Хвороби серця

Препарат Варфарин: застосування, важливі моменти, на які слід звернути увагу

Зміст

Препарат відноситься до групи противосвертиваючих засобів (антикоагулянтів). Варфарин призначається при будь-яких захворюваннях, коли потрібно зробити кров більш рідкої для того, щоб знизити ризик утворення тромбів. При лікуванні важливо контролювати показники системи згортання (МНО) для профілактики ускладнень і дотримуватися спеціальної дієти.

Склад таблеток Варфарин

Входить до складу лікарського засобу 4-гидроксикумарин є антикоагулянтом непрямої дії. Це означає, що уповільнення згортання крові відбувається не під впливом самого медикаменту, а завдяки його фармакологічних ефектів в організмі, тобто опосередкованим чином.

Розрідження крові виникає через блокування освіти згортаючих факторів – II (протромбін), VII, IX і X. Їх назвали залежними від вітаміну К, так як вони можуть синтезуватися тільки у його присутності.

При надходженні Варфарину в організм швидкість вироблення печінкою цих сполук падає майже наполовину, а їх активність знижується до 30%. Але так як в крові на момент початку лікування вже є готові і повноцінні фактори, то для настання ефекту потрібен час. Воно індивідуально для кожної людини, найчастіше це 3 — 7 день прийому.

Для того щоб відновити колишні показники або підвищити коагуляцію, потрібний приблизно такий же часовий проміжок після закінчення застосування.

Показання до застосування

Всі стани, які супроводжуються підвищеним ризиком утворення тромбів всередині судин, є показанням до призначення антикоагулянтів. При формуванні кров’яного згустку в артерії порушується приплив крові, виникає ішемія і подальший некроз тканин. Венозний тромбоз перешкоджає відтоку крові, призводить до набряклості і трофічних розладів.

Рекомендуємо прочитати статтю про те, чому виникає тромбофлебіт після операції і як його уникнути. З неї ви дізнаєтеся, що таке венозний тромбоэмболизм, які у нього фактори ризику, клінічних проявах, а також про діагностиці та профілактиці даного захворювання.

А тут детальніше про сучасній діагностиці тромбофлебіту.

Лікар може призначити прийом Варфарину для профілактики або лікування:

Застосування препарату, у тому числі довгостроково

Препарат пацієнти повинні приймати в строго певний час доби. Для цього потрібно заздалегідь визначити для себе оптимальний варіант і його дотримуватися протягом усього курсу лікування.

До початку прийому призначається лабораторний тест на визначення МНО, це розшифровується як міжнародне стандартизоване відношення. Цей показник є головним при призначенні дозування та тривалості лікування.

У здорових людей його прийняли за одиницю для зручності контролю антикоагулянтної терапії. Рекомендацією лікаря може бути доведення МНО до 2 або 3, тобто плинність крові підвищиться в два або три рази у порівнянні з вихідною. Кратність перевірки МНО становить один раз на 1 — 2 місяці.

Надалі початкова терапія та її корекція проводяться за схемами:

  • перше призначення – чотири дні по 5 мг, контроль МНО, підтримуюча терапія (2,5 — 5 мг);
  • Проведення МНО в домашніх умовах

    раніше приймали Варфарин – підтримуюча доза множиться на 2 (два дні), потім відома попередня доза (три дні), визначення МНО, розрахунок подальшої дозування за отриманими даними.

Більшості пацієнтів потрібно утримувати МНВ на рівні 2 — 3, але є клінічні ситуації, коли потрібно довести до 2,5 — 3,5. До них відноситься імплантований механічний протез клапана, гострий період інфаркту міокарда з ускладненнями.

Якщо призначається операція, то треба відміняти прийом Варфарину. Для цього необхідно за тиждень пройти тест на МНО, припинити приймати препарат за 2 — 5 днів. Якщо залишається ризик тромбоутворення, то переходять на антикоагулянт прямої дії – Фраксипарин, Клексан у вигляді підшкірних ін’єкцій.

Дітям, літнім пацієнтам, при наявності недостатньої функції печінки або нирок потрібна більш частий контроль МНО і плавне підвищення дози.
Протипоказання

Не призначається Варфарин при високої індивідуальної чутливості до компонентів, вагітність, а також при наступних хворобах:

  • тяжка патологія печінки;
  • недостатність фільтруючої функції нирок;
  • низький вміст тромбоцитів крові;
  • внутрішньосудинне згортання крові (синдром ДВЗ);
  • підвищений ризик кровотечі;
  • розширення пищеводных вен;
  • аневризма судини;
  • виразкова хвороба;
  • поранення, травми, післяопераційні рани;
  • ендокардит на тлі бактеріальної інфекції;
  • гіпертонія зі злоякісним перебігом і слабкою реакцією на медикаменти;
  • підозра на крововилив у головний мозок, інсульт геморагічного типу.

Побічні ефекти

Найбільш часте ускладнення – підвищена кровоточивість, також через час чутливість до препарату зростає. До рідко зустрічається відносяться наступні побічні дії:

  • біль в області шлунка або кишечнику, пронос, нудота;
  • зниження числа еритроцитів і гемоглобіну крові, підвищення еозинофілів;
  • локальне омертвіння шкіри, сверблячі висипання, облисіння;
  • нефропатія, нефрит, каменеутворення в нирках;
  • пурпурові висипання на підошвах і долонях з сильним болем;
  • застій жовчі), гепатит, підвищені печінкові проби;
  • васкуліт.

Контроль МНО як спосіб уникнути ускладнень
Передозування і її лікування

При перевищенні дози препарату або при високій чутливості до нього багаторазово зростає ризик крововтрати. До умов, що підвищує ймовірність такого ускладнення, відносяться:

  • вік після 60 років;
  • анемія;
  • злоякісні новоутворення;
  • травми;
  • МНО високий, перевищує цільовий рівень;
  • у минулому хворий страждав від крововиливу в мозок або прориву виразки;
  • захворювання печінки і нирок;
  • прийом інших медикаментів, які знижують коагулюють властивості крові;
  • зловживання алкоголем;
  • артеріальна гіпертензія без правильного лікування або при стійкості до препаратів.

Інтенсивність кровотечі коливається від появи еритроцитів в сечі і підвищеної травматизації ясен до інтенсивних, загрозливих для життя станів. У перших випадках відміни препарату достатньо.

При більш серйозних втрати крові вводиться Вікасол, вітамін До, фактори згортання або плазма крові.

Потрібно уникати великих доз вітаміну К, якщо потрібно буде надалі продовжити лікування Варфарином. Також враховують, що для часткового виведення препарату потрібно не менше 3 діб, тому й ефективність заходів по зупинці кровотечі проявляється через час.

Застосування при вагітності і годуванні грудьми

Призначення Варфарину вагітним жінкам заборонено. Це пов’язано з тим, що він здатний викликати недорозвинення хрящів носа, атрофії очного нерва, помутніння кришталика з частковою чи повною сліпотою. У дітей, матері яких приймали препарат у період виношування, відзначена розумова відсталість, маленькі розміри мозку, сильна затримка фізичного розвитку. Це особливо небезпечно у проміжок між 6 і 13 тижнями.

Виведення з молоком при лактації виявлено тільки в слідових кількостях, у немовлят при цьому не змінюється активність згортаючої системи, тому годуючим Варфарин може бути рекомендований при наявності показань.

Вартість таблеток

Ціна препарату не може бути однаковою у різних аптечних мережах. Це пов’язано з комерційними умовами закупівель і політикою ціноутворення. Середня вартість упаковки по 100 таблеток 2,5 мг – 114 гривень і 176 рублів відповідно.

Дієта при Варфарині

Для того щоб підтримати рекомендований рівень МНО, потрібно обмежити надходження продуктів, які містять вітамін Що Він переважно зустрічається у зелених овочах, травах, деяких плодах.

Ще одним важливими умовою є підтримання стабільного надходження цієї речовини в організм. Тобто до початку лікування повинно бути розроблено особливе меню, в якому кількість небажаних продуктів буде розраховано і залишиться незмінним до кінця лікування. У список регульованих дієтичних компонентів входять:

  • плоди авокадо, ківі;
  • пекінська, білокачанна і брюссельська капуста, листова, салат, брокколі, шпинат, кінза, петрушка, селера, рукола, коріандр, м’ята;
  • горох, боби, нут, спаржева квасоля;
  • листя чаю (проціджений напій пити можна);
  • шкірка огірка;
  • ріпа, редька, дайкон;
  • олія оливкова;
  • цибуля зелена і ріпчаста, часник;
  • соя і всі продукти з його змістом;
  • арахіс, фісташки.

Потрібно враховувати, що журавлина сприяє неконтрольованого підвищення МНО на фоні прийому Варфарину, тому вона забороняється повністю.

Також обмеження накладаються і на деякі види трав’яних чаїв. Наприклад, трава звіробою послаблює ефект Варфарину, а після відмови від її прийняття МНО може різко підвищитися. Такі коливання зберігаються навіть через 2 тижні після останнього прийому настою трави або іншого рослинного препарату.

Такі ж наслідки відзначені і для женьшеню, кропиви. Трав’яні композиції з гінкго або папайя діють протилежним чином – можуть провокувати кровоточивість при лікуванні Варфарином.

Рекомендуємо прочитати статтю про правильному харчуванні при тромбофлебіті. З неї ви дізнаєтесь про основні принципи дієти при патології судин нижніх кінцівок, правильних продуктах і організації в харчуванні при тромбофлебіті вен, а також можна зробити кров більш рідкої за допомогою дієти.

А тут детальніше про профілактику і зміцнення судин нижніх кінцівок.
Аналоги

Повністю ідентичні Варфарину наступні медикаменти:

  • Варфарекс,
  • Мареван.

Незважаючи на біологічну еквівалентність цих препаратів, можлива індивідуальна реакція у тому випадку, якщо пацієнт переходить на варфарин іншого виробника. Тому рекомендується в перший місяць лікування частіше контролювати МНО.

Дивіться на відео про те, які препарати, що розріджують кров:

Варфарин відноситься до непрямих антикоагулянтів, засобів для розрідження крові. Його механізм дії пов’язаний з блокуванням активності вітаміну К і гальмуванням синтезу факторів згортання. Призначення препарату показане при широкому спектрі хвороб, що супроводжуються підвищеним ризиком утворення тромбів в судинному руслі.

У процесі лікування потрібно постійно контролювати такий показник, як МНО, і стандартизувати дієту. Основним побічним ефектом є можливість розвитку кровотеч.

Похожие статьи

Додати коментар

Кнопка «Наверх»
Закрыть