У медичній науці та практиці під тахікардією розуміється вид аритмії, при якому відбувається патологічне збільшення числа серцевих скорочень понад 90 ударів на хвилину. За сухої викладенням ховається справжня проблема: в нормі людина не повинна відчувати свого серцебиття.

Більше того, крім дискомфорту тахікардія здатна призвести до страшних наслідків аж до зупинки серця. Не завжди збільшення числа серцевих скорочень свідчить на користь захворювання. У деяких випадках це нормально (при фізичних навантаженнях, психоемоційному збудженні і т. д.). Йдеться про прискорення серцевого ритму в стані спокою. Що ж слід знати про тахікардії?

Причини тахікардії

Тахікардія вважається багатофакторною станом, яке може бути викликане як природними, фізіологічними, так і патологічними причинами. Серед найбільш ймовірних чинників:

• Фізичне навантаження. Інтенсивне фізичне навантаження — це найбільш ймовірна причина формування нестійкої тахікардії у здорових людей. Характеризується тимчасовим характером і легким ступенем (від 90 до 120 ударів у хвилину).

• Вроджені та набуті вади серцевої м’язи. Зустрічаються порівняно рідко.

• Стенокардія.

• Легенева емболія. Ще більш рідкісний стан, при якому спостерігається задишка та інтенсивна біль у грудях.

• Серцева недостатність. Найбільш часто мова йде про лівосторонньої серцевої недостатності. В результаті патологічного процесу серце втрачає свою нормальну функцію по перекачуванню крові, парасимпатична нервова система починає давати «збої». У результаті починається стійка, важка тахікардія, часом чергується з брадикардією (зниженням серцевого ритму). Сама по собі серцева недостатність може розвиватися в результаті патологій легенів, тривалої гіпертонії і т. д.

• Інфаркт міокарда. Безпосередньо впливає на розвиток тахікардії. Супроводжується характерними супутніми симптомами.

• Перикардит. Являє собою запалення перикарда аутоімунного, інфекційного або іншого характеру. Небезпечне та важке захворювання.

• Міокардити. Схожі з перикардитами, однак при міокардиті запалюється сам міокард.

• Ендокардит.

• Кардіосклероз.

• Захворювання ендокринної системи, видільної системи і т. д.

Існують і інші фактори. Незалежно від причини, тахікардія — це грізний симптом, але не самостійне захворювання.

В яких випадках потрібно звертатися до лікаря?

По-перше, якщо спостерігається прискорене серцебиття в стані повного спокою.

По-друге, коли тахікардія починається відразу після прийому їжі.

По-третє, якщо після фізичного навантаження (через півгодини або менше) серце не «заспокоюється» і продовжує прискорено битися.

Тахікардія: симптоми

Тахікардія — не самостійне захворювання. Тому говорити про симптоми не зовсім коректно. Однак і ізольовано це прояв не зустрічається, завжди існують супутні симптоми. Серед них:

• Безпосередньо сама тахікардія. Про неї кажуть, якщо частота серцевих скорочень «перевалює» за 90 ударів на хвилину. Інтенсивність прояву різниться від пацієнта до пацієнта і залежить від вихідної причини. Так, ожиріння викликає легку й помірну ступінь тахікардії, в той час, як інфаркт, серцева недостатність та інші важкі захворювання характеризуються вираженим прискоренням серцевого ритму, небезпечним для здоров’я. Суб’єктивні відчуття залежать від типу тахікардії. Так, синусова тахікардія добре переноситься хворими, в той час як посилення серцевого ритму шлуночкового й іншого типів відчуваються куди важче.

• Відчуття тиску у грудях. Небезпечна ознака, часто свідчить на користь органічного ураження серцево-судинної системи (якщо не вважати міжреберної невралгії і помилкових болів). Мова йде про інфаркті міокарда,

• Генералізоване відчуття жару.

• Болі за грудиною. Ще один тривожний симптом. Часто говорить про проблеми безпосередньо з серцем. Стенокардія, інфаркт міокарда, все це ймовірні причини больового синдрому. Визначити джерело дискомфорту без спеціалізованих досліджень проблематично. Однак припустити ймовірне захворювання можна. Для стенокардії характерні тиснуть, тупі ниючі болі в центрі грудей. Іррадіюють в руку, ліве плече, лопатку, спину. Для інфаркту міокарда характерні гострі, кинджальним болі і т. д.

• Задишка. Відчуття нестачі повітря найбільш специфічно для органічних проблем з серцево-судинною системою. Посилюється після фізичної активності, зберігається в стані спокою.

• Задуха. Характеризується неможливістю нормально дихати. Перешкоджає нормальному газообміну.

Провести диференціальну діагностику з одним лише симптомами тахікардії неможливо, вони неспецифічні. Необхідно проведення діагностичних заходів.

Діагностика тахікардії

Діагностувати тахікардію і виявити її джерело можна тільки під контролем лікаря-кардіолога. Якщо виявлено прискорене серцебиття, при цьому воно відчувається, тим більше, якщо спостерігається підвищення артеріального тиску, без консультації кардіолога не обійтися.

Діагностичні заходи починаються з усного опитування на предмет скарг та оцінки серцевого ритму за допомогою стетоскопа. Також проводиться вимірювання артеріального тиску. Високі цифри укупі з тахікардією — тривожний діагностична ознака.

Основу діагностичних заходів складають інструментальні дослідження. Серед них:

• ЕКГ (Електрокардіографія). Дозволяє оцінити тип серцевого ритму і визначити різновид аритмії. У багатьох випадках тахікардія виявляється випадково, проте бувають винятки.

• Добове моніторування. Дозволяє оцінити тип серцевого ритму і цілодобово виміряти артеріальний тиск. Це необхідний захід для будь-якого пацієнта з підозрою на органічну патологію серцево-судинної системи.

• Ультразвукове дослідження серця. Дозволяє виявити перикардити, міокардити та інші органічні захворювання серця.

• ЕФД.

• Функціональні проби з навантаженням.

• МРТ серця.

Лабораторні дослідження не володіють достатньою інформативністю, бо призначаються тільки для оцінки загального стану організму.

Лікування тахікардії

Лікування тахікардії спрямоване на усунення першопричини. Синусова тахікардія, як правило, фізіологічна і не вимагає спеціального лікування. Неврогенна аритмія купірується за допомогою фітопрепаратів та повинна коригуватися в тандемі з неврологом. Серед засобів для лікування тахікардії:

• Настій пустирника (водний, спиртовий має властивості порушувати нервову систему).

• Корінь валеріани.

• Звіробій.

У деяких випадках показаний прийом седативних препаратів.

Основу лікування тахікардії іншого роду становлять спеціалізовані препарати:

• Бета-адреноблокатори (Карведилол та ін).

• Блокатори кальцієвих каналів. Показано для купірування гострих нападів тахікардії. Призначаються тривалими курсами.

• Гіпотензивні препарати (покликані лікувати гіпертензію — підвищений артеріальний тиск).

У виняткових випадках показано кардіохірургічне лікування.

Зазвичай тахікардія має сприятливий прогноз. В більшості випадків досить консервативної терапії.

Профілактика тахікардії

Профілактика тахікардії не представляє складнощів для порівняно здорової людини.

• Важливо дотримуватися оптимального режиму фізичної активності. Гіподинамія — ворог здоровою серцево-судинної системи. Важливо також і не старатися. Показано легкі піші прогулянки, пробіжки, плавання. Важкі навантаження рекомендується виключити.

• Необхідно оптимізувати свій раціон. Якомога менше солі, жирної, тваринної їжі. Перевагу слід віддати рослинним продуктам харчування.

• Важливо тримати вагу в нормальних межах.

• Необхідно своєчасно лікувати артеріальну гіпертензію будь-якого генезу і не допускати підвищення артеріального тиску. Це запорука здоров’я не тільки серце, але і судин.

• Необхідно вчасно звернутися до фахівця при перших же підозрах на проблеми з серцем.

Тахікардія — не самостійне захворювання, а симптом патологій. У деяких випадках це цілком фізіологічне явище, що не потребує медичної корекції. Тим не менш, ризикувати не варто. При будь-яких підозрах потрібно звертатися до кардіолога.