 до 20 крапель ефірних масел таких рослин як евкаліпт або ялиця;

• лікарські трави, зокрема квітки ромашки, календули або липи. Крім того, позитивний ефект на запалені ділянки надають пари соснових бруньок, які попередньо необхідно відварювати не менше 10 хвилин.

У випадку з дітьми до 3 років, у яких спостерігається нежить, лікування народними засобами за допомогою інгаляцій категорично протипоказано. Особливої обережності застосування даних процедур вимагає від людей, що страждають серцево-судинними захворюваннями.

Як позбутися від ангіни в домашніх умовах

Інфекційне захворювання, як ангіна небезпечно для здоров’я людини. Як позбутися від ангіни в домашніх умовах і поліпшити стан організму розглянемо відповіді у цій статті.

    Що таке ангіна

Ангіна — це гостре інфекційне захворювання, яке вражає мигдалини і викликає їх запалення. Якщо своєчасно не вжити заходів, то хвороба може перейти в гнійну форму і викликати ускладнення. Ангіна не з’являється спонтанно. Для цього процесу потрібно підставу у вигляді збудника, який потрапивши в хороші умови проживання починає стрімко розмножуватися. Таким збудником є стафілокок.

Супутні захворювання, які не лікуються, можуть стати джерелом зараження. Хронічний тонзиліт, гайморит, застуди, інфекції порожнини рота, поганий імунітет, все це провокує хворобу.

 

    Ознаки захворювання

Ангіна проявляється підвищенням температури тіла. Особливо часто хвороба зачіпає маленьких дітей. Людина відчуває занепад сил, апетит відсутній, болить голова, боляче ковтати їжу. Якщо дуже сильна інтоксикація організму може виникати нудота, блювання, потьмарення свідомості, людина може марити. Розрізняють різні види фолікулярна ангіни, катаральна, лакунарна, гнійна форми. Кожний із видів потребує спеціального лікування.

В основному ангіну лікують антибіотиками й антибактеріальними методами. Існують допоміжні методи, які полегшують стан людини.

 

    Як позбутися від ангіни

Якщо лікування проходить не в стаціонарі, а вдома, то разом з курсом лікарських препаратів потрібно застосовувати полоскання горла. Полоскання корисні тим, що розчин вимиває токсини, прибирає слиз, больові відчуття проходять. Полоскати горло треба як можна частіше.

 

    Відвар трав

Поєднати в рівних частинах кору дуба, ромашку, евкаліпт, мелісу, м’яту, шавлію. 1 ст. л. збору заварити 1 л окропу і настояти 2 години. Застосовувати у теплому вигляді для полоскання горла.

 

    Бовтанка з трав

Відвар ромашки змішати з 1 ст. л. спиртового настояти прополісу і 1 ч. л. будь-якого рослинного масла. Полоскати горло через кожні 2 години.

 

    Оцет з яблук

Багатьом яблучний оцет допоміг при ангіні. Для приготування засобу необхідно 1 ч. л. оцту розвести 1 склянкою теплої води і полоскати горло якомога частіше.

 

    Імбир з медом

Потріть На тертці корінь імбиру і видавіть з нього сік, з’єднайте з медом і соком лимона, приймайте по 1 ч. л. повільно розсмоктуючи.

Полоскання імбирною водою. У склянці окропу проваріть корінь імбиру 10 хвилин полощіть горло теплим відваром кілька разів в день.

Невеликий шматочок імбиру можна жувати протягом дня.

 

Питний режим при ангіні дуже важливий оскільки хвороба інфекційна в організм потрапляє багато токсинів, які потрібно вимивати.

Відвар з сухофруктів дуже корисно вживати в необмеженій кількості. На 3 літра відвару знадобиться 1 стакан суміші сушених яблук, родзинок, журавлини, ягід малини і чорниці, кураги і кірки лимона.

Заварити всі разом і пийте компот можна додати мед за смаком, пиття повинне бути теплим.

 

    Соки

Дуже корисно робити різні соки, але не кислі щоб не дратувати горло. Сік, що вийшов, розбавити навпіл з водою і додати мед. Надто кислий і нерозбавлений сік заподіє дискомфорт при ковтанні.

Режим харчування при ангіні повинен бути щадний і легкий. Краще проварювати їжу і готувати на пару вся їжа має подаватися в теплому вигляді.

 

Дуже важливо створити хворому комфортні умови, регулярно міняти постільну білизну, провітрювати кімнату. Хворий повинен багато пити до двох літрів води в день. Також важлива вологість в приміщенні занадто сухе повітря негативно впливає на органи дихання.

Причини появи піску в нирках

Основні причини появи піску в нирках пов’язані з порушенням обмінних процесів. Це говорить про розвиток сечокам’яної хвороби. При цій патології сечовидільної системи виникають камені, що перешкоджають нормальному функціонуванню не тільки нирок, але і сечоводів і сечового міхура.

У деяких людей з сечокам’яною хворобою камені можуть повністю перекривати просвіт сечоводу. Це ускладнює відведення сечі і призводить до ускладнень, у тому числі до бактеріального зараження органів, перитоніту, розриву внутрішніх органів.

Камінь, або по-науковому конкремент, — це щільна структура, яка складається з різних білків і солей. Діаметр таких каменів варіюється від міліметра до декількох сантиметрів.

Пісок відрізняється від каменів обсягом і розмірами частинок. Піском називається суспензія беків і солей, які не встигли сформувати камінь. За обсягом частки піску не перевищують 0,9 мм. Саме з цієї причини виявити окремі частинки піску при ультразвуковій діагностиці неможливо. Освіта піску в нирках є початковим симптомом сечокам’яної хвороби.

 

Види каменів

В залежності від характеру порушення обмінних процесів, виділяють декілька видів каменів у нирках:

• Оксалати. На їх частку припадає приблизно 80% усіх виявляються каменів. Вони формуються кальцієвими солями щавлевої кислоти, при лужній або кислій сечі. Ростуть оксалатні камені досить швидко, що веде до розвитку сечокам’яної хвороби. Поява оксалатів нерідко супроводжує захворювання шлунка, печінки, кишечника. Крім того, спровокувати їх формування може вживання аскорбінової кислоти у великих кількостях.

• Фосфати. Ця різновид каменів складається з кальцієвих солей фосфорної кислоти.

• Уратні камені утворюють солі сечової кислоти, наприклад, урати натрію або амонію.

• Цистинові конкременти зустрічаються при рідкісної спадкової хвороби, для якої характерне таке явище, як кристалізація цистину.

 

Поширені причини появи піску і каменів

У народі поширене уявлення про те, що пісок в нирках виникає за наявності патологій у сечовивідних шляхах. Це не так. Основні причини пов’язані з порушеним обміном речовин, що спричиняє підвищення кількості різних солей в організмі. Коли концентрація солей перевищує норму, і відбувається формування дрібних частинок, а потім і повноцінних каменів.

 

    Порушення обміну речовин можуть виникати за різних факторів:

• Спадковість. Причини появи піску і каменів виступають особливості метаболізму в організмі, які він отримав у спадок. Саме тому ризик сечокам’яної хвороби у людей, родичі яких страждали цим захворюванням, досить високий.

• Вживання «твердої» води. Вчені встановили, що ймовірність появи піску в нирках виявляється вище у тих, хто п’є «жорстку» воду. Її склад відрізняється високою концентрацією солей магнію, кальцію і фосфору. Вживання такої води негативно впливає на роботу органів сечовидільної системи.

• Незбалансований раціон харчування. Правильне харчування допомагає запобігти формування піску і каменів у нирках. Воно передбачає грамотне комбінування рослинної і м’ясної їжі в меню. При переважання в раціоні м’ясних продуктів сеча окислюється, якщо ж людина вживає більше рослинної їжі, то відбувається олужнення. Цікаво, що цей фактор важливий для чоловіків, так як саме вони частіше схильні до вживання м’яса.

• Нестача або, навпаки, надлишок деяких вітамінів також можуть виступати в якості причини появи піску в нирках.

• Збільшений розмір паращитовидних залоз. Дана патологія характеризується збільшенням концентрації в сечі кальцію, що також веде до сечокам’яної хвороби.

• Патології органів сечовидільної системи. Розвиток сечокам’яної хвороби часто відбувається на фоні вроджених вад органів сечостатевої сфери, хронічних уретритів, гломерулонефритів та інших захворювань, пов’язаних із застоєм сечі.

• Прийом деяких ліків, наприклад, діуретиків, стероїдів також може вести до появи піску і каменів.

Теги: Причини появи піску в нирках

Як у людини проявляється укус кліща

Укус кліща може доставити серйозні неприємності зі здоров’ям, а іноді і для життя. Кожен рік реєструється багато випадків захворювань, що передаються кліщами. Як захистити себе від цих комах, і як у людини проявляється укус кліща?

Які хвороби переносять кліщі

За підрахунками вчених, на планеті мешкає близько 48000 видів цих комах. Кліщі переносять серйозні інфекційні захворювання. Серед поширених хвороб, що передаються через укус кліща, — хвороба Лайма, кліщовий енцефаліт, туляремія.

У загальній складності медицина знає близько 60 захворювань, переносниками яких можуть бути кліщі. Найнебезпечніше – кліщовий енцефаліт, який проявляється запаленням мозку, здатним призвести до смерті.

Незважаючи на те, що існує величезна кількість різновидів кліщів, небезпеку становлять небагато. Більшість комах не переносять інфекційних захворювань.

Однак це зовсім не означає, що укус кліща, не є переносником хвороби, не заподіє шкоди людині. Він може викликати сильне подразнення шкіри, алергічну реакцію, що вимагає медичної допомоги.

 

Як розпізнати укус кліща

Укуси кліщів вдається виявити ще до того, як комаха встигає відпасти. Коли кліщ присмоктується до шкіри, навколо місця укусу утворюється пляма яскраво-червоного кольору, діаметр якого не перевищує 1 див. Така типова реакція організму на укус. Больових відчуттів вкушений кліщем не відчуває. А ось запальна реакція проявляється через дії речовин, які містяться в слині кліща.

Кліщ прикріплюється до шкіри особливими виростами. Частіше місця укусів розташовуються на животі, в області паху, на попереку, в пахвових западинах, на грудях, в області вух. У більшості випадків кліщі протягом довгого часу переміщаються по тілу людини, вибираючи місця з ніжною шкірою, так як прокусити товсту шкіру комаха не може.

Зараження хворобою Лайма проявляється специфічним видом місця укусу. Червоне запалене пляма збільшується, іноді досягаючи діаметра 20 див. Через деякий час на ньому виникає невелика височина більш інтенсивного відтінку, центральна частина набуває синюватий або білий колір, виникає спочатку папірець, а потім рубець. Через 10-15 днів цей рубець пропадає.

 

Симптоми укусу кліща

При укусі кліща людина не відчуває болю. Тому може не помічати кліща, що присмоктався протягом довгого часу. Найчастіше симптоми вперше проявляються через кілька годин після укусу. Це сонливість, слабкість, озноб, ломота в суглобах, світлобоязнь.

При цьому вираженість симптомів залежить від кількості укусів. Чим їх більше, тим яскравіше проявляються ознаки укусу. Важче їх переносять діти, люди похилого віку, а також ті, хто страждає імунодефіцитом або гострими захворюваннями.

 

На додаток до перерахованих симптомів можуть спостерігатися:

• підвищення температури тіла;

• зниження тиску;

• тахікардія (прискорене серцебиття);

• шкірний свербіж і висипання;

• збільшення лімфатичних вузлів;

• нудота, блювання;

• головні болі;

• хрипи, утруднення дихання;

• рідко – галюцинації та інші порушення роботи нервової системи.

 

Висока температура у укушених кліщами

Оскільки основна ознака інфекційних хвороб – лихоманка, буде корисно звернути особливу увагу на такий симптом, як висока температура.

Якщо у людини після укусу піднімається температура, це означає або розвиток інфекційного захворювання, або поява алергічної реакції.

Якщо підвищення температури відзначається протягом перших хвилин або годин після укусу, то це свідчить про алергію. А ось підвищення температури тіла через кілька днів є симптомом інфікування.

 

Запідозрити розвиток того чи іншого інфекційного захворювання лікарям допомагають наступні особливості перебігу лихоманки:

• При клещевом енцефаліті, температура піднімається через 2-4 дні після укусу, тримається 2-3 дні, потім нормалізується. Проте через 8-10 днів може піднятися знову. Рідко картина лихоманки виявляється іншою.

• При хворобі Лайма, або боррелиозе, висока температура спостерігається в середині хвороби. Підвищення температури супроводжується головним болем, мігренню, болем у суглобах і м’язах.

• При інших інфекційних захворюваннях характер лихоманки може бути різним.

Теги: Як у людини проявляється укус кліща

Лікування ГРВІ у дорослих — як ефективно це зробити. Які засоби краще використовувати для лікування ГРВІ у дорослих

ГРВІ у дорослих — це полиэтиологическая група інфекційних захворювань з ураженням переважно верхніх дихальних шляхів і аналогічною клінічною симптоматикою.

Діагноз ГРВІ установлюється лікарем — інфекціоністом тільки після достовірного підтвердження наявності вірусу в результаті проведення лабораторної діагностики.

Якщо вірус не виявлений або діагностика не проводилася, діагноз звучить як ГРЗ — гостре респіраторне захворювання.Це зроблено для розмежування інфекцій у зв’язку з різницею в тактиці лікування ГРВІ у дорослих. Максимальна захворюваність реєструється взимку, але спорадичні випадки фіксуються протягом усього року.

Збудник інфекції — вірус

ГРВІ виникає при попаданні в організм вірусу, тропного до клітин епітелію слизової дихальних шляхів. Це відбувається в 90% випадків виниклого захворювання. У 10% збудником є патогенні бактерії. При епідемії ГРВІ хворіє не менше 20% дорослого населення, при пандемиях — не менше 50%.

В даний час вивчено до 200 вірусів — збудників у дорослих. Найбільш патогенний і небезпечний серед них — це вірус грипу. Він відрізняється високою вірулентністю.

За ним ідуть:

збудник аденовірусної;

• потім — риновірусною інфекції;

• РС — вірус;

• пикорнавирус;

• коронавірус;

• ентеровірус;

• вірус герпесу;

• бокарувирус та ін.

Шляхи передачі

Джерело інфекції — людина в інкубаційному і продромальному (прихованому) періоді, коли кількість вірусу в організмі максимально.

ГРВІ — висококонтагіозна вірусна інфекція, т. к. передається повітряно — крапельним шляхом при розмові, крику, кашлі, чханні.

Зараження іноді відбувається і через предмети вжитку, посуд, брудні руки, запліднена вірусом. Цей шлях передачі зустрічається виключно рідко в зв’язку з низькою стійкістю в навколишньому середовищі і в умовах повної відсутності гігієни.

Зараження відбувається не у всіх дорослих: багато переносять хворобу в легкій формі. Це залежить від імунітету людини.

Фактори ризику

Провокуючі фактори, що сприяють розвитку інфекції:

переохолодження;

• стрес;

• погане харчування;

• несприятлива екологічна обстановка;

• хронічні інфекції.

Навіть при нетяжкий перебіг інфекції у 20 випадків розвиваються ускладнення, що обмежують працездатність на тривалий час. Чим раніше почати лікування ГРВІ у дорослих, тим менша ймовірність настання розвитку важких форм і ускладнень інфекції. При цьому можливе лікування без застосування великої кількості медикаментів, тобто зниження додаткового навантаження на організм прийнятими лікарськими препаратами.

Загальні правила лікування ГРВІ у дорослих

1. При захворюванні ГРВІ існує ряд правил, які необхідно дотримувати для якнайшвидшого одужання і ефективності проведеного лікування. До них відносяться:

2. Ізоляція хворого: враховуючи повітряно — крапельний шлях зараження це необхідно для запобігання розповсюдження інфекції.

3. Вологе прибирання і провітрювання приміщення кожні півтори години: це приводить до загибелі вірусу, не дає зберігатися і поширюватися йому в несприятливому для нього вологому середовищі.

4. Дотримання температурного режиму на рівні + 200 С і вологості повітря 60 — 70%, що зберігає слизову носа і горла вологою і сприяє посиленій тепловіддачі.

5. Рясне тепле питво: чай, компоти, відвари, соки, тепла чиста вода та ін

6. Постійне зволоження слизової носа — це попереджає збереження і розмноження вірусу. Для цього використовуються сольові розчини, приготовлені в домашніх умовах або готові аптечні (Аква Маріс).

7. Суворе дотримання правил гігієни: частіше чистити зуби, полоскати рот і носоглотку для позбавлення від вірусу.

8. Перехід на рослинну і вуглеводну дієту.

При будь-якому вигляді ГРВІ підвищується температура тіла. Рясне пиття необхідно для нормалізації температури: при вживанні великої кількості рідини відбувається найбільш ефективна втрата тепла у вигляді потовиділення. Максимально інтенсивно цього можна досягти при лікуванні ГРВІ у дорослих, вживаючи велику кількість рідини.

Медикаментозне лікування ГРВІ у дорослих

Список медикаментозних препаратів для лікування ГРВІ у дорослих досить великий. Обсяг застосовуваних ліків залежить від стану хворого та тяжкості перебігу інфекції. Лікування ГРВІ у дорослих має бути комплексним, оскільки прояви захворювання має багато клінічних симптомів.

Противірусна терапія: хіміопрепарати

Якщо верифікований діагноз ГРВІ, на першому місці знаходиться противірусна терапія. Ці препарати пригнічують реплікацію вірусу, зменшує його проникнення в клітину ендотелію і подальше поширення в організмі.

1. Ефективність противірусних химопрепаратов (Ремантадин, Озельтамівір, Таміфлю, Арбідол та ін) становить близько 70 %. Це пов’язано з тим, що життєдіяльність вірусів відбувається, на відміну від бактерій, внутрішньоклітинно. З цієї ж причини на віруси практично не діють антибіотики. Позначається і вузький спектр їх дії: Ремантадин діє на вірус грипу А, для інших збудників неактивний, а ефективність, згідно рандомизированным досліджень, складає всього 25%. Інші ліки активні щодо грипу А і В. Але приблизно в 2% випадків захворювання при застосуванні противірусних препаратів будуть виражені побічні ефекти у вигляді проносів, синуситів, бронхоспазму.

2. Озельтамівір застосовується у добовій дозі 75 мг, його застосування значно знижує прояв інтоксикації і виникнення ускладнень. Якщо його застосовувати для профілактики, ймовірність інфікування вірусом ГРВІ значно знижується, а мінімальні побічні дії дають можливість застосовувати її для широких верств населення. Тривалість лікування становить 5 днів.

3. Рибавірин — використовується у випадку підтвердженої лабораторно РС — інфекції для лікування ГРВІ у дорослих. Але має багато важких побічних ефектів. До них відносяться:

• бронхоспазм;

• висип геморагічного характеру;

• безсоння;

• психоемоційні розлади;

• лейкопенія;

• подразнення очей.

4. Плеконарил – його застосування показане при риновірусною інфекції. Незважаючи на те, що препарат ще в стадії розробки, його висока ефективність доведена проведеними численними рандомізовані дослідження.

5. До цієї ж групи відноситься Арбідол, який ефективний щодо грипу А і В, але механізм його дії не вивчено.

Інтерферон — панацея при ГРВІ у дорослих?

Інтерферон відіграє провідну роль у лікуванні ГРВІ у дорослих. Сучасні препарати, що застосовуються при грипі:

1. Віферон — високоефективний препарат проти вірусу грипу Аі, а також проти будь-якої іншої вірусної інфекції. Він випускається у вигляді ректальних супозиторіїв.

2. Гриппферон володіє аналогічними властивостями, випускається у вигляді назального спрею

Індуктори інтерферону

Індуктори інтерферону стимулюють вироблення власних інтерферонів клітинами організму. До них відносяться:

1. Амиксил: максимальна концентрація власних інтерферонів організму при його застосуванні досягається через 4 — 20 годин.

2. Циклоферон швидко проникає в кров, т. к. є низькомолекулярним з’єднанням, добре переноситься, немає побічних ефектів. Приймається у вигляді таблеток і парентерально.

Обидва препарати широко використовуються для лікування ГРВІ у дорослих.

Імуномодулятори при ГРВІ у дорослих

Імуномодулятори (Іммунал, Бронхомунал) для швидкої терапії ГРВІ не підходять, оскільки ефект від їх застосування настає через тривалий час. Тому вони використовуються для профілактики грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій.

Гомеопатія

Гомеопатичні засоби, наприклад, Афлубін, не мають доказової бази щодо ефективності та лікування ГРВІ у дорослих не рекомендуються.

Антибіотики

Антибіотики для лікування ГРВІ не призначаються. Вони обтяжують перебіг і сприяють розвитку ускладнень. Застосування антибіотиків необхідно при вже розвилися ускладнення з доведеною бактеріальної природою. Призначення антибіотиків має строгі показання:

• висока лихоманка більше 3 діб;

• біль у вусі при отиті;

• бактеріальна пневмонія.

Симптоматична терапияпри ГРВІ у дорослих

В лікуванні ГРВІ у дорослих обов’язково використовуються симптоматичні засоби:

1. НПЗП — нестероїдні протизапальні препарати: використовуються їх виражений интепиритическийи та аналгетичний ефекти (Нимид). Але потрібно знати, що вони володіють масою серйозних побічних дій, тому застосовувати їх можна тільки за призначенням лікаря.

2. Судинозвужувальні краплі в ніс застосовуються при вираженому нежиті (Санорин, Нафтизин, Назол). Препарати, що відносяться до деконгестантам (альфа — адреноміметики, або симпатоміметики) не можна передозувати: застосування більше 5 днів призводить до лікарського риніту.

3. Антигістамінні препарати, останні покоління яких дозволяють приймати їх навіть пацієнтам соціально активним, оскільки у них вирішена проблема з таким побічним ефектом, як снодійне дію (Цетрин).

4. Муколітики бронхолітики призначаються при наявності кашлю (ацетилцистеїн)

5. Полівітаміни з високим вмістом аскорбінової кислоти призначаються для лікування та профілактики ГРВІ.

6. Обов’язково призначення дезінтоксикаційної терапії: в залежності від тяжкості перебігу препарати вводяться парентерально або ж застосовуються у вигляді спеціальних розчинів для пиття (Регідрон).

З урахуванням багатьох побічних дій і протипоказань у лікарських препаратів, що застосовуються для лікування ГРВІ у дорослих, необхідно при перших ознаках інфекції звертатися за консультацією до лікаря і не лікуватися самостійно.

Тільки при виконанні всіх рекомендацій інфекціоніста або терапевта можна ефективно вилікувати в короткі терміни хвороба і не дати розвинутися ускладнень.